Справа № 658/3436/21

провадження № 3/658/1699/21

провадження № 3/658/1934/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м.Каховка Херсонської області

Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Марків Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Каховського РВП ГУНП в Херсонській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого механізатором в ФГ "Імперія-Агро", адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),

за ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП,

встановив:

13 жовтня 2021 року о 17.00 год. на автошляху Нова Каховка-Чаплинка біля повороту на с. Богданівка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем «ВАЗ21063» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) виконуючи маневр поворот ліворуч, не надав переваги в русі транспортному засобу - легковому автомобілю "ВАЗ2107" (державний номерний знак НОМЕР_3 ), який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, в результаті чого скоїв зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Указаними діями порушив п. 16.13 ПДР України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №245991 від 13 жовтня 2021 року, 13 жовтня 2021 року о 21.15 год по вул. Центральна в с. Новокам`янка Каховського району ОСОБА_1 вжив алкоголь, а саме пиво "Міцне" об`ємом 1л, після ДТП за його участю, що мало місце на автошляху Нова Каховка-Чаплинка до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди ОСОБА_1 проводився із застосуванням приладу "Драгер", результат - 1,04 проміле. Своїми діями порушив п. 2.10 «є» ПДР України.

Дії ОСОБА_1 в указаних протоколах кваліфіковано за ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених адміністративних правопорушеннях визнав повністю. Пояснив, що 13 жовтня 2021 року приблизно о 10.00 год вживав алкогольні напої (пиво), після чого того ж дня приблизно о 17.00 год керуючи автомобілем "ВАЗ 21063" вчинив ДТП. Після ДТП його забрала карета швидкої допомоги до лікарні. Ввечері того ж дня до нього приїхали працівники поліції та під час спілкування з ним, запропонували йому пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на що він погодився. Працівникам поліції він помідомив, що вживав алкоголь після ДТП з метою уникнення адміністративної відповідальності, бо вважав що за подібні дії не передбачена відповідальність.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засідання пояснив, що 13 жовтня 2021 року на автошляху Нова Каховка-Чаплинка сталося ДТП за його участю. Так, водій автомобіля ВАЗ 21063 не надав йому перевагу в русі, в результаті чого сталося зіткнення. Після зіткнення помітив, що у водія ОСОБА_1 явні ознаки алкогольного сп`яніння такі як - різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нерозбірлива мова.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , отримавши 20 лютого 2018 року посвідчення водія, відповідно до відомостей наданих т.в.о. начальника ТСЦ № 6545 від 19 листопада 2021року, реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.10 "є" ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Тобто, при притягненні особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130КУпАП необхідним є доведення факту вживання водієм транспортного засобу після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

За вказаних обставин, дії ОСОБА_1 не можуть кваліфікуватися за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Обставини, які зазначені посадовими особами, у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.

Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП (порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння), що повністю підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення в яких детально викладено суть порушень, вчинених ОСОБА_1 ;

- поясненнями ОСОБА_1 наданими під час судового розгляду;

- тестом № 2233 від 13 жовтня 2021 року, в якому зафіксовано результати тестування ОСОБА_1 на алкоголь за допомогою приладу «DRAGER», результат тесту - 1,04 ‰ , що свідчить про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння;

- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 наданими під час судового розгляду;

- відеозаписом зробленим працівниками поліції під час виявлення правопорушення, що був досліджений в судовому засідання судом, та на якому зафіксовано факт проходження медичного огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння;

- схемою місця ДТП, протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів, на якій відображено місце зіткнення автомобілів, їх розташування після ДТП, отримані пошкодження внаслідок ДТП.

Накладаючи стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан.

Суд вважає, що виховання правопорушника можливе застосуванням відносно нього адміністративного стягнення в межах санкцій ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а остаточне - визначене відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 24, 33 - 35, 40-1,

124, 130, 268, 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності, застосувавши адміністративне стягнення:

- за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

Відповідно до ст. 36 КУпАП, остаточно застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 грн. (рахунок отримувача UA578999980313090149000021001, назва отримувача коштів ГУК у Херсонській області 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО)899998) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, р/р UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляція на постанову подається протягом десяти днів з дня її винесення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Суддя Т.А. Марків