Справа № 737/698/21

Провадження № 2/737/8/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н.Ю., за участі секретаря Чередниченка С. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 10563,78 грн. та судових витрат у розмірі 2270 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку б/н від 02.07.2012 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила свою згоду з тим, що підписана нею заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на сайті банку, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, початковий ліміт якого встановлено у розмірі 600 грн. та потім збільшено до 9 000 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачем у добровільному порядку не погашена, тому посилаючись на ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 10563,78 грн. заборгованості за кредитним договором від 02.07.2012 року та 2270,00 грн. судового збору.

Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 09.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, в позові наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Також представник позивача надав клопотання про огляд веб-сайту, в якому просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку №7, повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.07.2012 року)», розділ 2.1 знаходиться на сторінках 31-47 повного договору.

В обґрунтування клопотання зазначив, що даний доказ необхідний для підтвердження дійсності відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приват Банк» та фіксування змісту редакції Умов та правил надання банківських послуг, яка діяла на день приєднання ОСОБА_1 до відповідних умов та які додані до позовної заяви.

Дослідивши подане клопотання та матеріали справи, суд приходить до висновку що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч.1 ст.85 ЦПК України огляду за їх місцезнаходженням підлягають лише ті письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду.

Відповідно до ч.7 ст. 85 ЦПК України у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.

Частиною 1 ст.100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч.3 ст.100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Позивачем не надано доказів того, що він не має можливості подати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

За наведених обставин, відсутні підстави, передбачені ст.85 ЦПК України для проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала частково в частині стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8815,70 грн., в іншій частині вимоги не визнала.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані докази в межах позовних вимог, суд встановив, що 02.07.2012 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ, у якій не зазначено розміру кредитного ліміту, відсоткової ставки та типу банківської платіжної картки (а.с. 15).

У зазначеній заяві наявний пункт про те, що підписавши 02.07.2012 року заяву, відповідач приєднався до запропонованих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умов та Правил надання банківських послуг та які разом із Пам`яткою клієнта і Тарифами погодився вважати складовими частинами договору банківського обслуговування.

Інших документів з підписом клієнта позивач не надав.

02.07.2012 року відповідачу було встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 600 грн., який потім збільшився до 9 000 грн. (а.с.14).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідач мала у своєму користуванні чотири чинні кредитні картки: № НОМЕР_1 (відкрита 02.07.2012 року, термін дії 05/2016 року), № НОМЕР_2 (відкрита 01.01.2016 року, термін дії 12/2019 року), № НОМЕР_2 (відкрита 22.04.2016 року, термін дії 12/19 року) та № НОМЕР_3 (відкрита 24.12.2019 року, термін дії 11/23) (а.с.13).

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 02.07.2012 року з 26.05.2014 року у ОСОБА_1 виникла поточна заборгованість за наданим кредитом у розмірі 3856,65 грн., яка потім змінювалась, погашалась та періодично зростала, що дає підстави для висновку про те, що вона отримала кредитні кошти та користувався ними (а.с. 6-12).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.07.2012 року станом на 14.09.2021 року відповідач має заборгованість у розмірі 10563,78 грн., яка складається з наступного: 8815,70 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1748,08 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 6-12).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються в даному випадку банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві про приєднання від 02.07.2012 року інформація про відсотки та порядок їх нарахування не міститься. Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за простроченими відсотками.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір вказаних складових і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.07.2012 року, Позивач посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як на невід`ємні частини даного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, які саме Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та що він ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати відсотків.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві позичальника від 02.07.2012 року домовленості сторін про сплату відсотків, а також їх розмір, наданий банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг» так само, як і Умови та Правила надання банківських послуг, які містяться на сайті Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, а тому Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку без підпису відповідача не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.07.2012 року шляхом підписання заяви-анкети.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми прострочених відсотків.

За вказаних обставин, оцінюючи у сукупності досліджені докази та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 8815 грн. 70 коп.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з положень п.3. ч.2 ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (83 %), суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме: 1 884 грн. 10 коп.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 02.07.2012 року, яка утворилася станом на 14.09.2021 року у розмірі 8 815 грн. 70 коп. (вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень 70 копійок), що складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 1884 грн. 10 коп. (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні 10 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ПОЗИВАЧ: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: вул. Грушевського, № 1 «д», м. Київ, індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Н.Ю. Рубаненко