Справа № 1-41

          2011 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

          головуючого-судді                                                    Ільченко В.М.  

          при секретарі                                                                   Вербі Н.О.   

          з участю  прокурора                                                    Кириченко Г.М.

захисника                                                                               ОСОБА_1

представника кримінальної міліції у справах дітей          Юревич Ю.І.

неповнолітнього потерпілого                                              ОСОБА_3

законного представника неповнолітнього потерпілого    ОСОБА_4

законного представника неповнолітнього підсудного      ОСОБА_5

          розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальну справу за обвинуваченням неповнолітнього

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, що має  базову середню освіту, що навчається на 2 курсі Охтирського коледжу Сумського Національного аграрного університету, раніше не судимого

за ст. 122 ч. 1 КК України,

Встановив:

Неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, 06.10.2010 року, близько 20 години 20 хвилин, знаходячись на майдані біля міського центру культури та дозвілля «Кнєжа», що по вул. Гончаренка м. Охтирка Сумської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, бажаючи захистити свого неповнолітнього знайомого ОСОБА_7 під час конфлікту останнього з неповнолітнім ОСОБА_3,  підійшов до неповнолітнього ОСОБА_3 та умисно, з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень, наніс кулаком правої руки один удар в скулову частину обличчя, внаслідок чого неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому лівої скулової дуги, перелому латеральної стінки лівої орбіти зі зміщенням уламків в середину орбіти, перелому задньолатеральної стінки лівого верхньощелепного синуса, контузії лівого ока, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, після чого, вважаючи, що припинив конфлікт між хлопцями, припинив свої дії і, побачивши тілесні ушкодження у ОСОБА_3, доставив його до лікарні.

В судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_6 свою вину визнав і суду пояснив, що 06.10.2010 року близько 18-19 години приїхав до майдану біля кінотеатру «Кнєжа»разом зі своїм знайомим ОСОБА_7, щоб провести час з іншими знайомими. На майдані в цей час незнайомі йому хлопці каталися на велосипедах. ОСОБА_7 відійшов на іншу лавочку, де спілкувався з дівчиною. ОСОБА_7 покликав хлопця на велосипеді, в послідуючому він дізнався, що то був ОСОБА_3 Той під’їхав і вони стали про щось розмовляти, ОСОБА_7 попрохав у ОСОБА_3 велосипед, однак той відмовив у грубій формі та від’їхав  від лавочки. Потім ОСОБА_7 пішов по напрямку до ОСОБА_3, покликавши його. ОСОБА_3 під’їхав і вони стали про щось розмовляти, після чого він побачив, як ОСОБА_7 ніби штовхнув ОСОБА_3.,  а ОСОБА_3, кинувши велосипед, наніс ОСОБА_7 удар в живіт, а потім удар руками в голову. Тоді він вирішив упередити нанесення ударів ОСОБА_3 та підійшовши, наніс йому удар правою рукою в ліву частину голови. Побачивши, що ОСОБА_3 присів, він пішов до лавочки. Потім побачив, як хтось із товаришів надає ОСОБА_3 допомогу, побачив у ОСОБА_3 травму та запропонував відвезти до лікарні, після чого дізнався, що ОСОБА_3 отримав перелом кісток.

Крім визнання вини підсудним, його винність доводиться іншими доказами, зібраними досудовим слідством та перевіреними в ході судового слідства.

Так, допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 06.10.2010 року близько 19 години 30 хвилин зустрівся зі своїми знайомими, щоб разом покататися на велосипедах на майдані біля МЦКД «Кнєжа». Там же відпочивала група молоді. Близько 20 години 20 хвилин, проїжджаючи мимо лавочки, почув, що його хтось кличе, як дізнався в послідуючому, ОСОБА_7, який попрохав дати велосипед. Так як ОСОБА_7 був йому незнайомий, він відмовив. Після цього поїхав далі кататися. Потім його знову покликав ОСОБА_7 та став з’ясовувати, навіщо він його образив. Потім ОСОБА_7 штовхнув його у праве плече, від чого він став втрачати рівновагу, однак втримався на ногах та, повернувшись, наніс удар кулаком руки по обличчю ОСОБА_7 та в живіт, від чого ОСОБА_7 впав. Після цього він став повертатися назад наліво, щоб підняти велосипед, і отримав удар  кулаком руки по ліві частині обличчя в області скули від ОСОБА_6, який до цього в конфлікт не втручався. Від удару він обхопив обличчя руками, оскільки біль був різкий, потім до нього підійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які запитали, що трапилося. Тоді підійшов ОСОБА_6, який, побачивши травму, запропонував поїхати до санпропускника.

Допитаний в судовому засіданні в присутності матері ОСОБА_11 неповнолітній свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 06.10.2010 року він разом з ОСОБА_6 приїхали до майдану кінотеатру «Кнєжа»по вул. Гончаренко м. Охтирка, де зустріли інших знайомих. Він сидів на лавочці зі знайомою дівчиною. По майдану каталися хлопці на велосипедах. Він побачив знайомого і попрохав покататися велосипед, однак той йому відмовив, пояснивши, що це не його. Коли мимо лавочки проїхав інший хлопець на велосипеді, як потім дізнався ОСОБА_3, він його покликав та попрохав дати велосипед, однак той відмовив у грубій формі та поїхав кататися далі. Це його образило і він вирішив поговорити з ОСОБА_3 Він знову покликав ОСОБА_3 та став до нього підходити. Підійшовши, став виясняти стосунки, внаслідок чого між ними виникла розмова в підвищених тонах. Йому здалося, що ОСОБА_3 його злякався і буде тікати, однак він кинув велосипед та наніс йому удар кулаком в обличчя та живіт. Від удару він став падати, однак побачив, як ОСОБА_6, який стояв вже поруч, наніс удар рукою ОСОБА_3 в область голови. Потім йому викликали автомобіль «швидкої допомоги»та відвезли на санпропускник.

З показів свідків ОСОБА_9, даних ним на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні, вбачається, що  06.10.2010 року  близько 19 години він разом з ОСОБА_3. та ОСОБА_10 знаходилися на майдан поблизу кінотеатру «Кнєжа», де каталися на велосипедах. Поряд відпочивала група молоді.  Близько 20 години 20 хвилин він побачив, як ОСОБА_3 зупинився  та до нього став підходити ОСОБА_7 Між ними відбувалася якась розмова. Звернувши увагу на них наступного разу, побачив, що ОСОБА_3 стояв напроти ОСОБА_7, відштовхуючи його обома руками. В цей час підбіг ОСОБА_6, який наніс удар ОСОБА_3 кулаком в обличчя в район лівого ока, від чого ОСОБА_3 присів на коліна. Потім підбіг ОСОБА_7 та почав валити ОСОБА_3 на землю. Тоді він та ОСОБА_10 підбігли до ОСОБА_3 і побачили травмоване обличчя, було почервоніння шкіри. В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вже відійшли від ОСОБА_3 Потім ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_3, побачив травму, став хвилюватися і відвіз його до лікарні.   ( а.с. 69, 70 ).

Аналогічні покази, оголошені в судовому засіданні, в ході досудового слідства надав свідок  ОСОБА_10 ( а.с. 71,72 ).

З довідки Охтирської ЦРЛ від 06.10.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 госпіталізований до неврологічного відділення Охтирської ЦРЛ з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом скулової кістки зліва, підшкірна гематома верхнього повіка лівого ока ( а.с. 10 ).

Висновком експерта № 1818 від 26.11.2010 року підтверджується, що у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, перелому лівої скулової дуги, перелому латеральної стінки лівої орбіти зі зміщенням уламків всередину орбіти, перелому задньолатеральної стінки лівого верхньоскулового синуса, контузії лівого ока, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.   ( а.с. 33-35 ).

Таким чином, сукупністю зібраних доказів доводиться винність неповнолітнього ОСОБА_6 у скоєнні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3   і такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

Законним представником неповнолітнього підсудного заявлене клопотання про звільнення неповнолітнього підсудного від покарання відповідно до положень ст. 105 КК України, оскільки після скоєння злочину поведінка ОСОБА_6 значно змінилася, він щиро кається у скоєному,  дотримується правил поведінки в побуті та в громадських місцях, добросовісно ставиться до навчання та дорученої роботи по господарству, намагається спокутувати вину та виправитися. Так як він має вплив на сина, забезпечує його виховання та утримання, просить передати його під свій нагляд до досягнення сином повноліття.

Суд врахував думку прокурора, який не заперечує проти звільнення неповнолітнього підсудного ОСОБА_6 від покарання, неповнолітнього потерпілого та його законного представника, які зазначають про відшкодування їм шкоди та відсутність претензій, не заперечують проти звільнення ОСОБА_6 від покарання, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та звільнення неповнолітнього ОСОБА_6 від покарання з передачею під нагляд батька до досягнення ним повноліття, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.   

Згідно ч.1 ст.447 КПК України коли суд при розгляді кримінальної справи, що надійшла з обвинувальним висновком, прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він виносить ухвалу, а суддя –постанову про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених частиною другою статті 105 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що неповнолітній підсудний вперше вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується,  на обліку в кримінальній міліції у справах дітей не перебував, щиро кається у скоєному,  дотримується правил поведінки в побуті та в громадських місцях, проживає з батьками. Батько ОСОБА_5 має на сина суттєвий позитивний виховний вплив і може  забезпечити належний систематичний нагляд за поведінкою свого сина, просить передати сина під його нагляд.

Тому суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_6 від  покарання та застосування до нього примусових заходів виховного характеру - передачі під нагляд батька.

На підставі викладеного, керуючись ст. 105 КК України, ст. ст. 442, 443, 447 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити  неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,  від покарання за скоєний злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 105 КК України та застосувати щодо нього примусові заходи  виховного характеру, передавши під нагляд батькові –ОСОБА_5, до досягнення ОСОБА_6 повноліття.

Закрити провадження у кримінальній справі.  

Запобіжний захід неповнолітньому ОСОБА_6 –підписку про невиїзд –скасувати.   

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд Сумської області протягом  семи діб з дня її проголошення.  

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області                                                                                            В.М. Ільченко