Судове рішення #133361
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

07 вересня 2006 р.                                                                                  

№ 9/700-05 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

 

суддів:

Рибака В.В., Подоляк О.А.,

 

                                      за участю представників сторін:

 

від позивача -

ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_1від 06.09.06);

 

від відповідача -

Шаповалов М.С. (дов.№4 від 15.08.2006р.);

 

розглянувши  матеріали касаційної  скарги 

 ПП ОСОБА_1

 

на  постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2006р.

 

у справі

№9/700-05 господарського суду Сумської області

 

за позовом

ПП ОСОБА_1

 

до

ТОВ “Анастасія”

 

про

стягнення 9 427, 44 грн.

 

                                               ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 м.Суми (в подальшому -ПП ОСОБА_1) звернулась з позовом до ТОВ “Анастасія” м.Суми про стягнення 9427,44 грн. заборгованості згідно договору поруки НОМЕР_2від 14.03.02 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.06 у справі № 9/7000-05 позов ПП ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ “Анастасія” на користь позивача 9427,44 грн. боргу та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

При цьому суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, підтвердженням матеріалами справи наявності у позивача права на стягнення боргу в зв'язку з виконанням ним зобов'язання, як поручителем (п.2 ст.556 ЦК України).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.06 у справі № 9/700-05 зазначене рішення господарського суду Сумської області скасовано.

Прийнято нове рішення.

ПП ОСОБА_1 в позові відмовлено, стягнуто на користь відповідача витрати по держмиту при подачі апеляційної скарги.

При цьому апеляційна інстанція прийшла до висновку про наявність порушення з боку господарського суду Сумської області при прийнятті рішення норм процесуального законодавства, зокрема ст. 33, 38, 43 ГПК України, що зумовило не вірний висновок щодо наявності порушення ТОВ “Анастасія” зобов'язань по договору купівлі-продажу НОМЕР_3від 03.01.2001 в частині оплати отриманого товару;  визначення правомірності дій ПП ОСОБА_1, як поручителя, при заявлені позову;  своєчасності заявлення такого позову.

У поданій касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.06 та залишити без зміни рішення господарського суду Сумської  області від 20.02.06 у справі № 9/700-05, посилаючись при цьому на порушення апеляційним судом при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 530, 553, 556 ЦК України, ст. 43 ГПК України.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Між ПП ПКФ “Ловді” (продавець) та ТОВ “Анастасія” (покупець) був укладений договір НОМЕР_3від 03.01.01, предметом якого була реалізація косметичної продукції (а.с. 51).

Відповідно з п.3 договору Покупець зобов'язувався оплачувати отриманий на складі Продавця товар в міру його реалізації, але не рідше одного разу на протязі 10-ти банківських днів.

Таким чином при укладенні договору термін розрахунків за отриманий товар не був визначений, а ставився в залежність від стану реалізації товару, що зумовлювало застосування до цих правовідносин ст. 165 ЦК УРСР при визначенні строку виконання грошових зобов'язань.

В подальшому ПП ПКФ “Ловді” уклало з ПП ОСОБА_1 договір поруки НОМЕР_2від 14.03.02 (а.с.13) згідно з умовами якого ОСОБА_1 (поручитель) зобов'язувалось відповідати перед ПП ПКФ “Ловді” за виконання зобов'язань ТОВ “Анастасія” по вказаному договору при умові отримання повідомлення від ПП ПКФ “Ловді” про порушення покупцем договірних зобов'язань.

При відсутності такого повідомлення пл. дорученнями НОМЕР_4від 15.03.02, НОМЕР_5від 22.03.02,  НОМЕР_6від 04.04.02, НОМЕР_7від 05.04.02,  НОМЕР_2від 08.04.02 (а.с 23-27) ПП ОСОБА_1, як поручитель”. провела з ПП ПКФ “Ловді” розрахунки за отриману ТОВ “Анастасія” косметичну продукцію.

Наслідки таких дій Поручителя передбачені абз. 2 ч.1 ст.555 ЦК України і не пов'язуються з визнанням недійсним договору поруки.

Внаслідок виконання ПП ОСОБА_1 зобов'язань, забезпечених порукою, вона набула прав кредитора у спірному зобов'язанні (ч.2 ст.556 ЦК України).

Враховуючи те, що при укладенні договору НОМЕР_3від 03.01.01 не був визначений термін виконання грошового зобов'язання ПП ОСОБА_1 набула права заявляти вимоги до відповідача щодо виконання ним грошового зобов'язання відповідно до ст.530 ЦК України.

Заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядок обчислення перебігу строку позовної давності (ст.262 ЦК України).

Вимога щодо виконання ТОВ “Анастасія” зобов'язання по договору НОМЕР_3від 03.01.01 у формі претензії була заявлена ПП ОСОБА_1 31.10.05, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 28, 12).

Претензія залишена без відповіді.

Перебіг строку позовної давності в цьому випадку починається зі сплином семиденного (льготного) строку (ч.5 ст.261 ЦК України), що підтверджує своєчасність заявлення позову у цій справі.

Вищевикладене не враховувалось апеляційною інстанцією при визначенні початку перебігу строку позовної давності по спірних правовідносинах та обгрунтованості позову, що зумовило помилковість висновку щодо відсутності з боку ТОВ “Анастасія” порушення договірних зобов'язань та звернення позивача з позовом за межами строку позовної давності;  втрату позивачем можливості на захист свого права.

Оскільки права та обов'язки сторін по договору НОМЕР_3від 03.01.01 продовжували існувати після набрання чинності ЦК України (ред. 2003 р.) правила цього Кодексу застосовуються до спірних правовідносин. (п.4 Прикінцевих та перехідних положень).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,11110, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України

 

                                 ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.06 у справі № 9/700-05 скасувати.

Рішення господарського суду Сумської області від 20.02.06 у справі № 9/700-05 залишити без змін.

 

 

Головуючий,  суддя                                                                Н. Кочерова

 

С у д д і:                                                                                     В. Рибак

                                                                                                   

 

                                                                                       О.Подоляк                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація