Справа № 733/368/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/577/21

Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Чернігівський апеляційний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_2

суддів                               ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі                    ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12.020.270.000.000.234, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та потерпілої ОСОБА_8 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2021 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

з участю прокурора             ОСОБА_9 ,

захисника                             ОСОБА_6 ,

потерпілої                            ОСОБА_8 ,

обвинуваченого                   ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

Вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з моменту його взяття під варту.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу не обирався.

Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати в розмірі 3922 грн. 80 коп..

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок місцевого суду змінити, призначивши покарання із застосуванням ст. 75 КК України, відстрочивши виконання вироку на три роки. На його думку, при призначенні покарання не було враховано обставини які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпеки. Обвинувачений щиро розкаявся, має постійне місце проживання в м. Ічня за яким  позитивно характеризується, проживає разом з батьками, але без будь якого обґрунтування судом безпідставно та невмотивовано не застосовано ст. 75 КК України. Обвинувачений має тяжкий стан здоров`я, переніс низку операцій, на сьогодні його стан лише погіршується, у зв`язку з чим він потребує постійного лікування і за станом свого здоров`я просто не може відбувати покарання у місцях позбавлення волі, що в свою чергу унеможливлює з його боку будь-які анти суспільні дії. При цьому місцевим судом не було враховано, що скоєне кримінальне правопорушення є ненавмисним злочином. За таких обставин вважає вирок невідповідним позиції потерпілої і ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого із-за суворості. Місцевий суд не врахував, що саме перебуваючи на волі обвинувачений і в подальшому зможе допомагати потерпілій як матеріально так і психологічно.

В апеляційній скарзі потерпіла також просить вирок місцевого суду змінити, призначивши покарання без позбавлення волі. Апеляційна скарга потерпілої за своїм змістом дублює апеляційну скаргу захисника обвинуваченого.

Як встановив доведеним суд І інстанції, 24 жовтня 2020 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ 210301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі від с. Заудайка до с. Хаєнки, Прилуцького (Ічнянського) району Чернігівської області зі швидкістю 100 км/годину.

Рухаючись у вказаному напрямку, на відстані 1 км+600 м, о 01 год., 24 жовтня 2020 року, ОСОБА_7 на заокругленні дороги перевищив дозволену швидкість руху, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з передньою балкою моста причепа марки НЕФАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 у зчепленні з автомобілем марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався у зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки ВАЗ 210301, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження поєднаної травми голови, тулубу та кінцівок у вигляді: відкритої непроникаючої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку, крововиливу у шлуночкову систему головного мозку, субарахноїдального крововиливу (скупчення крові під м`якою мозковою оболонкою), забійної рани та садна на обличчі, різаної рани в лобній ділянці; закритої травми тулубу у формі забоїв легень, крововиливу в парааортальну клітковину, розриву селезінки, садна в правій сідничній ділянці; травми кінцівок у формі закритого перелому лівої плечової кістки, садна по правому плечу, садна та синці правої гомілки.

Смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці події, внаслідок поєднання травми голови, тулуба та кінцівок, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

У даній дорожній обстановці обвинувачений ОСОБА_7 порушив вимоги: п. 2.3 (б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 2.9 (а) (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), п. 12.6 (а) (поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух зі швидкістю – не більше 80 км/год) та п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306, що стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали.

У судовому засіданні місцевого суду обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін захисту та обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає їх необгрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження видно, що умисні дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Висновок місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Щире каяття суд першої інстанції визнав обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому та врахував при призначенні покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд вірно визнав вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При обранні виду та міри покарання, місцевий суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, позицію обвинуваченого до вчиненого і його особу: не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше не судимий Також місцевий суд врахував позицію потерпілої, яка претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, конкретні обставини справи, а саме: грубе порушення обвинуваченим ПДР, обтяжене станом алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, що спричинило ДТП з незворотними наслідками у виді смерті потерпілого ОСОБА_11 .. Крім того, як вбачається з довідки ТСЦ №7442 (ТСЦ МВС №7442) РСЦ в Чернігівській області від 17 лютого 2021 року №31/25/14-108, як на момент ДТП, так і на час розгляду справи в місцевому суді, ОСОБА_7 посвідчення водія не отримував.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги захисника та потерпілої залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, а касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_2                                    ОСОБА_3                            ОСОБА_12