АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Виноградової Л.Є.,
Гайворонського С.П.
за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу торгово-роздрібного госпрозрахункового підприємства "Цебриківське" на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до торгово-роздрібного госпрозрахункового підприємства "Цебриківське" про визнання права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, за участю заінтересованих осіб - Великомихайлівської районної адміністрації та Великомихайлівської державної нотаріальної контори,
встановила:
30 березня 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, який в подальшому уточнювала, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до рішення Новоборисівської сільської Ради Великомихайлівського району Одеської області від 20.10.00р. за №42 позивачці було виділено у постійне користування земельну ділянку у розмірі 0,46га.
07.12.2005 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Великомихайлівською держнотконторою 07.12.05р. за №2-3682 позивачка придбала Ѕ частку об`єкту нерухомого майна – "Магазину–бару" "Кетрін", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
23 грудня 2005 року позивачка уклала угоду купівлі-продажу, згідно якого придбала у відповідача іншу 1\2 частку об'єкту нерухомого майна - "Магазину-бару "Кетрін", яка належала відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого Новоборисівською сільською Радою 24.11.2005 року. Передача майна була здійснена по акту прийому-передачі від 23.12.05 року.
За придбане нерухоме майно по вищезазначеному договору від 23 грудня 05 року позивачкою було сплачено відповідачу 7000 грн., а відповідач передав їй майно по акту прийому-передачі від 23 грудня 05року.
Посилаючись на те, що умови договору нею були виконані в повному обсязі, а відповідач умови договору не виконав, так як ухилявся від нотаріального посвідчення зазначеного договору, позивачка просила суд визнати договір купівлі-продажу 1\2 частини нежилого приміщення від 23 грудня 2005 року дійсним та визнати за нею право власності на придбане нерухоме майно в цілому. Інших позовних вимог не заявлялось.
У судовому засіданні ОСОБА_3, якого суд вважав представником відповідача - торгово-роздрібного госпрозрахункового підприємства "Цебриківське" (далі - ТРГП "Цебриківське"), позов визнав та пояснив, що укладена з позивачем угода була повністю виконана і від позивача за продане нерухоме майно ним було отримано покупну ціну у повному розмірі - 7000 грн.
__________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Мураховський І.В. Справа № 22 ц-5705/10
Доповідач: Сегеда С.М. Категорія: ЦП: 5
2.
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі на підставі визнання їх відповідачем.
12.04.2010 року на вказане судове рішення від ТРГП "Цебрикіське" надійшла апеляційна скарга, разом із заявою про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 11 травня 2010 року строк на апеляційне оскарження судового рішення апелянту був поновлений.
В апеляційній скарзі представник ТРГП "Цебриківське" ставить питання про скасування зазначеного судового рішення із закриттям провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Крім того апелянт ставить питання про зобов'язання Великомихайлівське БТІ Одеської області скасувати право власності за ОСОБА_2 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна та внести зміни в технічну документацію.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Ухвалюючи судове рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу Ѕ частки спірного нерухомого майна та визнаючи право власності на нього за ОСОБА_2, суд виходив із того, що представник відповідача ТРГП "Цебриківське" - ОСОБА_3 визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Проте, представник ТРГП "Цебриківське" Сапожніченко Л.В., яка на даний час є керівником вказаного підприємства, заперечує факт законності визнання позовних вимог. Апелянт вказує на те, що на час розгляду справи громадянин ОСОБА_3 не мав права представляти інтереси ТРГП "Цебриківське", так само як і не мав права визнавати позовні вимоги у відношенні ТРГП "Цебриківське", оскільки на момент розгляду справи вже не був директором вказаного підприємства, що підтверджується рішенням загальних зборів пайщиків ТРГП "Цебриківське" від 10.01.2007 року (а.с. 42).
Доводи апелянта про те, що у суду не було правових підстав допускати представника ТРГП "Цебриківське" до участі у справі, не перевіривши його повноважень, та приймати від нього визнання позову, є обґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів повноважень ОСОБА_3 представляти інтереси ТРГП "Цебриківське" в суді.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме із ухвали суду про відкриття провадження, до участі у справі за позовом ОСОБА_2 були залучені в якості заінтересованих осіб – Великомихайлівська районна державна адміністрація та Великомихайлівська державна нотаріальна контора (а.с. 29).
Клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості відповідача ТРГП "Цебриківське" та відповідної ухвали суду про залучення до участі у справі в якості відповідача ТРГП "Цебриківське" в матеріалах справи взагалі відсутні.
Отже, фактично суд розглянув позовні вимоги взагалі без відповідачів.
Також є слушними доводи апелянта про те, що згідно позовної заяви, яка є остаточною та більше не доповнювалась і не змінювалась, позивачка ОСОБА_2 заявляла вимоги лише про визнання права власності на 1\2 частину спірного нежилого приміщення, а доказів існування вимог позивача про визнання права власності на житлове приміщення та земельну ділянку в матеріалах справи також відсутні.
Крім того, позивач не ставила питання про зобов'язання Великомихайлівське БТІ зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно, як «Домоволодіння», так як вона перепланувала літ. «А»-магазин-бар в житловий будинок та проживала в ньому по день розгляду справи.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог та ухвалив рішення з питань, які не були предметом розгляду у судовому засіданні і з приводу позовних вимог, які в суді не заявлялись.
3.
Таким чином, враховуючи, що суд розглянув у судовому засіданні вимоги, які не були заявлені позивачкою ОСОБА_2, зазначене є грубим порушенням принципу диспозитивності судового процесу.
Також суд безпідставно зобов'язав вчинити певні дії Великомихайлівське БТІ Одеської області, що не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством, оскільки БТІ не брало участі у справі.
Судом також не було враховано, що рішенням ХIII сесії V скликання Новоборисівської сільської ради від 17 березня 2007 року позивачці ОСОБА_2 за спірною адресою було передано у власність земельну ділянку розміром 0,2350 га (а.с.78).
А тому ухвалюючи рішення про визнання за позивачкою право власності на земельну ділянку розміром 0,46 га, суду належало залучити до участі у справі власника земельної ділянки, яким є вищезазначена сільська рада та з'ясувати, з яких підстав позивачці слід передати у власність земельну ділянку у вказаному розмірі.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, а також вирішення питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
З цих підстав вимоги апелянта про закриття провадження у справі задоволенню не підлягають.
Стосовно вимог апелянта про зобов'язання Великомихайлівське БТІ Одеської області скасувати право власності за ОСОБА_2 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна та внести зміни в технічну документацію, то судова колегія відмовляє в задоволенні цих вимог, оскільки зазначене БТІ не є особою, яка бере участь у справі, а тому суд позбавлений можливості зобов'язувати його вчинити ті чи інші дії.
Що стосується заперечень позивачки, даних до суду апеляційної інстанції про те, що Сапожніченко Л.В. є неналежним представником ТРГП "Цебриківське", то вони є необґрунтованим, оскільки спростовуються наявними у справі наступними доказами: протоколом загальних зборів пайщиків ТРГП "Цебриківське" від 10.01.2007 року, довідками Роздільнянської МДПІ та начальника управління Пенсійного Фонду України у Великомихайлівському районі, згідно яких саме Сапожніченко Л.В. є керівником ТРГП "Цебриківське" (а.с. 42, 72, 73).
Є також необґрунтованими доводи апелянта про те, що скасовуючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції фактично позбавить її права власності на іншу 1\2 частину спірного нежилого приміщення магазину-бару "Катрін", яке вона придбала за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу (а.с. 23), оскільки даний договір купівлі-продажу не є предметом судового спору та апеляційного оскарження.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи слід врахувати наведене, у відповідності до вимог чинного законодавства встановити коло осіб, які повинні бути залучені до участі у справі, вжити заходів до виклику їх в судове засідання належним чином, встановити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, виконати інші вимоги, передбачені ст. 214 ЦПК України, після чого ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
4.
Керуючись п.5 ч.1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу торгово-роздрібного госпрозрахункового підприємства "Цебриківське" задовольнити частково.
Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 03 квітня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді апеляційного суду Одеської області: \підпис С.М. Сегеда
\підпис С.П. Гайворонський
\підпис Л.Є. Виноградова
Вірність копії посвідчую, суддя С.М. Сегеда