справа № 2-а-2/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

смт. Ратне                                                                                    14 січня 2011 року                                          Ратнівський районний суд Волинської області  в складі:  головуючої судді Фазан  О.З.,

за участю  секретаря        -        Приймачук О.М.,

позивача                            -        ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  смт. Ратне  адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1 до інспектора УДПС ВДАІ Бородянського взводу Петрика Дмитра Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

 В С Т А Н ОВ И В:

    ОСОБА_1 звернувся до  суду з адміністративним позовом до Петрика Дмитра Анатолійовича  про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  у виді штрафу у розмірі 272 гривень.

   Позивач  в поданому до суду адміністративному позові  оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП , яку просить скасувати з підстав: правопорушення не вчиняв.

   23.12.2010 року керував автомобілем Ауді 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Волиця Бородянського району Київської області та  не міг рухатися із швидкістю 97 кмгод , як вказано в постанові , так як їхав не один, перед ним  та за ним рухалися  машини і швидкість зафіксована  на приладі " Беркут" - це швидкість не його автомобіля . Протокол про адміністративне правопорушення не дали підписати , а в постанові підписався  для захисту своїх прав. Інших доказів , крім протоколу про адміністративне правопорушення ,  пояснення мої,  свідків відсутні.

       Позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

       Відповідач  в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були  повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, а тому суд вважає не прибуття його без поважних причин і відповідно до ст. 128 ч.4 КАСУ справа розглядається без присутності відповідача  та  вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача,  дослідивши письмові докази у справі, суд доходить до наступного.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП України наступає у випадку перевищення водіями транспортних засобів, встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.

         В силу вимог підпункту б) пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 кмгод.

      Відповідно до ч. 1 ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується  її вимога та заперечення. Поряд з цим, ст. 71 ч.2 КАСУ встановлено , в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні правомірність дій відповідача суд встановлював протоколом про адміністративне правопорушення, постановою в справі про адміністративне правопорушення, де зазначено , що позивач    23 грудня 2010 року о 16 годині 49  хвилин на 57 км ад Київ - Ковель , керуючи автомобілем  АУДІ дн НОМЕР_1 перевищив швидкість руху на 37 км , рухався із швидкістю  97 кмгод в населеному пункті с. Волиця позначеним дорожнім знаком 5.45, чим порушив п.п.12.4 , швидкість вимірювалась приладом " Беркут " № 0901085. Факт правопорушення іншими доказами не підтверджено.  Копія протоколу, подана позивачем не відповідає оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення.

В  силу вимог ч.3 ст. 62  Конституції України  усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи відсутності інших доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення , крім протоколу про адміністративне правопорушення факт вчинення  ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП не доведено.

Отже, судом повно, всебічно з’ясовані обставини в адміністративній справі , підтвердженими тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні

За таких обставин , суд доходить до висновку , що постанова про накладення адміністративного стягнення  серії АІ 1  № 025639 від 23 грудня 2010 року щодо  ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП  підлягає скасуванню, за  недоведеністю вчинення ним адміністративного правопорушення.

Відповідач   не надав інших  доказів у судове засіданні щодо правомірності свого рішення .

Крім того, в п.1.6 розпорядженням МВД України №466 від 21.05.2009 року передбачено, щоб виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів порушення ними ПДР( показів свідків тощо).

Відповідно до ст. 293 КУпАП  орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень –скасовує постанову і закриває справу.

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита .

Керуючись ст. ст. 11, 70, 122, 160, 161, 163, 167 КАС України,  ст. 293 ст. 247, ст. 288, ст. 289 КУпАП України, суд, --

П О С Т А Н О В И В:

 Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ 1 № 025639  від 23 грудня 2010 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 272 гривень щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП за недоведеністю вчинення правопорушення, а справу провадженням закрити.

Рішення місцевого загального суду як  адміністративного суду у справах з приводу рішень суб’єкта  владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. , який перебував у автомобілі.

Головуюча                                                                     Фазан     О.З.