Дата документу 06.01.2022 Справа № 554/7134/20

Провадження №2/554/1311/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

06 січня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді - Гольник Л.В.,

секретаря судового засідання - Плаксюк І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

04.08.2020 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов позов ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 13.04.2020 року він звернувся до прокуратури Полтавської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення окремими службовими особами Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області, що полягає у підробці протоколів допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ході досудового розслідування по кримінальній справі № 04580007.

15.04.2020 року позивач звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення ст. ДІМ Кобеляцького РВ УМВМ України в Полтавській області ОСОБА_4 , передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У зв`язку з бездіяльністю прокуратури Полтавської області та ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, він подав скарги на їх бездіяльність.

Ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.05.2020 року у справі № 554/3736/20 та від 04.06.2020 у справі № 554/4418/20 свідчать про протиправну бездіяльність посадових осіб відповідачів.

Позивач вважає, що протиправною бездіяльністю посадових осіб органів досудового розслідування щодо невнесення відомостей в ЄРДР за його заявами завдає його моральних страждань. Дані обставини унеможливлюють встановлення непричетності до інкримінованих йому злочинів, що викликає у нього дискомфорт та почуття несправедливості як громадянина України, ОСОБА_1 змушений в судовому порядку захищати свої конституційні права, що забирає у нього багато часу, завдає шкоду здоров`ю, порушує життєві ритми і зв`язки, для поновлення яких йому необхідно додатковий час, зусилля, він постійно перебуває в напруженому психологічному стані, з`явилося відчуття постійної тривоги, хвилювання, нервові розлади, безсоння.

10.08.2020 року суддею Октябрського районного суду м. Полтави Гальонкіною Ю.С. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

21.10.2021 року проведено повторний авторозподіл зазначеної справи, у зв`язку із закінченням повноважень судді Гальонкіної Ю.С.

Згідно повторного автоматизованого розподілу, справа розподілена на суддю Гольник Л.В.

Ухвалою суду від 29.10.2021 року справа прийнята до провадження судді Гольник Л.В. та визнано розглядати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

29.10.2020 року відповідач Полтавська обласна прокуратура направила суду пояснення, в яких відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, 26.05.2020 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000000710 за ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.05.2020 у справі № 554/3736/20.

Також обласною прокуратурою розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020170000000119, відомості про яке внесено 19.06.2020 за ч. 1 ст. 366 КК України.

У подальшому матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42020170000000119 та № 62020170000000710 об`єднані в одне провадження з кримінальним провадженням № 42015000000001358 від 08.07.2015.

Наразі досудове розслідування триває, а процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цих провадженнях здійснюються Полтавською обласною прокуратурою.

Само твердження позивача про задоволення його скарг слідчими суддями не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Вважають, що оскарження ОСОБА_1 дій слідчого в порядку КПК є механізмом реалізації його права на контроль за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування в порядку кримінального судочинства. Реалізація такого механізму, як оскарження постанов слідчого у розумінні ст. 23 ЦК України не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав особи. Водночас, вказували, що прийняття судом процесуальних рішень, зокрема щодо зобов`язання відповідачів внести відомості до ЄРДР за скаргами позивача є достатньою сатисфакцією (а.с.38-46).

13.04.2021 року до суду надійшли заперечення третьої особи Державної казначейської служби у Полтавській області, в яких третя особа позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, посилаючись на те, що позивачем ОСОБА_1 не доведено відповідно до ст. 81 ЦПК України наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою, протиправною поведінкою заподіювача та вину. Просили у задоволенні позову відмовити. (а.с.60-65).

25.05.2021 року до суду надійшов відзив відповідача Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, вважає позовну заяву ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відразу після надходження безпосередньо до слідчого заяви ОСОБА_1 від 15.04.2020 слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, з урахуванням КПК України, якими встановлено, що слідчий є процесуально незалежною особою, за своїм внутрішнім переконанням було прийнято рішення про відмову у внесенні до ЄРДР за відсутності достатніх підстав. Тому непогодження з рішенням слідчого та його подальше оскарження ОСОБА_1 не свідчить про протиправну бездіяльність слідчих ТУ ДБР, а лише вказує на реалізацію прав останнього.

На виконання ухвали слідчого судді слідчим ТУ ДБР у м. Полтаві за № 62020170000000710 внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 15.04.2020 та розпочато досудове розслідування, яке на даний час триває.

Позивачем не доведено протиправність дій або бездіяльності ТУ ДБР у м. Полтаві. Сам факт винесення ухвал слідчого судді не свідчить про протиправність дій органу досудового розслідування та завдання моральної шкоди позивачу, не мають наслідків цивільно-правового характеру, враховуючи те, що права та інтереси позивача були поновлені ухвалами слідчих суддів. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені ухвали слідчим суддею, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача і притягнення його до цивільно-правової відповідальності (а.с.82-96).

09.12.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначили, що неналежне виконання вимого кримінально-процесуального закону відповідачем -1 у передбачений законом строк відповідно до ст. 214 КПК України змусило позивача звертатися до суду з відповідною скаргою в порядку ст. 303 КПК України, після чого доказувати вже в суді бездіяльність відповідача, надавати відповідні пояснення та докази в суді, і вже після винесення рішення слідчим суддею 08.05.2020 року про зобов`язання відповідача внести відомості до ЄРДР за заявою позивача поза розумним сумнівом вплинули на моральний стан позивача , завдаючи йому при цьому моральну шкоду. При цьому розмір моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому позивач оцінив завдану йому моральну шкоду у 10000,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 13.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Полтавської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення окремими службовими особами Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області, що полягає у підробці протоколів допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ході досудового розслідування по кримінальній справі № 04580007.

29.04.2020 року ОСОБА_1 отримав лист Прокуратури Полтавської області від 24.04.2020 року за № 15/1045-04, яким позивача повідомлено про відсутність обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

22.05.2020 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора прокуратури Полтавської області.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Троцької А.І. від 04.06.2020 задоволена скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Полтавської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення від 13.04.2020 року до ЄРДР. Зобов`язано уповноважену особу прокуратури Полтавської області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.04.2020 року та розпочати досудове розслідування (а.с. 13-14).

19.06.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020170000000119 за ч. 1 ст. 366 КК України відомості за заявою ОСОБА_1 від 13.04.2020 року (а.с. 44).

Також встановлено, що 15.04.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення ст. ДІМ Кобеляцького РВ УМВМ України в Полтавській області ОСОБА_4 , передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

04.05.2021 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Савченко Л.І. від 08.05.2020 задоволена скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, за його заявою від 15.04.2020 року до ЄРДР. Зобов`язано уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_1 від 15.04.2020 року та розпочати досудове розслідування (а.с. 11-12).

26.05.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020170000000710 за ч. 1 ст. 366 КК України відомості за заявою ОСОБА_1 від 15.04.2020 року щодо можливого службового підроблення службовими особами СВ Кобеляцького РВ УМВС України в Полтавській області у рамках кримінальної справи № 04580007 (а.с. 46).

У подальшому матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42020170000000119 та № 62020170000000710 об`єднані в одне провадження з кримінальним провадженням № 42015000000001358 від 08.07.2015.

Наразі досудове розслідування триває, яке здійснюється Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, а процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цих провадженнях здійснюється Полтавською обласною прокуратурою.

Відповідно до ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 та п.9 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Як свідчить тлумачення статті 1176 ЦК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності умов для застосування частини першої статті 1176 ЦК, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто на основі загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК).

Аналогічний висновок про застосування статей 1166, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України зроблено Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 у справі № 6-440цс16.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для застосування деліктної відповідальності на підставі ст. 1167 ЦК України необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог бездіяльність посадових осіб Полтавської обласної прокуратури та ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань за його заявами. Вказує, що в результаті вказаної бездіяльності він зазнав моральних страждань.

При цьому, такі твердження позивача про наявність у нього моральних страждань не ґрунтуються на вимогах ст. 82 ЦПК України та підлягають доведенню позивачем на загально визначених підставах згідно зі статтею 81 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З положень ст. 82 ЦПК України вбачається, що звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних, господарських чи кримінальних справ.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено та не надано доказів того, що йому завдано моральної шкоди відповідачами, а також доказів того, що їх діяння були протиправними внаслідок неналежного виконання ними покладених на них службових обов`язків.

Всупереч означеній нормі позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди, а так само й моральних або фізичних страждань у зв`язку з бездіяльністю відповідачів, не обґрунтував з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір такої шкоди, та чим це підтверджується, не підтвердив наявності причинного зв`язку між моральною шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача, а також вини останнього в її заподіянні.

Окрім копій ухвал слідчих суддів Пальком О.А. не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання будь-яких страждань, втрат немайнового характеру, що настали, яких він міг зазнати у зв`язку з бездіяльності відповідачів.

Разом з тим, ухвали слідчих суддів не підтверджують спричинення йому страждань, не вказує на їх тривалість та характер. Натомість, зазначені обставини ґрунтуються лише на позовній заяві.

Вирішуючи вказаний спір, суд вважає, що оскарження ОСОБА_1 процесуальних рішень органів досудового слідства в порядку кримінального судочинства є механізмом реалізації права на судовий контроль за додержанням прав особи в кримінальному провадженні. Реалізація позивачем права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора та задоволення таких скарг слідчим суддею, само по собі не свідчить про незаконність прийнятих рішень, а зводяться до реалізації права на здійснення функції контролю в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування. Водночас, прийняття судом процесуальних рішень, зокрема щодо зобов`язання відповідачів внести відомості до ЄРДР за скаргами позивача, є достатньою сатисфакцією.

Аналізуючи зазначені обставини, суд вважає, що доводи позивача про завдання йому моральної шкоди з вини відповідачів не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами під час судового розгляду.

Таким чином, на основі представлених суду доказів, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, і взаємний зв`язок у їх сукупності, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 81, 83, 259, 353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Судовий витрати покласти на державу.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце перебування: Державна установа «Полтавська установа виконання покарань № 23», адреса: м. Полтава, вул. Пушкіна, 91

Відповідач 1: Полтавська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910060, юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7.

Відповідач 2: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 42334163, юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 37

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державне казначейство України, код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.6.

Повний текст рішення складено 06 січня 2022 року.

Суддя Л.В.Гольник