Справа  № 2-п-34/11

Категорія  

У Х В А Л А

04 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Бусик О.  Л. ,

при секретарі –                    Борисенко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 вересня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідачка   звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 вересня 2010 року, яким позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором  задоволено. Стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 183 745, 48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 7 вересня 2010 року становить  1 453 096 грн., витрати з оплати судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.  У заяві посилається на поважність причин неявки в судове засідання та на докази, які мають істотне значення для вирішення справи.

Представник відповідачки в судовому засіданні підтримала доводи викладені у заяві про перегляд заочного рішення, просила заяву задовольнити та скасувати рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви, зазначив,  що відсутні підстави для перегляду заочного рішення.

Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1, матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити з таких підстав.

         Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився  в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

         Так, із матеріалів цивільної справи вбачається, що при її розгляді судом було проведено одне попереднє судове засідання (12.08.2010 р.,) та два судових засідання з розгляду справи по суті (19.08.2010 р. та 7.09.2010 р.), тобто, всього було проведено три судових засідання,  на останнє судове засідання відповідачка не з’явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

          Відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК України, вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 54),  представник відповідачки повідомлена належним чином про час та місце слухання справи. Представник відповідачки вказує на те, що вона знаходилася на амбулаторному лікуванні, при цьому надає виписку з амбулаторної картки, відповідно до якої 7 вересня 2010 року ОСОБА_4 зверталася до лікаря невролога, що не може свідчити про перебування останньої на амбулаторному лікуванні.

Суд вважає, що на момент постановлення заочного рішення відповідачка без поважних причин не з’явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки,  та докази і обставини, на які посилається відповідачка у своїй заяві, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, тому підстав для перегляду заочного рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 вересня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалась заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                              О. Л. Бусик