Справа № 265/10156/21

Провадження № 3/265/3090/21

П О С Т А Н О В А

29 грудня 2021 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року о 12.00 годині фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у закусочній по АДРЕСА_2 приймала відвідувача, у якого не був наявний документ, що підтверджує вакцинацію від COVID-19, чим порушила вимоги пп. 4 п. 3-5 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій свою провину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнала, просила суд її суворо не карати, зобов`язалась в подальшому порушень правил карантину не допускати.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 44-3 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.

Статтею  41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що  особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Так, згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України установлено карантин.

Залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва, м. Севастополя встановлюється  зелений,  жовтий, помаранчевий або червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та встановлюються відповідні обмеження.

Рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2021 на території Донецької області був встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки з 18 жовтня 2021 року.

Відповідно до пп. 4 п. 3.5 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 на території регіонів, на яких установлений "червоний" рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв`язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб`єктів господарювання;

торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;

провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв`язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп`ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів, перукарень та салонів краси за попереднім записом;

виконання робіт із збирання і заготівлі відходів;

провадження діяльності з надання телекомунікаційних послуг. Приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність з надання телекомунікаційних послуг, здійснюється за попереднім записом;

Обмеження, передбачені підпунктами 1-7, 9, 14 та 16 цього пункту, не застосовуються за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу, ринку) негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу, ринку), або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до  ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

? протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №466573 від 06.12.2021;

? рапортом на ім`я начальника ВП №2 МРУП ГУНП про реєстрацію заяви щодо порушення правил карантину;

? рапортом ДОП СП ВП №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області Перкової Т. Від 06.12.2021;

? копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

? відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долученим до протоколу;

? письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ;

? письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 .

Таким чином, суд, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган посадова(особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи що вчинене ОСОБА_1 правопорушення не мало істотних негативних наслідків, а також визнання нею своєї провини та зобов`язання в подальшому не допускати порушень правил карантину, суддя приходить до переконання, що застосування такого виховного заходу, як оголошення усного зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень, а відтак вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності, обмежившись оголошенням усного зауваження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44-3 ч. 1, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                                                         І. Міхєєва