ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

       29 грудня 2021 року                                                                     Справа 160/26854/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В.            (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ: 42643875) щодо нездійснення донарахування та доплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 07 жовтня 1998 року, РНОКПП: НОМЕР_2 );

- зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ: 42643875) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 07 жовтня 1998 року, РНОКПП: НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 рік як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ, враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 року, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/26854/21 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з таких підстав.  

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До матеріалів позовної заяви позивачем подано копію заяви від 01.10.2021, яку він подав до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради». Тобто лише у жовтні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щорічної допомоги до 05 травня за 2020 рік.

Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст.122 КАС України, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про оскарження дій відповідача щодо виплати йому суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачуються щорічно до 05 травня учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

До позову позивач не подає заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Суд звертає увагу, що допомога до 05 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.

Отже, з дня отримання допомоги до 05 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зауважує, що відповідно до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII), щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Абзацом 4 вищевказаної норми Закону чітко визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, Законом №3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року розглядаючи справу №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Зважаючи на наведені вище положення ст.17-1 Закону №3551-XII, а також з огляду на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, суд вважає, що позивач мав звернутися із заявою про отримання разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у належному розмірі до 30 вересня 2020 року, тобто у встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Відповідно, незгода позивача з розміром здійснених йому виплат у 2020 році мала своєчасно знайти свій прояв у відповідному зверненні до суду з позовною заявою у встановлений законом строк, який почався з 30 вересня 2020 року і закінчився 31 березня 2021 року.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення донарахування та доплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій та зобов`язання відповідача донарахувати і виплатити зазначену допомогу.  

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

З вищенаведених норм вбачається, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.  

За викладених обставин, позивачу необхідно надати докази звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення донарахування та доплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій та зобов`язання відповідача донарахувати і виплатити зазначену допомогу за 2020 рік в межах строків, визначених статтею 122 КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності його пропуску.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -      

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду:

- доказів звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення донарахування та доплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій та зобов`язання відповідача донарахувати і виплатити зазначену допомогу за 2020 рік в межах строків, визначених статтею 122 КАС України, або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності його пропуску.  

Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний  строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.  

Суддя                                                                                 Н.В. Кучугурна