ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № Б3/081-12/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" - Савченка Б.Г.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" - Сєрової О.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті" - Білоцерковця Н.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурні інвестиційні проекти" - Савенко Є.О.,

ОСОБА_1 - Стадного Д.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021

у складі колегії суддів: Остапенка О.М., (головуючий) Копитової О.С., Сотнікова С.В.,

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 (в частині визнання вимог кредиторів та в частині призначення розпорядника майна боржника Янчука О.М.)

у складі судді Лопатіна А.В.

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021)

у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Копитової О.С., Пашкіної С.А.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Перший"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті"

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційних скарг Касаційний господарський суд вирішив касаційні скарги Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання вимог кредиторів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ "Інфініті" залишити без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання вимог кредиторів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ "Інфініті" залишити без змін, а касаційне провадження за касаційними скаргами Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника боржника, а також в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021) у справі № Б3/081-12/24 закрити.

При цьому

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності правових підстав для відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі про банкрутство, а також можливості включення цього питання (яке не підлягає оскарженню окремо) до касаційних скарг на судові рішення у справі про банкрутство, які підлягають оскарженню. Крім того, підлягає вирішенню питання правової природи вимог кредиторів у справі про банкрутство (конкурсні чи поточні) за умови придбання ними облігацій, емітованих боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство зі строком погашення - після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б3/081-12/24 про банкрутство ТОВ "Інфініті", провадження у якій порушено ухвалою суду від 18.07.2012 за заявою ТОВ "ВКФ "Інвестгруп", яке є правонаступником ПАТ "Банк перший".

3. 14.08.2012 ухвалою підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Птушка С.В.

4. 05.12.2012 ухвалою Господарського суду Київської області припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Птушка С.В. та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Серебрякова О.В.

5. 20.02.2013 ухвалою Господарського суду Київської області припинено повноваження директора ТОВ "Інфініті" Ващука О.В. та покладено обов`язки керівника боржника на розпорядника майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Серебрякова О.В.

6. 24.04.2014 ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області у справі № Б3/081-12/24 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ТОВ "Інфініті".

7. 07.07.2015 ухвалою Господарського суду Київської області припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Інфініті", припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Серебрякова О.В., введено процедуру санації ТОВ "Інфініті", призначено керуючим санацією ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Назаренко Л.С., припинено повноваження керівника боржника - ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Серебрякова О.В., управління боржником перейшло до керуючого санацією, зобов`язано керуючого санацією ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Назаренко Л.С. здійснити певні процесуальні дії.

8. 29.10.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015, ухвалу Господарського суду Київської області від 07.07.2015 року у справі № Б3/081-12/24 скасовано. Продовжено строк розпорядження майном ТОВ "Інфініті" на шість місяців. Припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Серебрякова О.В. та призначено розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. Покладено обов`язки керівника ТОВ "Інфініті" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. Зобов`язано арбітражного керуючого Назаренко Л.С. вчинити певні процесуальні дії.

9. 18.02.2016 від арбітражного керуючого Симончука О.М. надійшла заява про участь у справі про банкрутство ТОВ "Інфініті".

10. 24.03.2016 ухвалою Господарського суду Київської області, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Інфініті" та повноваження розпорядника майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. Введено процедуру санації ТОВ "Інфініті", призначено керуючим санацією ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Симончука О.М. Припинено повноваження керівника боржника - ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Сніжка О.Ю., управління боржником покладено на керуючого санацією арбітражного керуючого Симончука О.М.

11. Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 та ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2016 у справі № Б3/081-12/24 скасовано, справу передано до Господарського суду Київської області на розгляд на стадію розпорядження майном в іншому складі суду.

12. 11.01.2017 арбітражними керуючими Гусаром І.О., Лахненком Є.М., Носенко Т.С. та Кучаком Ю.Ф., подано заяви про участь у справі про банкрутство.

13. 20.01.2017 арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

14. 08.02.2017 арбітражним керуючим Носенко Т.С. подано уточнення та доповнення до заяви про участь у справі.

15. 08.02.2017 арбітражним керуючим Лахненком Є.М. подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

16. 28.03.2017 арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

17. 11.07.2018 арбітражним керуючим Носенко Т.С. подано заяву про участь у даній справі.

18. 10.09.2018 від арбітражного керуючого Симончука О.М. надійшла заява про участь у даній справі у якості керуючого санацією боржника.

Подання заяв до суду.

19. 12.09.2018 від ОСОБА_1 надійшли заява з грошовими вимогами до боржника на суму 659 100 грн.

20. 21.01.2019 від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 17 237 250 грн.

21. 24.04.2019 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання ГУ ДФС у Київській області, зокрема, про усунення розпорядника майна Сніжка О.Ю. від виконання повноважень.

22. 05.11.2019 ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про відсторонення Сніжка О.Ю. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Інфініті", призначення арбітражного керуючого Янчука О.М. для виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Інфініті" та покладення на арбітражного керуючого Янчука О.М. виконання повноважень керівника ТОВ "Інфініті".

23. 05.11.2019 арбітражним керуючим Янчуком О.М. подано заяву про участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна.

24. 05.11.2019 ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" подано клопотання про санацію боржника та клопотання про затвердження плану санації боржника.

25. 05.11.2019 ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" подано клопотання про призначення арбітражного керуючого Янчука О.М. керуючим санацією.

26. 05.11.2019 арбітражним керуючим Янчуком О.М. подано заяву про участь у справі про банкрутство в якості керуючого санації.

Розгляд справи судами.

27. 22.01.2020 ухвалою Господарського суду Київської області, серед іншого визнано кредиторами ТОВ "Інфініті": ОСОБА_1 з грошовими вимогами у розмірі 662 624 грн, з яких: 3 524 грн підлягають задоволенню в першу чергу, 659 100 грн - в четверту чергу; ОСОБА_2 у розмірі 17 241 092 грн, з яких: 3 842 грн підлягають задоволенню в першу чергу, 17 237 250 грн - в четверту чергу. Крім того, задоволені клопотання ГУ ДФС у Київській області в частині усунення від виконання повноважень розпорядника майна - Сніжка О.Ю. та клопотання ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" про відсторонення Сніжка О.Ю. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Інфініті", призначення арбітражного керуючого Янчука О.М. для виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Інфініті" та покладення на арбітражного керуючого Янчука О.М. виконання повноважень керівника ТОВ "Інфініті". Задоволено заяву арбітражного керуючого Янчука О.М. про участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна. Відсторонено Сніжка О.Ю. від виконання повноважень розпорядника майна боржника - ТОВ "Інфініті", а також керівника боржника. Призначено розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука Олександра Миколайовича, покладено на арбітражного керуючого Янчука О.М. обов`язки керівника ТОВ "Інфініті". Зобов`язано розпорядника майна ТОВ "Інфініті" - арбітражного керуючого Янчука О.М. належним чином виконувати свої обов`язки, у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Зобов`язано Сніжка О.Ю. передати розпоряднику майна ТОВ "Інфініті" - арбітражному керуючому Янчуку О.М., на якого також покладено обов`язки керівника боржника, всі наявні документи, печатки, штампи матеріальні та інші цінності, які стосуються боржника - ТОВ "Інфініті". Вчинено інші процесуальні дії.

28. 30.09.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині відсторонення Сніжка О.Ю. від виконання повноважень розпорядника майна та керівника ТОВ "Інфініті", призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника боржника, а також в частині визнання ОСОБА_1 та Хороших О.Т. кредиторами ТОВ "Інфініті".

29. Суди у частині відсторонення Сніжка О.Ю. від виконання повноважень розпорядника майна боржника, а також керівника боржника та призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника ТОВ "Інфініті" виходили з того, що Сніжко О.Ю. не є арбітражним керуючим в розумінні КУзПБ з огляду на припинення діяльності арбітражного керуючого згідно наказу Міністерства юстиції України від 21.02.2019 № 549/5, відтак призначено було розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Янчука О.М., яким подано відповідну заяву та кандидатура якого відповідає вимогам КУзПБ. А оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у цій справі обов`язки керівника боржника було покладено на Сніжка О.Ю., як розпорядника майна ТОВ "Інфініті", то судами відповідно також покладено на арбітражного керуючого Янчука О.М. обов`язки керівника вказаного товариства.

30. Судові рішення у частині визнання Євреєнко В.П. і Хороших О.Т. кредиторами боржника мотивовані доведеністю та обґрунтованістю заявлених кредиторських вимог, які підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника четвертої черги як такі, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інфініті".

Подальший хід провадження у справі.

31. За час перебування справи у вищестоящих інстанціях до суду надійшли низка заяв і клопотань, серед яких, 23.11.2020 від ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Янчука О.М. від виконання повноважень розпорядника майна та керівника ТОВ "Інфініті", а також призначення розпорядником майна та керівником ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича; 10.02.2021 від ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" - повторне клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Янчука О.М. від виконання повноважень розпорядника майна та керівника ТОВ "Інфініті" та призначення розпорядником майна та керівником ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича; 22.03.2021 від розпорядника майна боржника, його керівника - арбітражного керуючого Янчука О.М. - заява про дострокове припинення його повноважень.

Розгляд справи судами у цій частині.

32. 19.05.2021 ухвалою Господарського суду Київської області:

1. Клопотання ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" від 23.11.2020 б/н, що надійшло до суду 23.11.2020 (вх. № 25964/20), про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Янчука О.М. та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Стадника Т.Р., поданого, як в ньому зазначено, на виконання протокольного рішення комітету кредиторів ТОВ "Інфініті" від 20.11.2020 № 20/11/20 залишено без задоволення.

2. Заяву розпорядника майна боржника від 18.05.2021 № 02-41/61, що надійшла до суду 19.05.2021, про відмову від заяви від 22.03.2021 розпорядника майна боржника, його керівника арбітражного керуючого Янчука О.М. про дострокове припинення його повноважень та залишення її, у зв`язку із цим, без розгляду та без задоволення, залишено без розгляду.

