Справа № 2-а-866/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2011 р.             Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області  Радосюк А.  В,  розглянувши в місті Ланівці  в порядку    скороченого провадження справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області  про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги "Дітям війни", -

в с т а н о в и в:

Позивач 23 грудня 2010 року звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни». Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона набула статус «дитини війни»і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на одержання соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач виплату зазначеної соціальної допомоги в 2010 році виплачував їй частково в розмірі 10%, в зв’язку з чим слід визнати дії відповідача в межах шестимісячного строку звернення до суду неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в межах шестимісячного строку звернення до суду у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 24.12.2010 року в даній адміністративній справі відкрите скорочене провадження в межах шестимісячного строку звернення до суду.   Таким чином підлягає до розгляду позов в частині вимог за період з 23.06.2010 року по 23.12.2010 року.

Відповідач подав заперечення, у якому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          Позивач  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України і отримує пенсію за віком, а також має статус дитини війни. Вказаний правовий статус підтверджується посвідченням №НОМЕР_1, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.4).

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  положення пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України».   

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 р. мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.       

Однак, з 01.10.2008 року виплата підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»здійснювалась у розмірі 49,80 грн., тобто у розмірі, що не відповідає вимогам норм вказаної статті.  

Відповідач всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів суду правомірності своїх дій. Його посилання на відсутність бюджетних асигнувань не є доказом законності невиплати підвищеної пенсії, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист. Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вважає безпідставним також посилання Управління на постанову Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року №530, оскільки вона суперечить положенням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.

Таким, чином, вважаю, що відповідачем у поданих запереченнях доводи позивача не спростовано, в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають поновленню, а тому позов підлягає до задоволення.   

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 9, 18, 71, 86, 162, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",   ст.52 Закону України "Про державний бюджет на 2010р.",   рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року,  суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії у розмірі нижчому ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 23 червня 2010 року по 23 грудня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 23 червня 2010 року по 23  грудня 2010 року включно, з врахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.   

Постанова суду підлягає негайному виконанню.   

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:А. В. Радосюк