Справа № 2-419/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          28 січня 2011  року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю секретарів -               Борисенко А.В., Адерейко Т.В.                        

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», треті особи: товариство з обмеженою відповідальності «Укрпромбанк», публічне  акціонерне товариство «Дельта Банк», про стягнення страхового відшкодування, пені за прострочення виконання зобов’язання, індексу інфляції,  відшкодування моральної шкоди та передачу автомобіля у власність товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»,

в с т а н о в и в:

         У листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант»було укладено договір № 06-ІІ2А01-024-00268 добровільного страхування наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Мітсубіші кольт, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вигодонабувачем за Договором страхування було вказано ТОВ «Український Промисловий Банк».

23.12.2009 р. приблизно о 19 год. 20 хвил. по вул. Борщагівській у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю належного ОСОБА_1  автомобіля Мітсубіші кольт, реєстраційний номер НОМЕР_1,  під її керуванням.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 3-1397/10 від 12 лютого 2010 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

В порядку, встановленому Договором,  позивачка звернулася до страхової компанії із заявою про страховий випадок.

Згідно пп. 1.5.6. Додатку № 2 до Договору, Умов страхування № 06-ІІ2ЛЗ до Договору добровільного страхування наземного транспортну, страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в обсязі та в строки передбачені цим договором.

ПП «Київське бюро послуг «Мустанг»за замовленням відповідача було проведено оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Мітсубіші кольт, номерний знак  НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження. На підставі виконаних досліджень, було зроблено висновок, що збиток становить 90 215 грн. 13 коп.

Пунктом 8 Договору сторонами було погоджено ринкову вартість автомобіля та було визначено, що страхова сума в період дії Договору з 6 червня 2008 року до 5 червня 2010 року становить 72 499 грн.  50 коп.

Відповідно до страхового акту складеного відповідачем, сума страхового відшкодування становить 27 983 грн., але й зазначена сума страхового відшкодування не перерахована відповідачем на рахунок вигодонабувача, як це передбачено умовами договору.

Враховуючи п. 4.12.2 додатку №2 до договору позивачка вважає, що страхове відшкодування, яке необхідно стягнути з  відповідача повинно становити 68 874 грн.                52 коп.

На підставі наведеного, позивачка просить суд стягнути з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант»страхове відшкодування в розмірі 68 874 грн. 52 коп., пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 1 108 грн. 88 коп., 3% річних в розмірі 2 774 грн. 53 коп., завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а також зобов’язати позивачку передати у власність ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант»автомобіль Мітсубіші кольт, номерний знак  НОМЕР_1.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з викладених в них підстав та просили задовольнити їх в повному обсязі. Також позивачка зазначила, що не заперечує проти сплати страхового відшкодування на рахунок вигодонабувача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи –ПАТ «Дельта Банк», в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, при цьому просив перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок третьої особи для погашення кредитної заборгованості, решту позовних вимог просив задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи - ТОВ «Український Промисловий Банк», в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.    

Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.                

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 6 червня  2008 року між ОСОБА_1 та ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант»було укладено договір № 06-ІІ2А01-024-00268 добровільного страхування наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Мітсубіші кольт, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вигодонабувачем за Договором страхування є ТОВ «Український Промисловий Банк».

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк»і Національним банком України укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк»відступив, а АТ «Дельта Банк»набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1211-0201001/1/Ф від 06.06.2008 року та договору застави транспортного засобу №1211-0201001/2ФКВ від 06.06.2008 року.

Під час розгляду справи до участі у справі в якості третьої особи судом було притягнуто ПАТ «Дельта Банк».

Також судом встановлено, що 23.12.2009 р. приблизно о 19 год. 20 хвил. по вул. Борщагівській у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю належного ОСОБА_1  автомобіля Мітсубіші кольт, реєстраційний номер НОМЕР_1,  під її керуванням.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого  2010 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого     ст. 124 КУпАП.

          Відповідачем, відповідно до умов Договору, дорожньо-транспортна пригода від 23.12.2009 р., була визнана страховим випадком.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок –це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Відповідно до ст. 990 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

        Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову  суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі  та виконувати інші умови договору.

            Згідно зі ст. 988 ЦК України, страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо  оформлення  всіх необхідних  документів для своєчасного  здійснення  страхової виплати  страхувальникові, а також у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.   

      Відповідно до Звіту №00164 про визначення вартості матеріального збитку від 18.01.2010 р., дійсна ринкова вартість автомобіля Мітсубіші кольт, номерний знак    НОМЕР_1, складає 90 215 грн. 13 коп.,  вартість відновлювального ремонту автомобіля становить складає 107 409  грн. 28 коп. Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля більше його ринкової вартості на момент настання ДТП, то відповідно до умов договору має місце повне конструктивне знищення автомобіля.

     Відповідно до інформації ТОВ «Автоонлайн Україна», залишкова вартість пошкодженого транспортного засобу Мітсубіші кольт, 2008 року  випуску, номерний знак НОМЕР_1, (згідно існуючого ринкового попиту) складає 42 570 грн.

Зважаючи на те, що згоди на продаж залишків автомобіля Мітсубіші кольт, номерний знак НОМЕР_1, між позивачем та відповідачем досягнуто не було, сума страхового відшкодування була розрахована відповідно до п. 4.12.1 Умов страхування до Договору, а саме - у випадку конструктивного знищення ТЗ (коли вартість відновлювального ремонту без експлуатаційного зносу перевищує 75 % від ринкової вартості ТЗ на момент страхового випадку), Страховик здійснює виплату страхового відшкодування на свій розсуд, обираючи один з наступних варіантів:

4.12.1. в розмірі страхової суми за Договором страхування (з урахуванням її зменшень, якщо в період дії договору вже здійснювалось страхове відшкодування, після якого страхова сума поновлена не була), але не більше ринкової вартості відповідного ТЗ на момент настання страхового випадку за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 5% та вартості залишків ТЗ в ушкодженому стані, вартість яких визначається на розсуд Страховика згідно з актом товарознавчого дослідження або існуючого на час виплати ринкового попиту на залишки;

4.12.2. після передачі власником залишків ТЗ Страховику та зняття ТЗ з обліку в органах ДАІ Страховик здійснює страхову виплату в розмірі страхової суми за договором страхування    (з урахуванням її зменшень, якщо в період дії договору вже здійснювалось страхове відшкодування, після якого страхова сума поновлена не була), але не більше ринкової вартості відповідного ТЗ на момент настання страхового випадку за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 5%. Відповідні витрати щодо зняття ТЗ з обліку в органах ДАІ сплачуються страхувальником або власником.

На підставі зазначеного пункту договору, страховиком було зроблено розрахунок страхового відшкодування та 25.05.2010 р. складено страховий акт, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що належить до виплати позивачці склала   27 983 грн. та розрахована наступним чином:

Із страхової суми 70843 грн. (відповідно до п. 8.2 Договору за вирахуванням виплаченого страхового відшкодування в розмірі 1 656 грн. 50 коп.) вирахувано франшизу в розмірі 290 грн. та вартість залишків автомобілю (відповідно до п.12.1 Умов страхування до Договору) в розмірі 42 570 грн., тобто: 70843 грн. - 290 грн. - 42570 грн. = 27983  грн.

     Аналізуючи зазначені положення укладеного між сторонами договору страхування та норми закону, слід зазначити, що розраховуючи суму страхового відшкодування ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант»діяла відповідно до умов договору страхування, а посилання позивачки на те, що страхове відшкодування повинно розраховуватися відповідно до п. 4.12.2 Умов страхування до договору, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки  п. 4.12 передбачено, що страховик, у випадку конструктивного знищення транспортного засобу, здійснює виплату страхового відшкодування на свій розсуд.

  Пунктом 1.5.5. Договору передбачено обов'язок Страховика здійснювати виплату страхового відшкодування виключно на підставі письмового повідомлення Вигодонабувача, який розпоряджається страховим відшкодуванням в межах заборгованості за кредитним Договором.

Довідкою ТОВ «Укрпромбанк»повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант», що не заперечує, щоб страхове   відшкодування   було   виплачене   в   рахунок   погашення   кредиторської заборгованості на рахунок банку.

У запереченням на позовну заяву представник відповідача посилається на те, що страхове відшкодування в розмірі 27 983 грн. не сплачено на рахунок вигодонабувача, оскільки  ТОВ «Укрпромбанк», як вигодонабувач за договором страхування мало заборгованість перед страховою компанією, ТДВ «СК «Альфа-Гарант»заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «Укрпромбанк»та ТДВ СК «Альфа-Гарант»в односторонньому порядку, шляхом направлення заяви № 5 від 2 червня 2010 року  про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Однак, ТОВ «Укрпромбанк»відмовився погашати заборгованість позивачки за кредитним договором в розмірі 27 893 грн., мотивуючи це тим, що у ТОВ «Укрпромбанк»відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації, тому дане зобов'язання не може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказані обставини не можуть бути взяті судом до уваги, як підстава для невиплати страхового відшкодування, оскільки правовідносини за договором страхування № 06-ІІ2А01-024-00268 від 6 червня 2008 року виникли між ТДВ «СК «Альфа-Гарант», ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк», при цьому відносини, що склалися між ТДВ «СК «Альфа-Гарант»та  ТОВ «Укрпромбанк»щодо зарахування зустрічних однорідних вимог до спірних правовідносин не мають ніякого відношення.

Відповідно до п.4.1 додатку №2 до Умов договору страхування, страхове відшкодування повинно бути сплачено не пізніше ніж  через 10 робочих днів з дати затвердження страхового акту.   

      Статтею 20 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом  Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.   

Відповідно до п. 1.6.2 додатку №1 до Договору страхування, укладеного між сторонами, за несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі  подвійної ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості, від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки.

В даному випадку,  розмір пені вираховується із суми  27 983 грн.,  за період з 4 червня 2010 року до 12 листопада 2010 року пеня складає  450 грн. 53 коп.    

 Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання відповідно до договору, позовні вимоги в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 27 973 грн. та пені в розмірі 450 грн. 53 коп. підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 3 % річних за порушення виконання зобов’язання,  виходячи наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, відповідальність сторін була визначена договором страхування транспортного засобу, а саме: п. 1.6.2 Додатку №1 до Договору страхування. Тобто посилання позивача в цій частині позову на норми ст. 625 ЦК України не ґрунтуються на вимогах закону й не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Крім того, відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивачки про відшкодування завданої їй з боку відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вказані норми закону регулюють недоговірні зобов’язання і їх дія не поширюється на правовідносини, які виникли між сторонами даної справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

          Керуючись  Законом України «Про страхування», ст. ст. 15, 16, 23, 979, 988, 989 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –                        

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», треті особи: товариство з обмеженою відповідальності «Укрпромбанк», публічне  акціонерне товариство «Дельта Банк», про стягнення страхового відшкодування, пені за прострочення виконання зобов’язання, індексу інфляції,  відшкодування моральної шкоди та передачу автомобіля у власність товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»- задовольнити частково.   

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 27 983 грн., пеню в розмірі 450 грн. 53 коп., які перерахувати на рахунок публічне  акціонерне товариство «Дельта Банк»в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1211-0201001/1/ФКВ-08 від 6 червня 2008 року.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 284 грн. 43 коп. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі  120 грн.           

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: