ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 р. | № 47/127 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Кравчука Г.А. |
суддів: | Жаботиної Г.В. |
Мачульського Г.М. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” |
на постанову Київського апеляційного господарського суду |
від 20.06.2006р. |
у справі №47/127 господарського суду м. Києва |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ-Градобуд” |
про | безоплатне виправлення недоліків в роботі та здачу виконаних робіт |
за участю представників
- позивача: | Нешви Ю.В. (довіреність №01-08/1 від 01.08.2006р.), |
- відповідача: | не з’явився, - |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.04.2006р. (суддя Станік С.Р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Брайка А.І., суддів Бившевої Л.І., Розваляєвої Т.С.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ-Градобуд” про зобов’язання ТОВ “Київ-Градобуд” безоплатно виправити недоліки в роботі, встановлені п. 1, 2, 3, 4, 6 розділу “Будівля АБК”, п. 1, 2, 3, 4 розділу “Будівля кафе №1”, п. 2 розділу “ТП №2” Акту обстеження технічного стану об’єктів ТСЦ “Поділля” від 07.04.2005р. та здати виконані роботи по виправленню недоліків за Актом приймання-передачі виконаних робіт, у строк протягом 1 (одного) календарного місяця з моменту набрання Рішенням по справі №47/127 законної сили –відмовлено.
В своїй касаційній скарзі позивач просить вказані рішення і постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” задовольнити повністю, посилаючись на порушення місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: розділу 1 Положення Мінбудархітектури “Про підрядні контакти у будівництві України” від 15.12.1993р. №9, ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”, п. 2 ч.2, п. 4 ч. 2 Положення “Про державний архітектурно-будівельний контроль”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №225 від 25.03.1993р., п. 2 ст. 317, абз. 2 п. 4 розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, п. 1 ст. 844, ч. 1 ст. 852, абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №15 від 22.07.2003р. на виконання нульового циклу будівництва адміністративного корпусу на об’єкті “Торгівельний сервісний центр “Поділля”; договір підряду №21 від 30.09.2003р. на виконання робіт по будівництву адміністративного корпусу (зведення коробки) на об’єкті ТСЦ “Поділля”; договір підряду №24 від 01.10.2003р. на виконання робіт по будівництву фундаменту кафе на об’єкті “Торгівельний сервісний центр “Поділля”, відповідно до умов яких позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов’язання виконати роботи, передбачені зазначеними договорами. Відповідно до умов вказаних договорів сторони погодили порядок розрахунків: позивач зобов’язувався протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору оплатити відповідачу аванс у розмірі 30% (за договором №15) та 50% (за договорами №21, №24) від вартості робіт згідно кошторисних розрахунків, а остаточну оплату здійснити на підставі акту здачі-приймання по фактично виконаних обсягах робіт, відповідно до встановленого підрядником рахунку протягом 5-ти банківських днів з урахуванням раніше сплаченого замовником авансу. Також сторони погодили, що при кінцевих розрахунках позивач може утримати вартість робіт, виконаних з вини підрядника з недоробками і дефектами, зафіксованими відповідним актом при прийманні робіт, протягом встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення, після чого замовник перераховує утримані суми. Гарантійний термін за договорами складає 12 місяців з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. Також сторони погодили, що якщо в період гарантійного строку будуть виявлені недоліки, які не дозволяють нормальну експлуатацію, гарантійний строк продовжується на період усунення недоліків підрядником останніх за свій рахунок, а наявність недоліків і строки їх усунення фіксуються двостороннім актом замовника і підрядника. Сторони також дійшли згоди, що при відмові підрядника від складання чи підписання акту виявлених недоліків для їх підтвердження позивач призначає кваліфіковану експертизу або складає відповідний акт по фіксуванню недоліків та їх характеру, що не виключає право сторін звертатись до суду з цього питання. На виконання зазначених договорів відповідачем були виконані підрядні роботи та складені акти приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2 за березень, травень-вересень, листопад 2004р., якість за якими оскаржується позивачем, на загальну суму 879 530, 93 грн. Вказані акти підписані повноважним представником позивача з проставленням печатки підприємства позивача без зауважень та недоліків щодо виконаних робіт. Позивачем була частково оплачена вартість виконаних відповідачем підрядних робіт, решта суми у розмірі 251 029, 20 грн. не була сплачена з тієї підстави, що, на думку позивача, не всі роботи відповідачем буди виконані якісно.
07.04.2005р. позивачем та посадовими особами ТОВ “Будвест Темпо”, ТОВ “Командос”, ТОВ “Київоблбуд” та ГАСК (Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю) Хмельницького району, за відсутності повноважного представника відповідача було обстежено технічний стан об’єктів ТСЦ “Поділля” та визначено, що по будівлі АБК, будівлі кафе №1, критій автостоянці та ТПП №1, №2, №3 підрядні роботи виконані неякісно у зв’язку з чим будівельно-монтажні роботи не можуть бути прийняті і оплачені та складено акт обстеження технічного стану об’єктів ТСЦ ТОВ “Київ-Градобуд”. Після цього позивач звернувся до господарського суду з позовом про безоплатне виправлення недоліків в роботі та здачу виконаних робіт. Після порушення провадження у справі в судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд зобов’язати відповідача безоплатно виправити недоліки в роботі, встановлені в п.п. 1, 2, 3, 4, 6 розділу Будівля АБК, п.п. 1, 2, 3, 4 розділу “Будівля кафе №1”, п. 2 розділу “ТП №2” Акту обстеження технічного стану об’єктів ТСЦ “Поділля” від 07.04.2005р. та здати виконані роботи по виправленню недоліків за Актом приймання-передачі виконаних робіт, у строк протягом 1 (одного) календарного місяця з моменту набрання рішенням по справі №47/127 законної сили.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові у справі №47/127 виходив з того, що відповідачем роботи по договорам №15 від 22.07.2003р. №21 від 30.09.2003р. №24 від 01.10.2003р. виконані якісно та без недоліків згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад 2004р. на загальну суму 879 530, 93 грн., по яких позивачем оспорюється якість виконаних робіт, не зважаючи на те, що вказані роботи фактично були прийняті позивачем без зауважень. Як зазначено в рішенні позивач не надав суду жодних доказів наявності недоліків у виконаних відповідачем та прийнятих позивачем підрядних роботах, а відтак судом було відхилено посилання позивача про виникнення недоліків у ході перебігу гарантійного строку у зв’язку з тим, що дані обставини є взаємовиключними, які перебувають у причинно-наслідковому зв’язку між собою та не можуть незалежно існувати одна від одної, зважаючи також на неподання суду належних підтверджень наявності причинного зв’язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). Крім того, як зазначено в рішенні, в передостанньому абзаці мотивувальної частини постанови від 08.11.2005р. Київського апеляційного господарського суду у справі №42/134, ТОВ “Київоблбуд” “проти факту виконання ТОВ “Киїі-Градобуд” робіт по договорам №15, №21 та №24 не заперечував”.
Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши в постанові, що з врахуванням приписів ст.ст. 853, 837 Цивільного кодексу України позивач втратив право посилатись на недоліки у виконаних відповідачем роботах через неповідомлення відповідача про наявність цих недоліків. Також, як зазначено в постанові, позивачем не надано доказів виконання ним приписів договорів щодо належного фіксування виявлених недоліків шляхом складання двостороннього акту, а відтак апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позиції місцевого господарського суду стосовно невизнання належним доказом акту від 07.04.2005р.
Між тим судами попередніх інстанцій неповно з’ясовано обставини справи щодо дійсних прав та обов’язків сторін, а судові рішення, у зв’язку з цим, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст.84 ч.1 п.3 ГПК України обставини справи встановлюються місцевим господарським судом в рішенні, а суд апеляційної інстанції, згідно ст.101 цього кодексу, не зв’язаний доводами апеляційної скарги та за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 43 зазначеного кодексу визначено що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до вимог пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Суд першої інстанції відмовляючи в позові виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо недоліків виконаних робіт за договорами підряду, виконаних відповідачем та прийнятих позивачем, а відтак не підтверджено факту наявності таких недоліків, а також з того, що позивач не повідомив відповідача про наявні недоліки як це передбачено умовами договорів підряду. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками, зазначивши, що оскільки виконані роботи позивач прийняв за актом прийому-передачі, то в подальшому він не має правових підстав посилатись на недоліки зазначених виконаних робіт.
Проте, юридична оцінка вказаним обставинам зроблена судами всіх інстанцій без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Так, згідно приписів ст. 853 ч.3 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Між тим судами не перевірено та не спростовано доводів позивача щодо наявності чи відсутності таких недоліків виконаних робіт за договорами.
Крім того судами не перевірено та не спростовано належними доказами доводів позивача стосовно повідомлення телефонограмами та письмово відповідача про наявність недоліків виконаних робіт за договорами.
Так, із обставин справи не вбачається що відповідач не був повідомлений відповідно до приписів ст.853 ч.3 ЦК України про наявність таких недоліків. У клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач посилається зокрема на те, що якщо позивач не виконає своїх зобов’язань стосовно оплати, спір відносно яких вирішується у справі 42/134, то він, відповідач, вправі не виконувати своїх зобов’язань з гарантійного супроводження виконаних будівельних робіт (т.1 а.с.80-81). Із відзиву на апеляційну скаргу також вбачається що відповідач був проінформований про наявність недоліків виконаних робіт під час розгляду іншої справи №42/134 (т.1 а.с.101-103).
З врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч.2 ст.111-5 та ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів дійшов висновку, що допущені судом як першої, так і апеляційної інстанції вищезазначені порушення норм матеріального та процесуального права відповідно до приписів ч.1 ст.111-10 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблбуд” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. та рішення Господарського суду м. Києва від 12.04.2006р. у справі №47/127 Господарського суду м. Києва скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Жаботина
Г. Мачульський