ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р. м.Львів Справа №909/114/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді І.Б.Малех

суддів В.М.Гриців,

О.В.Зварич,

секретар судового засідання Кришталь М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури за вих. №15-1599 вих-21 від 08.11.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/3766/21 від 11.11.2021)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року (суддя Максимів Т.В., повний текст рішення складено 18.10.2021, м. Івано-Франківськ)

у справі №909/114/21

за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ та Білоберізької сільської ради, с.Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область

до відповідача Державного підприємства "Гринявське лісове господарство", с.Устеріки, Верховинський район, Івано-Франківська область

про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 2382197 грн. 99 коп.

за участю представників учасників процесу:

прокуратура: Місінська М.А. - прокурор;

від позивача Державна екологічна інспекція Карпатського округу: Голубчак Н.В. - представник в режимі відеоконфеоенції в Господарському суді Івано-Франківської області;

від позивача Білоберізька сільська рада: не з`явились;

від відповідача: Чмихов Ю.А. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2021 року на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області поступила позовна заява заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ та Білоберізької сільської ради, с.Білоберізка, Верховинський район, Івано-Франківська область до Державного підприємства "Гринявське лісове господарство", с.Устеріки, Верховинський район, Івано-Франківська область про стягнення 2382197,99 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу , шляхом перерахування коштів на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Білоберізької сільської ради.

Позов мотивовано тим, що в результаті позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДП "Гринявське лісове господарство" працівники Державної екологічної інспекції Карпатського округу виявили факт правопорушення - незаконну рубку дерев в кварталі №32 виділи №2,4,5 площею 0,4 га, та у кварталі 32 виділ 7.1. площею 2,5 га; вказаний факт зафіксували у відомостях №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 обліку пнів незаконно зрубаних дерев; за результатами проведеного заходу склали акт державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №208 від 05.06.2020; відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" провели розрахунок розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою дерев на території лісового фонду відповідача, яка становить 2382197 грн. 99 коп. В обґрунтування даних позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 7, 17, 19, 63, 64, 68, 69, 86, 90, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 5, 40, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідач - ДП «Гринівське лісове господарство» проти позовних вимог заперечило зазначивши, що інспектори ДЕІ в акті перевірки вказали недостовірні відомості, щодо кількості та ознак незаконно зрубаних дерев, відповідно розрахунок шкоди є неправомірним. Акт перевірки, складений після закінчення робочого часу, тому не містить підписів працівників відповідача; представники Державної екологічної інспекції при складанні акта №208 від 05.06.2020 не врахували факт проведення у 2014 році розчистки квартальної просіки по межі виділу №7.1 кварталу №32, у 2015 році вибіркової санітарної рубки у цьому ж виділі, у 2017 році суцільної лісовідновної рубки; позивач не надав обґрунтованої відповіді на зауваження ДП "Гринявський лісгосп", щодо спірного акта; акт №208 від 05.06.2020 не міг бути оскарженим у судовому порядку, оскільки на його підставі не складено жодного розпорядчого документу; акт не є рішенням органу владних повноважень. В заперечення позовних вимог останнім долучено до відзиву лісорубні квитки №142 від 27.10.2014, №44 від 05.02.2015, №23 від 06.03.2017, №26 від 06.03.2017, № 8 від 10.01.2018; польові перелікові відомості дерев, призначених у рубку за 2014, 2015, 2017; листок наземної сигналізації про появу шкідників та хвороб від 20.11.2014; акт перевірки наземної сигналізації про появу шкідників та хвороб лісу від 20.11.2014; акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування від 09.02.2017; відомість польового обліку природного поновлення; матеріально-грошову оцінку лісосіки №1178, №1816; №2176; нумераційну відомість дерев, призначених у вибіркову санітарну рубку; план-схему ДП "Гринявське лісове господарство".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року у справі №909/114/21 в позові відмовлено.

Дане рішення обґрунтоване недоведеністю прокурором позовних вимог, що полягає у відсутності належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів , їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, що виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди , завданої навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. При цьому судом, зазначено, що розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст. 73 ГПК України.

Прокурор, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення місцевим господарським судом прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вказує, що предметом розгляду даної справи є встановлений ДЕІ Карпатського округу факт заподіяння шкоди відповідачем, що підтверджується актом перевірки ДЕІ №208 від 05.06.2021 та відомостями №1-8 обліку пнів незаконно зрубаних дерев складених, в результатів натурного обстеження інспектором ДЕІ кварталу №32 виділу 2, 4, 5 та виділу 7.1. Гринявського лісництва.

При цьому, скаржник вказує, що судом першої інстанції надано невірну оцінку відомостям обліку пнів №1-8, які підтверджують факт незаконної рубки дерев та визнання даного факту відповідальними особами ДП «Гринявське лісове господарство», а також зазначає, що при оцінці наданих стороною позивачем доказів не взято до уваги акт перевірки №208 від 05.06.2021 та розрахунок розміру шкоди завданої лісу незаконною рубкою дерев, які підтверджують факт заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу у відзиві №07-09/4763 від 22.11.2021 підтримує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Карпатського округу виявлено порушення та розраховано розмір шкоди, що відображено у акті перевірки від 05.06.2020 №208. При цьому, зауважує, що відповідач мав реальну можливість під час проведення позапланової перевірки, протягом 4 (чотирьох) робочих днів надавати документи, пояснення, зауваження, щодо проведення перевірки, складання за її результатами матеріалів перевірки , в тому числі відомостей обліку пнів незаконно зрубаних дерев №1 у кварталі №32 виділ № 2, 5, 4 від 03.06.2020 та відомостей обліку пнів зрубаних дерев №2-8 від 04.06.2020, які підписані без жодних зауважень посадовими особами відповідача, акту перевірки від 05.06.2020 , розрахунків розміру шкоди та інших документів, оскаржувати неправомірні на їхню думку дії посадових осіб органів державного нагляду (контролю). Проте, всупереч ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю), у сфері господарської діяльності», відповідач під час перевірки не надав документів, пояснень, зауважень, заперечень, які б спростовували обставини незаконної рубки дерев в Гринявському лісництві ДП «Гринявського лісового господарства», що зафіксовані в акті від 05.06.2020 №208 та інших матеріалах перевірки. Відповідно до цього вважає безпідставним посилання відповідача на зауваження до акта перевірки від 05.06.2020 №208, які були надіслані ДП «Гринявське ЛГ» 25.06.2020, тобто після проведення позапланового заходу, який завершився 05.06.2020. Вказує, що зауваження відповідача не відповідають вимогам ст. 10 вищевказаного закону та не можуть вплинути на зміст і результати державного нагляду (контролю), який був завершений 05.06.2020. При цьому, вказує, що Державною екологічною інспекцією Карпатського округу в межах наданих повноважень здійснюється контроль за дотриманням законодавства під час відведення і таксації лісосік, а також оглядку місць заготівлі деревини під час державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісосік, що відображено на сторінках 10-11 та 25 акту перевірки №208. Розрахунок шкоди, завданої лісу проведено, згідно діючих такс для обчислення даної шкоди, затверджених постановою КМ України від 23.07.2008 №665 та становить 2382197,99 грн. Вказує, що при нарахуванні шкоди, завданої лісу, застосовувався додаток №1, 2 постанови КМ України від 23.07.2008 №665, а саме за незаконну рубку були відібрані та визначені діаметри пнів зрубаних дерев, які відсутні у матеріалах відводу та відповідно у лісорубному квитку, в тому числі і з найбільшим діаметром. Окрім того, зазначає, що лісорубним квитком №23 від 06.03.2017 у виділі 7.1. кв.32 Гринявського лісництва до рубки дозволено 173 м.куб ділової та 69 м.куб дров`яної деревини. Натомість під час перевірки у виділі 7.1. вк.32 Гринявського лісництва , окрім дозволених лісорубним квитком до рубки дерев виявлено незаконну рубку 370 дерев об`ємом 495,70 м. куб., що на думу позивача підтверджує незаконну рубку відповідачем дерев понад встановлену спеціальним дозволом кількість, а також з більшими діаметрами, тобто тих, які не підлягали рубки, згідно лісорубного квитка №23 від 06.03.2017. Окрім цього, вказує, що місцевим господарським судом всупереч нормам господарсько-процесуального кодексу в оскаржуваному рішенні не надано оцінки доказам та жодного обґрунтування, щодо факту незаконності рубки 4 сухостійних дерев породи ялина у кварталі №32 виділ №2,5,4 (розмір шкоди становить 19360,08 грн.). Вважає, що відповідачем не доведено те, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної рубки дерев, а також відсутність вини в такій бездіяльності (діях) його працівників. Відповідно до цього просить апеляційну скаргу - задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов - задоволити.