3. Усні заяви розпорядника майна боржника - Янчука О.М. про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Інфініті" та про залишення без розгляду заяви розпорядника майна боржника, його керівника - арбітражного керуючого Янчука О.М. від 19.03.2021 про дострокове припинення його повноважень залишено без розгляду.

4. Заяву розпорядника майна боржника, його керівника - арбітражного керуючого Янчука О.М. від 19.03.2021 б/н, що надійшла до суду 22.03.2021 про дострокове припинення його повноважень задоволено.

5. Повторне клопотання ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" від 10.02.2021 б/н, що надійшло до суду 10.02.2021 (вх. № 3191/21), про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Янчука О.М. та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Стадника Т.Р., поданого, як в ньому зазначено, на виконання протокольного рішення комітету кредиторів ТОВ "Інфініті" від 09.02.2021 № 09/02/21 задоволено.

6. Відсторонено арбітражного керуючого Янчука Олександра Миколайовича від виконання повноважень розпорядника майна боржника - ТОВ "Інфініті", а також керівника боржника.

7. Призначено розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича, покладено на арбітражного керуючого Стадника Т.Р. також обов`язки керівника ТОВ "Інфініті".

8. Зобов`язано розпорядника майна ТОВ "Інфініті" - арбітражного керуючого Стадника Т.Р. належним чином виконувати свої обов`язки, у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

9. Зобов`язано арбітражного керуючого Янчука О.М. передати розпоряднику майна ТОВ "Інфініті" - арбітражному керуючому Стаднику Т.Р., на якого також покладено обов`язки керівника боржника, всі наявні документи, печатки, штампи матеріальні та інші цінності, які стосуються боржника - ТОВ "Інфініті".

10. Зобов`язано розпорядника майна ТОВ "Інфініті" - арбітражного керуючого Стадника Т.Р. у строк до 01.07.2021 провести аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; інвентаризацію майна боржника та подати за їх результатами відомості з визначенням вартості майна станом на дату проведення інвентаризації, здійснення відповідного аналізу.

11. Повідомлено учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.

33. Суд першої інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду усних заяв розпорядника майна боржника, а саме: про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ Інфініті на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 р. у справі №Б3/081-12/24 та про залишення без розгляду заяви від 19.03.2021 р. про дострокове припинення його повноважень як розпорядника майна боржника та його керівника.

Крім того, врахувавши встановлені обставини, що свідчать про неналежне виконання арбітражним керуючим Янчуком О.М. повноважень розпорядника майна та керівника ТОВ Інфініті, врахувавши протокольне рішення комітету кредиторів боржника від 09.02.2021 № 09/02/21 в частині звернення до суду із клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Янчука О.М. від повноважень розпорядника майна ТОВ Інфініті, прийняте в межах повноважень, визначених положеннями КУзПБ, з огляду на те, що арбітражним керуючим Янчуком О.М. подано заяву про припинення його повноважень, як розпорядника майна та керівника боржника, суд дійшов висновку про необхідність, задля уникнення затягування процедури розпорядження майном боржника, задоволення зазначеної заяви арбітражного керуючого Янчука О.М. та клопотання ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" у відповідній частині, поданого на виконання протокольного рішення комітету кредиторів боржника від 09.02.2021 № 09/02/21, відсторонення арбітражного керуючого Янчука О.М. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ Інфініті, а також керівника останнього; з огляду на протокольне рішення комітету кредиторів боржника від 09.02.2021 № 09/02/21, в частині звернення до суду з клопотанням про призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Стадника Т.Р., прийнятого в межах повноважень, визначених положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, врахувавши подану останнім заяву про участь у цій справі, яка відповідає вимогам статті 28 Кодексу, з огляду на положення частини першої статті 28 Кодексу, суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стадника Т.Р., а також покладення на нього обов`язків керівника ТОВ "Інфініті".

34. 10.08.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № Б3/081-12/24 в частині пунктів 3-10 резолютивної частини. У решті ухвалу Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № Б3/081-12/24 залишено без змін.

35. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки чітких критеріїв для оцінки дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, які можуть слугувати підставами для його відсторонення у законодавстві не наведено, відтак, у кожному конкретному випадку суд виходить із ступеню серйозності вчинених порушень, які дають підстави для обґрунтованого сумніву у здатності конкретного арбітражного керуючого належно виконувати свої обов`язки, з врахуванням того чи можуть такі порушення бути усунені.

Проте, із наведених у довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04.03.2021 № 9 висновків суд апеляційної інстанції не має підстав для твердження про наявність суттєвих за характером та таких, що не можуть бути усунуті порушення арбітражного керуючого Янчука О.М., які водночас можуть бути підставою для відсторонення арбітражного керуючого Янчука О.М. від виконання повноважень розпорядника майна у справі № Б3/081-12/24 про банкрутство ТОВ "Інфініті".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи осіб, які подали касаційні скарги.

36. 08.10.2021 Іноземним підприємством "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" (скаржник-1) подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2021 (в частині визнання вимог кредиторів та в частині призначення розпорядника майна), а також на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021.

37. 08.11.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Стандарт" Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" (скаржник-2) подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2021 (в частині визнання вимог кредиторів та в частині призначення розпорядника майна), а також на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021.

38. У даному випадку скаржники оскаржують постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021, якою переглядалась ухвала Господарського суду Київської області від 22.01.2021 в частині визнання вимог кредиторів, яка підлягає касаційному оскарженню та в частині призначення розпорядника майна, яка не підлягає касаційному оскарженню, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021, яка не підлягає касаційному оскарженню.

39. Обґрунтовуючи включення вимог про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 в частині призначення розпорядника майна до касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 в частині визнання вимог кредиторів, скаржники зазначають, що всі обставини та доводи є релевантними обставинам і доводам викладеним в обґрунтування включення вимог, про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 до касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 в частині визнання вимог кредиторів.

40. Підставами касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 в частині визнання вимог кредиторів, скаржники вказують, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

41. Також, скаржники звертають увагу суду касаційної інстанції на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання визначення підстав (договір резервування чи облігації) та, відповідно, часу виникнення грошового зобов`язання у забудовника-емітента цільових облігацій перед інвестором в контексті визначення належності вимог інвестора до поточних чи конкурсних вимог у справі про банкрутство.

42. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 в частині призначення розпорядника майна, скаржники вказують на те, що судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень застосовано норму права (пункт 4 частини восьмої статті 48 КУзПБ) без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати Касаційного господарського суду для розгляду справ про банкрутство від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, а також порушено норми процесуального права.

43. Крім того, на переконання ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс" (скаржника-2), відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми статті 8 ЦК України у подібних правовідносинах, в контексті можливості застосування до правовідносин, що склались у 2006 році при інвестуванні фізичними особами в об`єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, за умов придбання інвестором облігацій та укладення між інвестором та забудовником договорів резервування об`єктів нерухомого майна, норм ЦК України, що регулюють купівлю-продаж, та, зокрема, статі 693 ЦК України.

44. Також, ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс" зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо комплексного застосування положень частини другої статті 693 ЦК України та частин першої-другої статті 530 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме у контексті визначення моменту виникнення обов`язку продавця - юридичної особи повернути суму попередньої оплати за непоставлений товар покупцю - фізичній особі, у разі застосування частини другої статі 693 ЦК України на підставі аналогії закону до правовідносин інвестування фізичними особами в об`єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, за умов придбання інвестором облігацій та укладення між інвестором та забудовником договорів резервування об`єктів нерухомого майна.

45. Так само, на думку скаржника-2 відсутній висновок Верховного Суду про застосування положень КУзПБ, що регулюють підстави та порядок набуття статусу поточного та конкурсного кредитора у справі про банкрутство, а саме абзац 11 статті 1, абзац З частини восьмої статті 45, частини четвертої статті 60 КУзПБ, при визначенні статусу кредитора (поточний чи конкурсний), підставою заявлених вимог якого є здійснення інвестування в об`єкти житлового будівництва шляхом купівлі облігацій, строк погашення яких припадає на дату після відкриття провадження у справі про банкрутство, а строк введення об`єкта інвестування в експлуатацію, визначений договором резервування - на дату до відкриття провадження у справі про банкрутство.

46. Щодо підстав касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду постанови від 10.08.2021 скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи вказану постанову, застосував норму права (абзац 3 частини четвертої статті 28 КУзПБ) без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати Касаційного господарського суду для розгляду справ про банкрутство від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, а також порушив норми процесуального права.

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.

47. До Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал":

від ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти", де наведено прохання задовольнити касаційну скаргу Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал";

від арбітражного керуючого Янчука О.М., в якому наведено прохання залишити без задоволення касаційну скаргу Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" в частині відсторонення Сніжка О.Ю. від виконання повноважень розпорядника майна та керівника ТОВ "Інфініті", призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника боржника;

від ТОВ "Інфініті", де наведено прохання задовольнити касаційну скаргу Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал".

48. Крім того до Верховного Суду від ТОВ "Інфініті" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс", в якому наведено прохання задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

49. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання вимог кредиторів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ "Інфініті" залишити без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання вимог кредиторів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ "Інфініті" залишити без змін, а касаційне провадження за касаційними скаргами Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника боржника, а також в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021) у справі № Б3/081-12/24 закрити.

50. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Питання визнання грошових вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до боржника.

51. 21.04.2019 набрав чинності КУзПБ, який введено в дію 21.10.2019. Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення КУзПБ.

52. Як встановлено судами, 12.09.2018 від ОСОБА_1 надійшли заява з грошовими вимогами до боржника на суму 659 100 грн та 21.01.2019 від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 17 237 250 грн.

53. Судами були визнані вимоги цих кредиторів та відповідні суми включено до реєстру вимог кредиторів, про що зазначено вище.

54. Скаржники в частині скасування судових рішень про визнання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кредиторами ТОВ "Інфініті" зазначають, що, на їх переконання, вимоги вказаних кредиторів виникли після порушення справи про банкрутство, тобто мають характер поточних, а відтак на стадії розпорядження майном боржника не підлягали визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Визнання вимог ОСОБА_1 .

55. Як встановлено судами, грошові вимоги цього кредитора обґрунтовані договором про резервування від 29.06.2006 № 42-Ір ; договором про резервування від 29.06.2006 № 44-Ір; договором купівлі-продажу цінних паперів від 12.07.2006 № 124-06/12К-1; договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.11.2007 №662-07/12б-1; випискою про залишки на рахунку в цінних паперах № 460021; квитанціями від 11.07.2006 № 011/15, від 12.07.2006 № 006/101, від 20.11.2007 № 006/20, належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи.

56. Зокрема, 29.06.2006 між ТОВ "Інфініті" (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2) укладено договір № 42-Ір про резервування, відповідно до якого боржник здійснює резервування об`єкту за рахунок прав, що надаються власникові облігацій та сприяє стороні-2 в отриманні у власність об`єкту (або у визначених цим договором випадках - частки у праві власності на об`єкт), а сторона-2 зобов`язується добросовісно користуватись наданими їй правами, що виникають у зв`язку з резервуванням об`єкту, та належним чином виконувати обов`язки, передбачені цим договором (п. 2.1. договору).

57. Пунктом. 9.1 вказаного договору передбачено, що кредитор бере на себе зобов`язання придбати пакет облігацій, визначений в п. 3.1 цього договору.

58. При цьому пунктом 3.1 договору про резервування встановлено, що об`єкт має такі характеристики: тип об`єкту - "Тріо" приміщення квартира, кладова № 3, будівельна адреса - будинок АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкту 69,78 кв.м, кількість облігацій, необхідних для резервування - 3 489 шт.

59. Згідно з п. 3.4 договору про резервування, запланований термін введення об`єкту в експлуатацію за актом державної комісії - грудень 2006 року. Цей термін може бути змінений, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору.

60. Пунктами 5.2., 5.3., 5.4. договору визначено, що сторона-1 зобов`язана забезпечити виконання будівельних робіт, а також забезпечити введення об`єкту за актом державної комісії в терміни, передбачені цим договором; сторона-1 зобов`язана отримати документи про право власності на об`єкт та інші документи, необхідні для відчуження об`єкту протягом 60 (шести десяти) календарних днів з моменту введення об`єкту в експлуатацію за актом державної комісії; сторона-1 на вимогу сторони-2 зобов`язана протягом 3 (трьох) календарних днів з дати введення об`єкту в експлуатацію укласти із стороною-2 договір купівлі-продажу об`єкту.

61. Крім того, цього ж дня (29.06.2006) між ТОВ "Інфініті" (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2) укладено договір № 44-Ір про резервування, відповідно до якого боржник здійснює резервування об`єкту за рахунок прав, що надаються власникові облігацій та сприяє стороні-2 в отриманні у власність об`єкту (або у визначених цим договором випадках - частки у праві власності на об`єкт), а сторона-2 зобов`язується добросовісно користуватись наданими їй правами, що виникають у зв`язку з резервуванням об`єкту, та належним чином виконувати обов`язки, передбачені цим договором (п. 2.1. договору).

62. Пунктом. 9.1 вказаного договору передбачено, що кредитор бере на себе зобов`язання придбати пакет облігацій, визначений в п. 3.1 цього договору.

63. При цьому пунктом 3.1 договору про резервування встановлено, що що об`єкт має такі характеристики: тип об`єкту - "Тріо" приміщення гараж, будівельна адреса - будинок № 5, гараж № 3, загальна площа об`єкту 18,10 кв.м, кількість облігацій, необхідних для резервування - 905 шт.

64. Згідно з п. 3.4 договору про резервування, запланований термін введення об`єкту в експлуатацію за актом державної комісії - грудень 2006 року. Цей термін може бути змінений, про що сторони укладають додаткову угоду до цього договору.

65. Пунктами 5.2., 5.3., 5.4. договору визначено, що сторона-1 зобов`язана забезпечити виконання будівельних робіт, а також забезпечити введення об`єкту за актом державної комісії в терміни, передбачені цим договором; сторона-1 зобов`язана отримати документи про право власності на об`єкт та інші документи, необхідні для відчуження об`єкту протягом 60 (шести десяти) календарних днів з моменту введення об`єкту в експлуатацію за актом державної комісії; сторона-1 на вимогу сторони-2 зобов`язана протягом 3 (трьох) календарних днів з дати введення об`єкту в експлуатацію укласти із стороною-2 договір купівлі-продажу об`єкту.

66. Суди встановили, що на виконання умов договорів про резервування від 29.06.2006 № 42-Ір та № 44-Ір кредитор придбав іменні безпроцентні дисконтні облігації в загальній кількості - 4 394 шт. на загальну суму 659 100 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу цінних паперів від 12.07.2006 № 124-06/12К-1; договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.11.2007 № 662-07/12б-1; випискою про залишки на рахунку в цінних паперах № 460021 станом на 17.07.2006; квитанціями від 11.07.2006 № 011/15, від 12.07.2006 № 006/101, від 20.11.2007 року № 006/20 (належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи).

67. Згідно з положеннями частини першої статті 2, частини першої статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" в редакції від 17.02.2006 року, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

68. Статтею 7 цього Закону унормовано, що всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик. Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов`язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов`язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія по цих інвестиціях з боку держави. Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

69. Слід зауважити, що за положеннями частини першої статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

70. Частинами першою та другою статі 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

71. Аналіз умов описаних вище договорів про резервування та наведених норм права, суди дійшли вірного висновку про те, що договір про резервування за своєю правовою природою належить до особливого виду цивільно-правових договорів, не регламентованих ЦК України, та містить положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, передачі майнових прав тощо). Такий договір є одним із способів набуття права власності спочатку на майнові права об`єкта інвестування, а пізніше - на новостворене в ході інвестиційної діяльності майно. Тобто, договір про резервування об`єкта нерухомості передбачає як грошові, так і майнові права (обов`язки) сторін договору.

72. При цьому частиною першою статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

73. Судами з`ясовано, що в матеріалах справи відсутні належні докази укладення між ОСОБА_1 та боржником договорів купівлі-продажу нерухомого майна, резервування права на придбання якого здійснювалось ОСОБА_1 на підставі договорів про резервування.

74. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

75. Водночас, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

76. У частині першій статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

77. У силу статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

78. При цьому за статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

79. Навпаки, виконання, проведене належним чином, припиняє зобов`язання (стаття 599 ЦК України).

80. Умовами договорів про резервування визначено строк передачі боржником у власність ОСОБА_1 нерухомого майна шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, який безпосередньо пов`язаний з моментом введення в експлуатацію об`єкта нерухомості та оформленням боржником права власності на себе.

81. У пункті 3.4 договорів про резервування встановлено, що запланований термін введення об`єкту в експлуатацію за актом державної комісії - грудень 2006 року. Тобто, останнім днем здачі в експлуатацію об`єкту нерухомості є 31.12.2006.

82. За умовами пунктів 5.3., 5.4. договорів сторона-1 зобов`язана отримати документи про право власності на об`єкт та інші документи, необхідні для відчуження об`єкту протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту введення об`єкту в експлуатацію за актом державної комісії, а в подальшому протягом 3 (трьох) календарних днів з дати введення об`єкту в експлуатацію укласти із стороною-2 договір купівлі-продажу об`єкту.

83. Відтак, наведене вище свідчить, що строк виконання боржником зобов`язань щодо передачі об`єкта нерухомості у власність ОСОБА_1 шляхом укладення відповідних договорів купівлі-продажу сплив, а докази укладення боржником договорів купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.

84. Враховуючи це, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що внаслідок невиконання боржником умов договорів про резервування щодо передачі у власність ОСОБА_1 нерухомого майна, право на викуп якого було зарезервовано за ОСОБА_1 , боржником порушено взяті на себе зобов`язання за вказаними правочинами.

85. За приписами статті 1 КУзПБ грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

86. Враховуючи, що договір про резервування містить положення різних видів цивільно-правових договорів, зокрема, договору купівлі-продажу, суди вірно дійшли висновку, що до цих правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 693 ЦК України, як такі, що забезпечують право ОСОБА_1 на повернення суми попередньої оплати, сплаченої за непередане йому нерухоме майно.

87. Зокрема, згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

88. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 сплачено попередню оплату за нерухоме майно шляхом викупу пакету облігацій у сумі 659 100 грн, проте нерухоме майно боржником, в порушення взятих на себе зобов`язань та у визначений строк не передано ОСОБА_1 , то відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у нього ( ОСОБА_1 ) виникло право вимоги повернення суми попередньої оплати від боржника, який одержав суму попередньої оплати нерухомого майна і не передав його у встановлений строк.

89. Враховуючи обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 грошових вимог до боржника, судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Інфініті" з грошовими вимогами, правова природа яких конкурсною, тобто таких, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника (18.07.2012). З урахуванням понесених на сплату судового збору витрат розмір грошових вимог ОСОБА_1 становить 662 624 грн, з яких в силу приписів статті 64 КУзПБ підлягають задоволенню в першу чергу 3 524 грн, а 659 100 грн - в четверту чергу.

90. Відносно доводів скаржників про поточну природу спірних грошових вимог ОСОБА_1 та неможливість їх розгляду на стадії розпорядження майном боржника, оскільки до моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство не настав строк виконання боржником зобов`язань перед кредитором за договорами купівлі-продажу цінних паперів, строк погашення яких відповідно до Інформації про випуск облігацій ТОВ "Інфініті" починається з 07.08.2015, то судова колегія вважає такі доводи безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

91. Колегія суддів зауважує, що встановлення обставин чинності договору про резервування за кредитором об`єкта нерухомості, будівництво якого за рахунок коштів кредитора здійснює боржник (забудовник), та відповідно невиконання боржником зобов`язань щодо передачі кредитору, як інвестору, об`єкта інвестування, надає кредитору право на звернення до суду в справі про банкрутство з грошовими вимогами про повернення боржником одержаної передплати за передачу інвестору в майбутньому об`єкта інвестування, яку кредитором було здійснено шляхом викупу емітованих забудовником (боржником) цінних паперів. Ці грошові зобов`язання випливають з умов укладених між сторонами цивільних договорів та положень частини другої статті 693 ЦК України.

92. Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що придбані кредитором облігації в даному випадку виступали як окремий фінансовий інструмент, що посвідчує право вимоги зарезервованої нерухомості в обмін на ці облігації після введення об`єкта нерухомості в експлуатацію, тобто дані облігації були придбані не з метою інвестування грошових коштів в господарську діяльність ТОВ "Інфініті", а для отримання в подальшому відповідного нерухомого майна.

93. Потрібно вказати, що дата, від якої зобов`язання боржника стали прострочені - це дата, яка зафіксована у договорах резервування, як дата введення в експлуатацію об`єктів нерухомості, що в свою чергу, спростовує відповідні твердження скаржників про те, що вимоги ОСОБА_1 виникли з 07.08.2015, яка є датою початку погашення придбаних цінних паперів ТОВ "Інфініті".

94. При цьому колегія суддів звертає увагу на положення статті 45 КУзПБ, згідно з якою кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, та відповідно є конкурсними кредиторами.

95. Метою стадії попереднього засідання суду у справі про банкрутство є надання можливості всім бажаючим кредиторам заявити свої вимоги до боржника в суд (виявлення усіх кредиторів, які мають підтверджені вимоги до боржника). Тому в силу частини дев`ятої статті 39 КУзПБ, суд здійснює офіційне оприлюднення відповідного оголошення, а кредитори, у свою чергу, керуючись принципом диспозитивності та статтею 45 КУзПБ, здійснюють свої права шляхом подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

96. Законодавчий підхід до визначення правової природи грошових вимог кредиторів залишається сталим з моменту набрання чинності Законом України від 07.03.2002 № 3088-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто з 13.07.2002 до теперішнього часу.

Зокрема, за визначенням законодавця конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

97. За встановлених обставин колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 , які виникли з підстав придбання ним облігацій, емітованих боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство зі строком погашення - після відкриття провадження у справі про банкрутство, є конкурсними.

98. Аналогічна правова позиція щодо визнання конкурсними вимог кредитора за умови придбання ним цінних паперів, емітованих боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство зі строком їх (цінних паперів) погашення після відкриття провадження у справі про банкрутство, викладена у постанові Верховного Суду України від 25.03.2003 у справі № Б6340/2-24.

Визнання вимог ОСОБА_2 .

99. Як встановлено судами, ці кредиторські вимоги заявлено з посиланням на наявність судового рішення, яким стягнуто з боржника на користь ОСОБА_2 заборгованості на суму 17 237 250 грн.

100. Так, заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.06.2018 у справі № 369/1019/18 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ТОВ "Інфініті" на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 17 237 250 грн.

101. На примусове виконання цього рішення видано виконавчий лист.

102. Частиною четвертою статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

103. Відтак, наявність заборгованості ТОВ "Інфініті" перед кредитором у розмірі 17 237 250 грн є безспірною та підтвердженою рішенням суду, що набрало законної сили і доведення не потребує.

104. Судами встановлено, що підставами виникнення у боржника грошових зобов`язань перед ОСОБА_2 було вчинення низки договорів резервування об`єктів нерухомості та договорів купівлі-продажу цінних паперів на виконання цих договорів резервування, а також невиконання боржником зобов`язань за цими договорами.

105. Аналіз підстав виникнення боргу ТОВ "Інфініті" перед ОСОБА_2 свідчить, що вони фактично є аналогічними підставам виникнення боргу ТОВ "Інфініті" перед ОСОБА_1 , правову оцінку яким та правомірність визнання якого саме конкурсним кредитором було надано вище.

106. З урахуванням цього судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що ці грошові вимоги виникли до порушення провадження у справі, а отже обґрунтовано заявлені до ТОВ "Інфініті" в процедурі розпорядження майном останнього.

107. Враховуючи обґрунтованість заявлених ОСОБА_2 грошових вимог до боржника, судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання ОСОБА_2 кредитором ТОВ "Інфініті" з грошовими вимогами, правова природа яких конкурсною, тобто таких, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника (18.07.2012). З урахуванням понесених на сплату судового збору витрат розмір грошових вимог ОСОБА_2 становить 17 241 092 грн, з яких в силу приписів статті 64 КУзПБ підлягають задоволенню в першу чергу 3 842 грн, а 17 237 250 грн - в четверту чергу.

