ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                  УХВАЛА

31 грудня 2021 р.Справа №632зп-21/160

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В.,  розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про забезпечення позову до подання позовної заяви, -  

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністартивного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» (далі – Товариство, заявник) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій позивач просить суд:

- зупинити примусове стягнення за постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30.11.2021 №161/4.4-1021-ФС/258 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» накладено штраф у розмірі 144000,00 грн до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі;

- зупинити примусове стягнення за постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30.11.2021 №161/4.4-1021-ФС/259 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» накладено штраф у розмірі 6000,00 грн до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі;

- зупинити примусове стягнення за постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30.11.2021 №161/4.4-1021-ФС/260 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» накладено штраф у розмірі 6000,00 грн до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі;

-  зупинити примусове стягнення за постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30.11.2021 №161/4.4-1021-ФС/261 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» накладено штраф у розмірі 6000,00 грн до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі.

В обгрунтування заяви Товариство посилається на те, що має намір подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування зазначених вище постанов. Зазначає, що системність порушень зі сторони контролюючого органу та формальний підхід до заходу здійснення контролю законодавства про працю призвело до грубого порушення прав заявника, а реалізація постанов шляхом стягнення штрафних санкцій з заявника призведе до необґрунтованих матеріальних витрат заявника в сумі 162000,00 грн. Товариство вказує, що зазначені постанови прийняті на підставі ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, а тому є виконавчими документами, які пред`являються до виконання органам державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом. Водночас, чинне законодавство не передбачає автоматичного зупинення виконання постанов органів Держпраці у випадку їх оскарження в судовому порядку.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оцінивши докази, надані на її обґрунтування, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається  до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову – це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких буде йти мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до заяви про забезпечення позову, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд зазначає, що звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність таких заходів тим, що винесені Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови є виконавчими документами, які пред`являються до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом, а чинним законодавством не передбачено автоматичного зупинення виконання цих постанов.

Так, згідно з  п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»,  підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, для початку примусового виконання постанов, вони повинні бути пред`явлені до виконання, а за наслідками такого пред`явлення має бути відкрито виконавче провадження.

Водночас, Товариство не надає відповідних доказів на підтвердження пред`явлення до органів державної виконавчої служби зазначених постанов про накладення штрафу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Суд зауважує, що у заяві про забезпечення позову заявник  посилається на припущення щодо того, що реалізація постанов шляхом стягнення штрафних санкцій з заявника призведе до необґрунтованих матеріальних витрат заявника у сумі 162000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро»   про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 31.12.2021.

Суддя                                                                                 Н.В. Кучугурна