Судове рішення #133358
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

07 вересня 2006 р.                                                                                  

№ 14/319 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

 

суддів:

Рибака В.В., Подоляк О.А.,

 

                                      за участю представників сторін:

 

від позивача -

СПД -фізична особа ОСОБА_1;

 

від відповідача -

Совенко О.П. (дов. №1202 від 29.12.2005р.);

 

розглянувши  матеріали касаційної  скарги 

 КП “Теплоенерго”

 

на  постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006р.

 

у справі

№14/319 господарського суду Полтавської області

 

за позовом

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

 

до

КП “Теплоенерго”

 

про

стягнення 50 000 грн.

 

                                               ВСТАНОВИВ:

 

СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до КП “Теплоенерго” про стягнення з відповідача 50000 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору про надання правової допомоги від 20.07.2004 р.

 

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.10.2005 у справі № 14/319 позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 50 000 грн. штрафу.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач з власної ініціативи в односторонньому порядку безпідставно створив значні перешкоди позивачу у виконанні ним своїх зобов'язань за  договором про надання правової допомоги від 20.07.04р.

 

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Полтавської області відповідач оскаржив його до апеляційної інстанції.

 

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006р. рішення суду залишено без змін з тих же підстав.

 

У поданій касаційній скарзі КП “Теплоенерго” просить скасувати ці судові рішення, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

 

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального  та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

 

Матеріалами справи, що було також предметом дослідження судових інстанцій, підтверджується наступне.

 

Правовідносини сторін у справі врегульовано договором від 20.07.04 “Про надання правової допомоги з питань  відносин КП “Теплоенерго” та ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” ( а.с. 9).

 

Предметом договору є надання позивачем -Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 правової допомоги з питань взаємовідносин КП “Теплоенерго” та ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод”.

 

Суть цієї роботи сторони визначили в правовій допомозі КП “Теплоенерго” при розгляді,  заявлених ним позовів до ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” ( справи № 20/218, 16/147) та справах , пов'язаних з визначенням обґрунтованості застосованих ВАТ “Крюковський вагонобудівний завод тарифів на переробку комунально-побутового газу в теплову  енергію, а також у справах про стягнення з ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” вартості безпідставно отриманих ним від КП “Теплоенерго” електроенергії” технологічного пару та інших складових переробки газу, про наявність яких буде відомо після висновків  відповідних експертів. ( п.1 договору ).

 

Сторони також погодили, що цей договір не може бути розірваним  в односторонньому порядку і вважається виконаним в повному обсязі в тому випадку, коли будуть вичерпані всі можливі засоби  правового вирішення питань на користь  клієнта ( відповідача ), які є предметом даного договору               ( п.11 договору).

 

Відповідальність за дострокове розірвання договору або створення перешкод з боку Клієнта ( відповідача ) по його виконанню, усунення Представника ( позивача) від подальшого ведення судових справ, обумовлених цим договором,  сторони визначили у формі сплати  штрафу  у  сумі  50000 грн. ( п.12 договору ).

 

Проте, всупереч умовам договору КП “Теплоенерго” листом від 29.03.05 НОМЕР_1 повідомило СПД  ФО  ОСОБА_2 про втрату чинності довіреності, виданої відповідно з договором від 20.07.04; відізвало з різних судових інстанцій, підготовлені апеляційні та касаційні скарги у справах в яких він брав участь згідно укладеного договору; фактично цими діями усунув його від ведення цих судових справ.  ( а.с. 12, 21 -28 )

 

Таким чином, КП “Теплоенерго” були вчинені перешкоди у виконанні умов договору СПД ФО ОСОБА_1 ( позивачем), що породжує передбачену договором відповідальність ( п.12   договору ).

 

Підставою для вчинення КП “Теплоенерго” таких дій був Протокол  наради з питань взаємовідносин між  ВАТ “Крюковський вагонобудівний завод” та КП “Теплоенерго” від 18.01.05, що  був затверджений міським головою м. Кременчука, головою спостережної Ради ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” та директором КП “Теплоенерго”.

 

Але такий Протокол міг бути лише підставою для зміни чи розірвання Договору “Про надання правової допомоги” від 20.07.04, укладеного сторонами даного  позову в судовому порядку, оскільки пропозиція  КП “Теплоенерго” про дострокове  припинення цього договору  позивачем була відхилена. ( п. 2 ст. 651 п.2 ст. 651 ЦК України ).

 

Відповідачем не доведена відсутність, передбачених п.12 Договору від 20.07.04 правових підстав, що зумовлювали встановлену договором відповідальність.

 

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 205 ЦК України ).

 

Таким чином попередні судові інстанції правомірно застосували до відповідача, передбачену п.12 Договору від 20.07.04 відповідальність.

 

Зазначене свідчить про повноту  встановлення Київським міжобласним апеляційним господарським судом обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.

 

На підставі  викладеного  та  керуючись ст.ст. 1115, 1117,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України                                

 

                                       ПОСТАНОВИВ:

 

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006р.  у справі № 14/319 залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

 

 

 

Головуючий,  суддя                                                                Н. Кочерова

 

 

 

С у д д і:                                                                                     В. Рибак

 

                                                                                                   

 

                                                                                       О.Подоляк                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація