печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68327/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2022 року

Слідчий суддя Печерського районного суду міста КиєваОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідування ОСОБА_6 , у формі постанови про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії, поданого у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19.09.2016, -

В С Т А Н О В И В :

24.12.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на рішення старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідування ОСОБА_6 у формі постанови, про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії, поданого у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19.09.2016.

В обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що звернувшись до слідчого з клопотанням про проведення процесуальних дій, які мають доказове значення для кримінального провадження, останній своєю постановою відмовив у задоволенні вказаного клопотання, що на переконання сторони захисту, є незаконним.

Заявник просить зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19.09.2016 вчинити (виконати) слідчу дію (допит ОСОБА_7 в якості свідка).

Представник особи, в інтересах якої подано скаргу, адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала скаргу та просила її задовольнити. Захисником вказано, що оскаржувана постанова порушує основні засади кримінального провадження, основоположні права підозрюваного на захист і на справедливий суд. Крім того, постанова прийнята з порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 220 КПК України.

Слідчий у судовому засіданні щодо вимог зазначених у скарзі заперечував, вказав, що відмова у задоволенні клопотання про допит свідка є обґрунтованою, а тому доводи скаржника є безпідставними.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши обґрунтування представника заявника, слідчого, слідчий суддя зазначає наступне.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19.09.2016 у якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3.

Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

11.11.2021 адвокатом ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 220 КПК України слідчому у кримінальному провадженні №22016130000000212 подано клопотання № 69-(8/2021) про проведення слідчої дії – допиту свідка ОСОБА_7

08.12.2021 адвокат отримав постанову старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідування ОСОБА_6 від 19.11.2021 про відмову у задоволенні клопотання.

Так, відповідно до положень ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Як визначено у ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що стороною захисту не доведено доцільності проведення слідчих та процесуальних дій, які остання ініціює у своєму клопотанні. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні отримані докази фактів та обставин, що є предметом розслідування й доказування. Отримані у кримінальному провадженні докази не потребують перевірки, а їх сукупність, на даній стадії досудового розслідування достатня для прийняття відповідних процесуальних рішень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Враховуючи, що оскаржувана постанова містить мотиви з яких підстав уповноважена особа дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про допит осіб, їх обґрунтування, які стороною захисту спростовано не було, в задоволенні скарги слід відмовити.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що в силу принципу змагальності сторін, стороною захисту не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді вважати, що вимоги скарги базуються на об`єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2, 7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на рішення старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідування ОСОБА_6 , у формі постанови про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії, поданого у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19.09.2016 – залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1