108. З вищенаведених підстав (як і при розгляді доводів скаржників щодо вимог ОСОБА_1 - пункти 90-98 цієї постанови) відхиляються доводи скаржників, що спірні грошові вимоги ОСОБА_2 мають характер поточних та не підлягають розгляду на стадії розпорядження майном боржника.

Стосовно можливості включення питання, яке не підлягає оскарженню окремо, до касаційних скарг на судові рішення у справі про банкрутство, які підлягають оскарженню, - застосування судом касаційної інстанції положень абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ.

109. У цій справі скаржниками до касаційних скарг на судові рішення у справі про банкрутство (в частині розгляду грошових вимог кредиторів), які підлягають оскарженню, включено скарги на судові рішення (оскаржується призначення та відсторонення арбітражних керуючих як розпорядників майна божника).

110. Так, частиною третьою статті 9 КУзПБ унормовано, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

111. Питання застосування цієї норми законодавства про неплатоспроможність було розглянуто судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду при розгляді справи № 922/3369/19 (постанова суду від 20.05.2021).

112. Зокрема судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 922/3369/19 дійшла таких висновків.

113. Наведений в частині третій статті 9 КУзПБ, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

114. Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливість оскарження окремо постанов суду апеляційної інстанції, прийнятих за результатами апеляційного перегляду ухвал місцевого господарського суду у справах про банкрутство щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі про банкрутство, що в сукупності з положеннями статті 287 ГПК України виключає можливість касаційного перегляду у разі окремого оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції.

115. Водночас, абзацом 2 частини третьої статті 9 КУзПБ передбачено, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

116. Аналіз змісту абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ у сукупності з іншими частинами статті 9 та статті 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі умови (але не виключно, тільки в межах доводів і вимог цієї касаційної скарги):

1) Судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний/основний об`єкт касаційного оскарження - постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку.

2) Процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).

3) КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини 3 статті 9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/549/19.

117. При вирішенні питання наявності підстав для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення, визначені абзацом першим частини 3 статті 9 КУзПБ, до яких включені/приєднані скарги на постанови апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку окремо, слід враховувати і таке.

118. По-перше, як скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включена/приєднана до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, мають відповідати вимогам процесуального Закону щодо прийнятності, зокрема статтям 289, 290, 291 ГПК України.

119. По-друге, скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, може бути включена/приєднана, в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ до основної скарги на судові рішення, найбільш наближені за датою прийняття (за можливістю). Касаційна скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, у разі пропуску строку на касаційне оскарження, визначеного приписами статті 288 ГПК України, має містити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з вмотивованим обґрунтуванням такого пропуску та підстав включення скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, до основної скарги. Ця умова справедлива і для касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, що може бути оскаржена окремо.

120. По-третє, судові рішення за скаргою на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включеної/приєднаної до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, повинні бути (як правило) сутнісно (змістовно, логічно) поєднані підставами і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи, щодо якої прийняте судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню окремо (пункт 62.3 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19) .

121. У пунктах 113-120 цієї постанови процитовано позицію, викладену у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.

122. З огляду на наявність у скаржників мотивів з цього приводу, роз`яснюємо, що в контексті абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ судові рішення, які підлягають оскарженню, так і судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, але скарга на них включена до касаційної скарги на оскаржуване рішення суду, повинні бути (як правило) сутнісно (змістовно, логічно) поєднані підставами і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи, щодо якої прийняте судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню окремо.

123. Проте, у цій справі визнання грошових вимог кредиторів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - жодним чином не пов`язано із виконанням арбітражним керуючим Янчуком О.М. повноважень розпорядника майна - матеріали справи не свідчать, що арбітражного керуючого Янчука О.М. було відсторонено від виконання повноважень розпорядника майна боржника саме з мотивів визнання вимог ОСОБА_1 та Хороших О.Т.

124. Ця обставина зумовлює невідповідність касаційних скарг Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 положенням абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ в частині включення до касаційних скарг питань про призначення та відсторонення арбітражних керуючих як розпорядників майна боржника.

125. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

126. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

127. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

128. Так, як зазначено вище, частиною третьою статті 9 КУзПБ унормовано, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

129. Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Тому при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами частини третьої статті 9 КУзПБ, касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення відповідного касаційного провадження не допускається.

130. В іншому випадку суд касаційної інстанції діятиме не як суд, встановлений законом.

131. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відкрите касаційне провадження за касаційними скаргами Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника боржника, а також в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021) підлягає закриттю.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

132. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційних скаргах доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання кредиторами боржника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . У частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника боржника, а також в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021) касаційне провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання вимог кредиторів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ "Інфініті" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання вимог кредиторів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ "Інфініті" залишити без змін.

3. Касаційне провадження за касаційними скаргами Іноземного підприємства "Інвестиційна компанія "Гарант-Капітал" за вх. № 9795/2021 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" за вх. № 10924/21 в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Інфініті" арбітражного керуючого Янчука О.М. та покладення на нього обов`язків керівника боржника, а також в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 (в частині скасування пунктів 5-10 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2021) у справі № Б3/081-12/24 закрити.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк