Справа № 147/1143/21

Провадження № 2/147/55/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Івасюк А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2021 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій вона просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. від 15.07.2021 №103425 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Файна готівка» заборгованості в сумі 9286,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у жовтні 2021 року ОСОБА_1 отримала постанову приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. від 27.09.2021 про відкриття виконавчого провадження №66952028. Із зазначеної постанови позивач дізналася, що приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. вчинено виконавчий напис від від 15.07.2021 №103425 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Файна готівка» заборгованості в сумі 9286,60 грн. Вказаний виконавчий напис позивач вважає таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не відповідає вимогам закону та вчинений з порушенням ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: ТОВ «Файна готівка» не надала нотаріусу доказів безспірності заборгованості. Враховуючи викладене, позивач просить визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення коштів на підставі виконавчого напису №103425 від 15.07.2021.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року задоволено заяву позивача про витребування доказів, витребувано від Приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. належним чином засвідчені копії виконавчого напису №103425 від 15.07.2021 та документів на підставі яких він вчинявся.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. належним чином засвідчені копії виконавчого напису та матеріалів виконавчого провадження №66952028, відкладено судовий розгляд справи.

Станом на час розгляду справи, від приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Грисюк О.В. та від приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. витребувані відповідно до ухвал суду письмові докази не надійшли.

20 грудня 2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій вона просить окрім судових витрат по справі, стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті кошти у розмірі 1949,30 грн, які набуті відповідачем на підставі спірного виконавчого напису.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Її представник адвокат Клименко І. Ф. подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Крім того, зазначила, що у разі не прийняття участі в розгляді даної справи відповідачем ТОВ «Файна готівка», не заперечують проти ухвалення судом заочного рішення у справі.

Представник відповідача ТОВ «Файна готівка» у судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи вчасно та належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву не надав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин. Письмові пояснення щодо позову не надавали.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Вітілійовича знаходиться виконавчий напис №103425 від 15.07.2021, який виданий приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованості в розмірі 9286,60 грн.

Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати відносно ОСОБА_1 за постановою від 21.11.2021 у виконавчому провадженні №66952028, з доходу позивача на користь ТОВ «Файна готівка» за період з 01 по 30 листопада 2021 року стягнуто 1949,30 грн.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно зі ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Файна готівка», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Тобто, всі зазначені вище підстави свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості в розмірі 9286,60 грн, яка стала підставою для вчинення виконавчого напису.

При цьому, в ході розгляду справи ані відповідачем, ані третіми особами не було подано суду доказів на підтвердження належної перевірки нотаріусом поданих відповідачем документів в частині наявності безспірності заборгованості, а саме: чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи був повідомлений боржник про наявність боргу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Взявши до уваги те, що підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника, суд погоджується із наведеними в позові обґрунтуваннями позивача та вважає їх доведеними в ході розгляду справи, а також звертає увагу на те, що стороною відповідача в ході розгляду справи не спростовані доводи позивача в цій частині та не надано суду беззаперечних доказів, які б свідчили, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, існувала заборгованість та нотаріусом виконані всі вимоги закону при його вчиненні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS vs. UKRAINE, № 4909/04,§ 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також взявши до уваги те, що нотаріусом вчинено оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, та доказів зворотного матеріали справи не містять, відповідно оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням наведених вище положень закону, а тому, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення на її користь безпідставно набутих коштів у розмірі 1949,30 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ст.1213 ЦК України).

Оскільки в ході судового розгляду суд дійшов до висновку про наявність порушень вимог чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису №103425 від 15.07.2021, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню, то в силу положень ст.1212 ЦК України відповідач, як стягувач за даним виконавчим написом, зобов`язаний повернути кошти, отримані на виконання оспорюваного виконавчого напису в сумі 1949,30 грн.

Крім того, позивач просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1362 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 05.11.2021, акт виконаних робіт з надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2021, квитанції до прибуткового касового ордера №12 від 08.11.2021, з яких вбачається, що адвокату Клименко І. Ф. позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 3000 грн.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від відповідача на адресу суду не надходило, будь-яких заперечень щодо обґрунтованості, неспівмірності чи нерозумності таких витрат суду стороною відповідача надано не було. Хоча, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на саме на іншу сторону, яка може заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц звернуто увагу судів на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п.44).

Таким чином, при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що витрати позивача цілком підтверджені наданими доказами, заперечень щодо розміру витрат, їх обґрунтованості, співмірності та розумності від сторони відповідача не надходило. А тому, зважаючи на те, що судом позов задоволено, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 288-289, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 18 ЦК України, ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №103425 від 15.07.2021, що вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» заборгованість в розмірі 9286,60 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 1949,30 (одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять гривень 30 коп.) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_1 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна готівка» на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Застосовані ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2021 року заходи забезпечення позову щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Файна готівка», код ЄДРПОУ 42269456, адреса місцезнаходження: вул. Юрія Іллєнка, дім 18-Б, офіс 204, м. Київ, 04050.

Третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, адреса місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 4-В, прим. 47, м. Вінниця, 21001.

Суддя О. Г. Борейко