Відповідач - ДП «Гринявське лісове господарство» у відзиві, б/н від 30.11.2021, вважає помилковим твердження скаржника, що предметом розгляду даної справи є встановлений факт заподіяння відповідачем шкоди, що підтверджується актом перевірки ДЕІ №208 від 05.06.2021 та відомостями №1-8 обліку пнів незаконно зрубаних дерев, складених в результаті натурного обстеження інспектором ДЕІ кварталу №32 виділу 2, 4, 5 та виділу 7.1. Гринявського лісництва, адже висновки акту перевірки та власне сам акт перевірки не є рішення органу вданих повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом , що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявленні порушення, а відтак вважає,що не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов`язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість на їх оскарження у судовому порядку. В обґрунтування даного посилається на позицію, викладену у численних рішеннях і постановах судів усіх інстанцій, зокрема на постанову Великої Палати ВС від 23.01.2019 у справі №822/3345/17. Відповідно вважає, що ним використані усі можливі способи захисту в даній ситуації, тобто подано зауваження, які містяться на а.с.145 в томі 1, які, як вказали представники ДЕІ та інспектор під час допиту в судовому засіданні, були отримані екоінспекцією, однак, не були прийняті /розглянуті із доволі сумнівних причин (у зв`язку із помилковим ототожненням ДЕІ поняття «державного нагляду (контролю)» із поняттям «заходи державного нагляду (контролю)». Відповідно до цього вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку у визначенні предмету спору у даній справі вказавши , що таким є матеріально-правова вимога сторони позивача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення норм лісового господарства, і як наслідок виходив із принципу змагальності процесу надаючи можливість кожній стороні довести ті обставини, на які вона посилається, зокрема, сторона повинна була довести факт заподіяння шкоди відповідачем навколишньому природному середовищу. Щодо відомостей №7 і №8, які містяться на а.с. 68-69 в томі 1, відповідач вказує, такі є відомостями іншої форми, а саме обліку пнів зрубаних дерев , тобто без вказівки на незаконність такої рубки, а загалом вказані відомості не могли підтверджувати факт незаконності рубки, оскільки, складались в польових умовах без співставлення та документальних звірянь із матеріально-грошовою оцінкою лісосіки , яка додається до лісорубного квитка, тобто на місці, в польових умовах, інспектор був просто позбавлений можливості встановити факт незаконної рубки. Вказує, що дане твердження підтвердив інспектор ОСОБА_3. в процесі його допиту , як свідка в судовому засіданні 23.09.2021 вказавши, що відомості №1-8 є відомостями обліку усіх знайдених ним пнів на площі перевірки, а не доказами факту незаконної рубки лісу, як вказано в його поясненнях свідка та позовних матеріалах. Також, відповідач вказує, що враховуючи той факт, що інспектор ДЕІ встановивши загальну кількість пнів, зрубаних дерев на площі перевірки після її проведення, не склав окрему відомість саме незаконно зрубаних дерев, тому вважає, що неможливо встановити, які саме дерева із загального переліку зрубані незаконно та за що позивач бажає притягнути відповідача до відповідальності. Зазначає, що у відомостях №1-8, ознака сухостійкості вказана лише у 5 дерев (відомість №1 та п/п1 відомості №2), отже, дане також додатково свідчить , що у відомостях 2-8, вказані інші дерева ніж у розрахунках , а тому ні самі відомості обліку, ні розрахунки, складені на її основі вважає неінформативними та такими, що не висвітлюють реальну картинну, щодо спричиненої шкоди в розумінні положень ст. ст. 73, 74, 86 ГПК України, тому не є належними та допустимими доказами в даній справі. Відповідно до цього, ДП «Гринівський лісгосп» вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо недоведеності фактів заподіяння шкоди відповідачем та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2021 у справі №909/114/21 залишити без змін.

14.12.2021 в канцелярію суду від Івано-Франківської обласної прокуратури поступила відповідь на відзив за вих.. №15-1795вих-21 від 10.12.2021, а також 16.12.2021 від Державної екологічної інспекції поступила відповідь на відзив відповідача за вих. №07-09/5120 від 10.12.2021, які по суті дублюють доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу позивача, які описано вище.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківської обласної прокуратури за вих. №15-1599 вих-21 від 08.11.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/3766/21 від 11.11.2021) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року у справі №909/114/21.

В подальшому хвалою суду від 23.11.2021 призначено розгляд справи №909/114/21 в судове засідання на 15.12.2021 .

Заслухавши пояснення учасників процесу в судовому засіданні 15.12.2021 оголошено перерву до 21.12.2021 до 09 год. 45 хв. Дане судове засідання 21.12.2021 ухвалено провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача ДЕІ Карпатського округу у приміщенні Західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення судового засідання у справі №909/114/21 в режимі відеоконференції.

В судове засідання 21.12.2021 в режимі відеоконференції з`явився представник ДЕІ Карпатського округу, а до Західного апеляційного господарського суду прокурор та представник відповідача.

Дані учасники судового процесу в судовому засіданні 21.12.2021 підтримали свої доводи і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі, відзивах та відповідях на відзив.

Позивач - Білоберізька сільська рада, належним чином повідомлена про розгляд справи №909/114/21 в суді апеляційної інстанції, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке наявне в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивами на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу,судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2021 у справі №909/114/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є порушення, яке полягає у невідшкодуванні відповідачем шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті його господарської діяльності, та відповідно ненадходженням до місцевого бюджету коштів та неналежне здійснення суб"єктом владних повноважень заходів щодо захисту інтересів держави, мотивоване відсутністю коштів для сплати судового збору.

Враховуючи наведене, місцевим господарським судом обґрунтовано визнано аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів Білоберізької сільської ради.

Як вбачається з обставин справи, предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога про відшкодування шкоди, завданої лісу, внаслідок порушення норм лісового законодавства.

Обставинами справи встановлено, що відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу №201 від 01.06.2020 та направлення на перевірку №188 від 01.06.2020 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено позапланову перевірку дотримання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на території ДП "Гринявське лісове господарство".

За результатами проведеної перевірки встановлено факт порушення природоохоронного законодавства, про що складений акт №208 від 05.06.2020 на підставі якого розраховано розмір шкоди в сумі 2382197 грн. 99 коп.

Матеріалами справи та з пояснень представників учасників справи встановлено, що, зазначений вище акт відповідач у день вручення 05.06.2020 не підписав, оскільки він був складений в кінці робочого дня; на підприємстві залишився тільки директор, котрий не мав змоги одразу з ним ознайомитися та надати письмові зауваження.

10.06.2020 примірник акта №208 від 05.06.2020, розрахунок розміру шкоди та відомості №1-8 обліку пнів незаконно зрубаних дерев позивач надіслав відповідачу, що підтверджується листом №02.5-13/912/1046.

Як вбачається з обставин справи відповідач з фактами, зазначеними у акті №208 не погодився, про що зазначив у листах №01-02/139 від 18.06.2020 та від 25.06.2020, зокрема вказав, що проведена перевірка проведена із порушенням норм чинного законодавства, оскільки при розрахунку розміру шкоди інспектор керувався невідомим алгоритмом, адже при суцільній рубці застосовується облік за площею та свідомо не взяв до уваги попередні рубки; у відомостях №2-8 не виокремлено, які із дерев зрубані на законних підставах.

14.07.2020 ДЕІ Карпатського округу у відповідь на зазначені вище листи рекомендувала відповідачу звернутися до суду, оскільки факти, викладені у цих листах, вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 12.06.2020 надіслав відповідачу претензію №06-09/1084 на суму 2382197 грн. 99 коп., яка останнім залишена без задоволення, що відповідно стало причиною звернення до суду із позовом про стягнення шкоди.

Під час судового розгляду даної справи в суді першої інстанції на підставі ст. ст. 88, 89 ГПК України заслухано показання свідків ОСОБА_1 - керівника ДП "Гринявське лісове господарство" та ОСОБА_3.- головного спеціаліста відділу державного екологічного(нагляду) контролю природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління державного екологічного (нагляду) контролю в Івано-Франківській області - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу.

В оскаржуваному рішенні вказано, що ОСОБА_1 надав наступні пояснення: «позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища проводилася за заявою громадянина ОСОБА_2 , на підставі наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу. При проведенні перевірки були присутні працівники відповідача, проте їм не було відомо про мету та завдання перевірки. Акт перевірки 05.06.2020 він не підписав, оскільки в робочий час не встиг ознайомитися із ним через великий обсяг інформації, зазначеної у акті. Свою незгоду із результатом перевірки відповідач виклав у листах, які надіслані на адресу позивача. Заперечив кількість дерев, які визначені за результатом перевірки, як незаконно зрубані. Вказав, що інспектор не врахував, що у лісництві у спірному кварталі проведені розчистка квартальної просіки, вибіркова санітарна рубка, лісовідновна оздоровча рубка та пройшов вітролом, тому розрахунок шкоди є недоведеним».

Поясненнями свідка ОСОБА_3 , як вказує суд першої інстанції в рішенні, встановлено, що «участь у проведенні перевірки приймали два працівники лісгоспу та представник УСБУ. Під час проведення ним перевірки винесено в натурі контур ділянки, відведеної, згідно лісорубного квитка №23 від 06.03.2017 та матеріалів відведення. Облік пнів проведено в межах цього контуру. Під час проведення попенного переліку дерев у спірному 32 кварталі виділі 7.1 на кореневих лапах були відсутні затіски та відпускні тавра (відмічено тільки один пень з тавром, який в облік не взятий) та виявлено 1202 пнів зрубаних дерев. Зазначив, що 370 дерев із числа виявлених зрубані незаконно. До цього висновку інспектор дійшов, шляхом розрахунків та співставлення матеріально-грошової оцінки лісосіки, на підставі якої виданий лісорубний квиток №23 від 06.03.2017. Зазначив, що офіційного зразка відомості обліку зрубаних дерев не встановлено, тому він використовував бланки, які були в наявності. Однак цей документ не є таким, що став підставою для розрахунку; основним документом, який підтверджує розмір шкоди є Акт №208 від 05.06.2020. Вказав, що під дією природних факторів пні зрубаних дерев у 2014-2015 років відрізнялися від пнів зрубаних дерев у 2017 році, тому не були обліковані. Зазначив, що він особисто не проводив обміри кожного пня (він працював із одним із співробітників лісгоспу, з іншим - працівник СБУ). Зі слів свідка, працівники лісу намагалися вказати менший діаметр, на його зауваження зазначали більший, оскільки він вказував, що вік лісу 80 років. Відсутність в акті детального розрахунку із зазначенням всіх його складових, пояснив браком часу, все розраховував на чернетках в акт записав тільки результат. Відсутність у відомостях в графі "ознака" запису напроти кожного дерева, пояснив, що всі дерева сухостійні. Таку ознаку застосовував до всіх дерев, бо визначити та довести що дерево сироростуче майже неможливо, а також якщо би він зазначив іншу ознаку, то розмір шкоди був би значно більшим. Розрахунок шкоди проведений, шляхом перерахунку на висоту грудей, відповідно до Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 №9 та додатку №1 до постанови КМУ від 23.07.2008 №665.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як передбачено частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України, cпеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Пунктом 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761 встановлено, що лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу. В додатку № 1 до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів наведено форму бланку лісорубного квитка, де вказується маса відповідних категорій деревини з точністю до 1 м3, водночас не передбачено зазначення кількості дерев віднесених до рубки.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 19, частин 1, 5 статті 86 та статті 90 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у, зокрема: порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Частинами 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу №201 від 01.06.2020 та направлення на перевірку №188 від 01.06.2020, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено позапланову перевірку дотримання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на території ДП "Гринявське лісове господарство" у період з 02 по 05 червня 2020 року.

Як вказує позивач проведеною державними інспекторами натурною перевіркою, при обстеженні кварталу №32 виділи 2, 4, 5 площею 0,4 га Гринявського лісництва ДП «Гринявське лісове господарство» виявлено незаконну рубку сухостійних дерев ялини європейської (без будь-яких тавр), у 30-ти метровій зоні (за межами лісосіки проведеної на підставі лісорубного квитка №8 від 10.01.2018 серії ІФ ЛРК №004552) діаметром пнів: 60, 50, 33, 24 см, об`ємом 3,98 м. куб.

Зазначений факт зафіксовано інспектором у відомості №1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду квартал №32 виділи 2, 4, 5 Гринявського лісництва ДП «Гринявське лісове господарство» від 03.06.2020, яка підписана працівниками ДП «Гринявське лісове господарство»: головним лісничим Осташуком І.Я., лісничим Храпчуком І.В., помічником лісничого Луканюком Ю. (Т-1, а.с.62).

Розмір шкоди, завданої лісу, згідно додатку №1 постанови КМ України №665 від 23.07.2008, як вказує позивач склав 19360,08 грн.

Окрім того, з позовної заяви вбачається, що натурною перевіркою кварталу №32, виділ №7.1., площею 2,5 га виявлено 8 сухостійних пнів породи ялиці білої діаметрами кореневої шийки: 32, 37, 37, 38, 50, 48, 53, 61 см, які не зазначено у матеріалах відведення ділянки в рубку та відповідно у лісорубному квитку №23 від 06.03.2017 серія 02 ЛКБ №530266, об`ємом 10,99 м. куб.

Розмір шкоди завданої лісу, згідно додатку №1 постанови КМ України №665 від 23.07.2008 склав 43015,53 грн.

Також, як вказує позивач у кварталі №32, виділ №7.1. перевіркою виявлено 362 пні породи ялина європейська діаметрами кореневої шийки, переліченим в позовній заяві на а.с.3 том 1, які не зазначені у матеріалах відведення ділянки в рубку у лісорубному квитку №23 від 06.03.2017, серія 02 ЛКБ №530266 об`ємом 484,71 м. куб.

Факт незаконної рубки лісу у кварталі №32, виділ №7.1 зафіксовано інспектором у відомостях № №2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду квартал №32 виділ 7.1, Гринявського лісництва ДП «Гринявське лісове господарство» від 04.06.2020, яка підписана працівниками ДП «Гринявське лісове господарство» помічником лісничого Луканюком Ю. та інженером-таксологом ланки по відводу і таксації лісосік Терможаком (Т-1, а.с.63-69).

Розмір шкоди завданої лісу згідно додатку №1 постанови КМ України №665 від 23.07.2008 склав 2319822,38 грн.

Як вказують позивачі при проведені замірів пнів зрубаних дерев державними інспекторами використовувалась вимірювальна металева рулетка фірми ТМ «TECHNICS» №018 (свідоцтво про калібрування №07-0291/20) та вимірювальна металева рулетка фірми ТМ «S-LAIN» ЗН №019 (свідоцтво про калібрування №07-0280/20).

Отже, за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання ДП «Гринявське лісове господарство» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу складено акт від 05.06.2020 №208 (Т-1, а.с.24-52).

У вищевказаному актів перевірки, як вказують позивачі, зафіксовано вище перелічені факти незаконної рубки дерев, внаслідок чого ДП «Гринявське лісове господарство» порушено вимоги ст. ст. 64, 86, 90, 105 Лісового кодексу України.

Державними інспекторами у відповідності до додатку №1 постанови КМ України №665 від 23.07.2008 проведено розрахунок розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою дерев на території лісового фонду ДП «Гринявське лісове господарство» (квартал №32 виділи 2, 4, 5 - 19360,08 грн. та квартал №32 виділ 7.1 - 2362837,91 грн.), загальна сума становить 2382197,99 грн. (Т-1, а.с.51-60, 61).

У відповідності до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 73 ГПК України).

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи матеріали справи та положення законодавства, судова колегія апеляційного суду вважає вірним покликання місцевого господарського суду на те, що шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня, як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево, виходячи з діаметру його зрізу. При цьому, за кожне сантиметрове перевищення 50-ти сантиметрового діаметра розмір шкоди збільшується на 105,00 грн. А також те, що при визначенні розміру враховується ознака, оскільки за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшується у 2 рази. Отже, з наведеного слідує, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди.

Однак, з матеріалів та обставин справи вбачається, що для обчислення розміру шкоди позивач брав за основу відомості незаконно зрубаних пнів, складені інспектором при перевірці, в яких зазначені, порода дерева, ознака (яка вказана тільки напроти деяких дерев, як вказує місцевий господарський суд, за словами свідка, він мав на увазі, всі дерева з такою ознакою) та діаметри пнів, які, як вказав свідок - інспектор ОСОБА_3., сам не замірював, а тільки контролював та вказував писати більший, якщо лісники його заменшували. Крім того, слід зазначити, що в заяві свідка вказано, що у відомостях зазначена інформація, щодо незаконно зрубаних дерев; а у судовому засіданні вказав, що це всі зрубані дерева, які знаходились на території, на якій проводилась перевірка. Щодо неврахування пнів, зрубаних у 2014 та 2015 роках то свідок зазначив, що пні зрубані в цих роках він не брав до уваги, так як вони відрізнялися від тих, які врахував. Критеріїв за якими визначав рік в якому зрубане дерево в акті не зазначено. Більше того зазначив, що вказані відомості не є основою для нарахування шкоди, таким документом є акт (Т-2, а.с.20-21).

Судова колегія апеляційного суду зазначає, що висновки акту перевірки та саме акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом , що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов`язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість на їх оскарження у судовому порядку.

Отже, з огляду на наведене вище, місцевим господарським судом вірно вказано, що розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними, в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до цього, вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов"язкової умови для настання відповідальності. Даного скаржником не спростовано в апеляційній скарзі.

Крім цього із змісту апеляційної скарги позиція сторони позивача не містить доводів та обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції та яким би не було дано належної оцінки, а зводиться лише до повторного викладу норм, що регулюють спірні відносини. В апеляційній скарзі не спростовано висновки суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позову, та не містить аргументації чи обґрунтувань, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що стало наслідком прийняття неправомірного рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення від 30 вересня 2021 року у справі №909/114/21, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року у справі №909/114/21 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури за вих. №15-1599 вих-21 від 08.11.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/3766/21 від 11.11.2021) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року у справі №909/114/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Івано-Франківську обласну прокуратуру.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5. Матеріали справи №909/114/21 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 04.01.2022.

Головуючий суддя І.Б.Малех

Суддя В.М.Гриців

Суддя О.В.Зварич