Борівський районний суд Харківської області
справа: № 614/814/21
провадження: 2/614/23/22
категорія: 59
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
06.01.2022 справа № 614/814/21
Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г.М.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , 3 особи: державний нотаріус Ізюмської державної нотаріальної контори, Борівська державна нотаріальна контора Харківської області
про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,
за участю учасників справи:
позивача: не з`явилася,
відповідача: не з`явилася,
3-х осіб: не з?явилися
У С Т А Н О В И В :
1. Короткий зміст позовних вимог
11.11.2021 ОСОБА_3 звернулася до Борівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 , 3 особа: державний нотаріус Ізюмської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, у якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , видане державним нотаріусом Ізюмської ДНК Харківської обл. 04 травня 2005 р., спадкова справа 43/2005, зареєстрована в реєстрі за №365.
Як на підстави позовних вимог ОСОБА_6 посилається на наступні обставини.
На момент смерті батька позивача, йому належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та право на земельну частку (пай) в землях колишнього КСП «Борівське» Борівського р-ну Харківської обл., грошові вклади.
На момент смерті її батька позивач була малолітньою і тому вважалася такою, що прийняла спадщину фактично в порядку ст.1268 ЦК України.
Про існування спадкового майна позивачу не було відомо, про те що вона має право на частку від спадкового майна після смерті її батька, позивачу стало відомо нещодавно, коли до неї звернулася мати її батька, її баба ОСОБА_4 з проханням про надання згоди на оформлення спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 .
Коли до неї звернулася відповідач, позивачу також стало відомо, що вона вже оформила частину майна в тому числі і частку, яка належала позивачу, а саме: право на земельну частку (пай) в землях колишнього КСП «Борівське» Борівського р-ну Харківської обл. згідно сертифікату серії ХР №0238250.
04 травня 2005 р. баба позивача отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) на підставі вищевказаного сертифікату, виданого Борівською РДА Харківської обл. 24 лютого 2000 р. та зареєстроване у книзі реєстрації сертифікатів 01 березня 2000 р. №642.
Вказує, що відповідач не мала права отримувати свідоцтво на все спадкове майно, що належало померлому ОСОБА_5 , оскільки позивач прийняла також спадщину як спадкоємець першої черги; дане свідоцтво повинно бути визнано недійсним.
Відповідач могла отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька позивача ОСОБА_5 , але тільки на частку, яка належить їй по закону, але не на все майно.
2. Позиції учасників справи
Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 22.11.2021 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 13.12.2021 відкладено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі у якості 3-ої особи Борівську ДНК Харківської обл.
Станом на 06.01.2022 до Борівського районного суду Харківської області відзиву на вказану позовну заяву не надійшло.
В підготовче судове засідання позивач надала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
3 особи у судове засідання не з?явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовної заяви не заперечують.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 3 ст.211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини справи
Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 червня 2018 р. Борівської ДНК Харківської обл., відмовлено ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії - видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в цілому, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті сина ОСОБА_5 (а.с.4). Згідно копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 10 серпня 2019 р. (а.с.8). Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_8 є ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (а.с.9). Спадкоємцем майна ОСОБА_5 є його мати - ОСОБА_4 ; спадкове майно складається з: права на земельну частку (пай) в КСП «Борівське», належного померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку пай (серії) ХР №0238250 та права власності на майновий пай в КСП «Борівське», реорганізованого в ТОВ «Вільне поле», належне померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії 05.ХА №01.174; що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 травня 2005 р. (а.с.10). ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11). Відповідно до повідомлення Ізюмської ДНК харківської обл., після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа №43/2005; спадкова справа заведена та знаходиться на зберіганні в Борівській ДНК Харківської обл. (а.с.24).
4. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Спадкове право характеризується цілою низкою спеціальних способів захисту прав та інтересів судом. Серед таких способів захисту у ст. 1301 Цивільного кодексу України виокремлено визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Так, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується процес оформлення спадкових прав.
Як зазначено у ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину як спеціального способу захисту спадкових прав судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов`язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.
Оскільки свідоцтво про право на спадщину не має правочинного характеру, воно не може визнаватися недійсним із посиланням на ст. ст. 203, 215-236 ЦК.
У законі міститься відкритий перелік підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Основною підставою визначено те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7).
Визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним може лише суд.
Вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, як правило, поєднуються з іншими позовними вимогами, зокрема з вимогами, вирішення яких створює підстави для визнання свідоцтва недійсним - про визнання заповіту недійсним, усунення від права на спадкування, визнання недійсною відмови від прийняття спадщини тощо. Проте не виключається звернення до суду із позовом, що містить лише вимогу про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1222 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Ст. 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 Цивільного кодексу України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
5. Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення
Згідно п. 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`зково вимагаються відповідні документи.
Враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги та мала право на спадкування, суд приходить до висновку, про наявність підстав передбачених ст. 1301 ЦК України для визнання свідоцтва про спадщину за законом видане державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області 04 травня 2005 р., недійсним (спадкова справа 43/2005, зареєстрована в реєстрі за №365).
6. Висновки суду за результатами розгляду справи
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247, 264, 265, 273, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.1216, 1218, 1222, 1261, 1267, 1296,1297, 1301 Цивільного Кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3 особи: державний нотаріус Ізюмської державної нотаріальної контори, Борівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області 04 травня 2005 р., спадкова справа 43/2005, зареєстрована в реєстрі за №365.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області. У разі подачі апеляційної скаргив електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя ГУЛЯЄВА Г. М.