Справа №  1-36/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24.01.2011 рокум.  Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Дмитрук Н. Ю.

         при секретарі                          - Мельниченко Т.С.

         з участю прокурора                - Куц О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, одружений, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 13.05.2002 року за вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ст.142 ч.2, ст.42 КК України (в редакції 1960), ст.ст.15, 289 ч.2, 185 ч.3, 289 ч.2 КК України (в редакції 2001 року) до 6 років позбавлення волі;

- 03.09.2009 року за вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ст.125 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,

у вчиненні злочинів, передбаченого ст. 185 ч.2, ст. 186 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 04.09.2009 року приблизно о 18.00 годин знаходячись в маршрутному таксі № 212, яке рухалось по вул. Блакитного, 13 в м. Києві, помітивши в руках ОСОБА_4 жіночу сумку, вирішив повторно, таємно викрасти майно яке знаходиться у вказаній сумці. Скориставшись неуважністю ОСОБА_4, а також тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 непомітно просунув праву руку в кишеню сумки потерпілої, звідки повторно, таємно викрав у ОСОБА_4 із кишені сумки чуже майно яке належить останній, а саме мобільний телефон «Nokia-6120»вартістю 1538 гривень, в якому була картка пам’яті на 1 Гб. вартістю 100 гривень, сім-картка оператора мобільного зв’язку «Діджус»вартістю 50 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 2 гривні. Повторно, таємно викравши чуже майно ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, завдавши потерпілій ОСОБА_4 збитки на загальну суму 1690 гривень.

       Крім того, він же, 14.09.2009 року приблизно о 18:30 годині знаходячись в маршрутному таксі № 212, яке рухалось по вул. Лисогірській, 32 в м. Києві, помітивши в руках ОСОБА_5 чоловічу сумку, вирішив повторно, таємно викрасти майно, яке знаходиться у вказаній сумці. Скориставшись неуважністю ОСОБА_5, а також тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 непомітно просунув праву руку в кишеню сумки потерпілого, звідки повторно, таємно викрав у ОСОБА_5 із кишені сумки чуже майно яке належить останньому, а саме мобільний телефон «Samsung D-840»вартістю 2000 гривень, в якому була картка пам’яті на 1 Гб. вартістю 200 гривень, сім-картка оператора мобільного зв’язку «МТС»вартістю 35 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 25 гривень. Повторно, таємно викравши чуже майно ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, завдавши потерпілому ОСОБА_5 збитки на загальну суму 2260 гривень.

       Крім того, 04.11.2009 року приблизно о 15.30 годині перебуваючи біля будинку 124 по вул. Червоноармійській в м. Києві, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, підійшов до автомобіля «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився на стоянці біля вказаного будинку без постійної охорони. Використовуючи складний ніж, який був при ньому, ОСОБА_1 розбив скло лівих передніх дверей автомобіля  та просунувши руку до салону автомобіля звідки повторно, таємно викрав чуже майно яке належить ОСОБА_6 а саме GPS навігатор, «ASUS R-700»вартістю 2106,35 гривень. Повторно, таємно викравши чуже майно, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим втік, завдавши потерпілому ОСОБА_6 збитки на вищевказану суму.

        Крім того, 18.02.2010 року приблизно о 19.30 годині знаходячись в магазині ТЦ «МегаМаркет», розташованого по вул. Горького, 50 в м. Києві, помітивши в сумці ОСОБА_7 яку вона залишила у візку з продуктами харчування мобільний телефон, вирішив повторно, таємно викрасти його. Скориставшись неуважністю ОСОБА_7 та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 правою рукою непомітно просунувши руку в сумку потерпілої, звідки повторно, таємно викрав чуже майно яке належить останній, а саме мобільний телефон  Ascent»вартістю 30566 гривень, в якому була сім-картка оператора мобільного зв’язку «МТС», на рахунку якої були гроші в сумі 150 гривень. Повторно, таємно викравши вказане чуже майно ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, завдавши потерпілій ОСОБА_7 збитки на суму 30716 гривень.  

Крім того, 01.03.2010 року приблизно о 17.00 годині, знаходячись в приміщені магазину «Серія А», розташованого по вул. Горького, 32 в м. Києві помітивши на столі біля входу в магазин мобільний телефон, вирішив повторно, таємно викрасти його. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 підійшов до стола звідки повторно, таємно викрав чуже майно яке належить ОСОБА_8 а саме мобільний телефон «Nokia Е-71»вартістю 3500 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв’язку «Лайф»вартістю 50 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 15 грн. Повторно, таємно викравши вказане чуже майно ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, завдавши потерпілій ОСОБА_8 збитки на суму 3565 гривень.

Крім того, 01.03.2010 року приблизно о 19.30 годині, знаходячись в приміщенні кафе «Бір-Бар»розташованому по вул. Горького, 165 в м. Києві,  помітивши на столі біля входу мобільні телефони вирішив повторно, таємно викрасти їх. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає ОСОБА_1 підійшов до стола звідки повторно, таємно викрав чуже майно яке належить ОСОБА_9, а саме: мобільний телефон  «Nokia -6500»вартістю 1000 грн. в якому була сім-картка оператора мобільного зв’язку «МТС»вартістю 20 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 30 гривень та мобільний телефон «Nokia -2300»вартістю 300 гривень, в якому була сім-картка оператора мобільного зв’язку «Київстар»вартістю 25 гривень. Повторно, таємно викравши вказане чуже майно ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, завдавши потерпілій ОСОБА_9 збитки на суму 1375 гривень.

      Крім того, 20.03.2010 року приблизно о 17.00 годині перебуваючи біля жіночого монастиря, розташованого по вул. Лебедєва, 19 в м. Києві, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, підійшов до автомобіля «Фольцваген Джета», д.н.з. (НОМЕР_2, який знаходився на стоянці біля вказаного закладу без постійної охорони. Використовуючи камінь, який знайшов поряд, ОСОБА_1 розбив скло лівих задніх дверей автомобіля  та просунувши руку до салону автомобіля повторно, таємно викрав чуже майно яке належить ОСОБА_10, а саме: комплект жіночої білизни, вартістю 200 гривень., жіночу сукню вартістю 200 доларів США, комплект із чотирьох жіночих блуз вартістю 100 доларів США кожна., тональний крем «Шанель»вартістю 50 євро., жіночу сумку «Луї Вітон»вартістю 1000 доларів США, в якій знаходились матерчаті рукавички вартістю 25 доларів США., шкіряне портмоне вартістю 250 доларів США, банківську картку «Банк Грузії»на рахунку якої було 655 доларів США, а всього на загальну суму 2530 доларів США, 50 євро та 200 гривень. Повторно, таємно викравши чуже майно, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим зник, завдавши потерпілій ОСОБА_10 збитки на загальну суму 20924,04 гривень.

Крім того, підсудний ОСОБА_1. 29.09.2009 року приблизно о 12.40 годині знаходячись в підземному переході, розташованому по проспекту 40 років Жовтня в м. Києві помітивши в правій руці раніше незнайомої ОСОБА_11 яка йшла попереду мобільний телефон вирішив повторно відкрито його викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 підійшов ззаду до ОСОБА_11 та схопив іі за шию лівою рукою, завдав їй фізичного болю, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої. Подолавши таким чином волю потерпілої до опору, ОСОБА_1 повторно, відкрито викрав з руки ОСОБА_11 чуже майно яке належить останній, а саме: мобільний телефон «Motorola-KRZR k-1»вартістю 1200 гривень, в якому знаходилась картка пам’яті на 2 Гб., вартістю 200 гривень, сім-картка оператора мобільного зв’язку «Діджус»вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 10 гривень, та зірвав з шиї золотий ланцюжок вартістю 800 гривень, на якому був золотий хрестик вартістю 200 гривень. Повторно, відкрито викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, завдавши потерпілій ОСОБА_11 збитки на загальну суму 2435 гривень.

Крім того, він же, 21.03.2010 року, приблизно о 18:30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля кафе-бару розташованому на території ринку «Феофаніївський»що по вул. А.Заболотного 48-а, в м. Києві, з метою повторного, відкритого викрадення чужого майна громадян, вступив в злочинну змову з невстановленою слідством особою. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з невстановленою слідством особою, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_12, який знаходився біля вищевказаного кафе, та тримав в правій руці власний мобільний телефон «Motorola»L-7. Згідно відведеної йому ролі ОСОБА_13 попросив у ОСОБА_12 зателефонувати з його мобільного телефону, та коли останній відмовив йому, ОСОБА_1 підійшов до потерпілого та правою рукою повторно, відкрито викрав чуже майно яке належить останньому а саме мобільний телефон «Motorola»L-7 вартістю 350 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «Діджус»вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 4 гривні вихвативши його з руки. Невстановлена особа в цей час стояла поряд та згідно відведеної їй ролі спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки повідомити ОСОБА_1 Повторно, відкрито викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою з місця вчинення злочину втекли, завдавши потерпілому ОСОБА_12 збитки на загальну суму 384 гривні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав, ствердивши вищезазначені обставини. Крім того зазначив, що шкода потерпілому ОСОБА_12 була відшкодована в повному обсязі. Вчиняв крадіжки в силу тяжких сімейних обставин. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.

Крім визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю стверджується наступними доказами,  зібраними в ході досудового слідства, та дослідженими і перевіреними в ході судового слідства по справі.

          По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_4 та яке мало місце 04.09.2009 року по проспекту Науки, в м. Києві:     

          Показаннями потерпілої ОСОБА_4 яка в ході досудового слідства пояснила, що 04.09.2009 року приблизно о 17.20 годині вона перебуваючи на зупинці громадського транспорту «восьмий гуртожиток», розташований по вул. Блакитній, 8 в м. Києві, дочекавшись маршрутне таксі № 212, через передні двері зайшла до салону. На той час в салоні маршрутного таксі перебувало багато пасажирів та вона стала напроти передніх дверей.  Хто саме, на той час, стояв біля неї вона не пам’ятає, оскільки пройшов тривалий проміжок часу та свою увагу на пасажирах вона не концентрувала. Приїхавши до Центрального автовокзалу, що розташований по пр-ту Науки, 2/1 в м. Києві, вона вийшла з маршрутного таксі та відкривши зовнішню кишеню своєї сумочки побачила, що в ній відсутній її мобільний телефон «Нокіа»,  модель «6120», ІМЕІ: НОМЕР_3, вартістю 1538 гривень. В мобільному телефоні перебували додаткова картка памяті на 1Гб. вартістю 100 гривень, стартовий пакет «Діджус», вартістю 50 гривень, на рахунку якого були гроші в сумі дві гривні. Вона прийшла до висновку, що його викрали в маршрутному таксі. Останній раз свій мобільний телефон вона бачила в той час коли перебувала на зупинці громадського транспорту по вул. Блакитній, 8 в м. Києві. Після цього вона звернулася до раніше йому не знайомого хлопця та пояснивши ситуацію, яка з нею трапилася, попрохала його надати мобільний телефон, з метою здійснення дзвінка на свій абонентський номер. Хлопець надав їй свій мобільний телефон та слухавку на викраденому у неї мобільному телефоні ніхто не піднімав. Після чого вона поїхала до гуртожитку та знову здійснила дзвінок на свій абонентський номер і слухавку на її мобільному телефоні взяв чоловік. Вона йому повідомила, що у неї викрали вказаний мобільний телефон але чоловік заперечив її слова та поклав слухавку. Вона декілька разів набирала свій абонентський номер після чого він відключився. Через деякий час вона звернулася до співробітників міліції з заявою про вчинений відносно неї злочин. Крадіжкою телефону їй був спричинений загальний збиток на загальну суму 1690 гривень (т.1  а.с.165).

          Протоколом виїмки та огляду згідно з яким у потерпілої ОСОБА_4 був вилучений фіскальний чек на придбання мобільного телефону «Нокія-6120»(т.1 а.с.158).

          Визнанням та прилученням до матеріалів кримінальної справи як речового доказу фіскального чеку на придбання мобільного телефону «Нокія-6120»(т.1 а.с.159).

          Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 11.05.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи в маршрутному таксі № 212, яке рухалось від вул. Блакитної, 8 в сторону проспекту Науки в м. Києві, яке мало місце 04.09.2010 року та фототаблицею до нього (т.1 а.с. 177-181)

 Заявою ОСОБА_4 від 08.09.2009 року з якою вона звернулася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно неї злочину (т.1 а.с. 151).

 Явкою з повинною ОСОБА_1 від 01.04.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_4 в маршрутному таксі № 212, яке рухалось від вул. Блакитної, 8 в сторону проспекту Науки в м. Києві, яке мало місце 04.09.2010 року (т.1 а.с. 155).

          Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.1 а.с. 152-153).

         По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 та яке мало місце 14.09.2009 року по вул. Лисогірській, 32, в м. Києві:     

       Показаннями потерпілого ОСОБА_5 який в ході досудового слідства пояснив, що 14.09.2009 року приблизно о 18.30 годині він перебував на зупинці громадського транспорту біля гуртожитку №1, розташованому по вул. Г. Родімцева, 1 в м. Києві. Дочекавшись маршрутне таксі № 212  він через передні двері зайшов до салону. В маршрутному таксі перебувала велика кількість пасажирів, тому він залишився стояти на верхній сходинці передніх дверей. В той час коли маршрутне таксі зупинилося перед зупинкою громадського транспорту «Лисогірська», а саме біля аптечного супермаркету, з салону маршрутного таксі  вийшло двоє хлопців, які нахабно зверталися до водія з проханням зупинити маршрутне таксі. Приблизно о 18.55 годині маршрутне таксі під’їхало до станції метро «Либідська», що по вул. Горького, 178 в м. Києві і він вийшовши з салону маршрутного таксі побачив, що застібка на його сумці розстібнута. Перевіривши сумку він побачив, що зник мобільний телефон «Самсунг D-840» вартістю 2000 гривень, в якому була додаткова картка памяті на 1 Гб. вартістю 200 гривень, сім-картка оператора мобільного зв’язку «МТС»вартістю 35 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 25 гривень. Вчиненням крадіжки мобільного телефону йому спричинена шкода на загальну суму 2260 гривень (т.1 а.с.196-199).

          Протоколом виїмки та огляду згідно з яким у потерпілого ОСОБА_5 був вилучений гарантійний талон № 13386 на ремонт мобільного телефону «Самсунг-D 840»(т.1 а.с.192).

           Визнанням та прилученням до матеріалів кримінальної справи як речового доказу гарантійного талону № 13386 на ремонт мобільного телефону «Самсунг-D 840»(т.1 а.с.193).

           Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 11.05.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи в маршрутному таксі № 212, яке рухалось від вул. Лисогірській, 32 в сторону проспекту Науки в м. Києві, яке мало місце 14.09.2010 року та фототаблицею до нього (т.1 а.с. 210-215).

  Заявою ОСОБА_5 від 14.09.2009 року з якою він звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно нього злочину (т.1 а.с. 185).

  Явкою з повинною ОСОБА_1 від 01.04.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 в маршрутному таксі № 212, яке рухалось від вул. Лисогірській, 32 в сторону проспекту Науки в м. Києві, яке мало місце 14.09.2010 року(т.1 а.с. 189).

         Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи.(т.1 а.с. 186).

        По епізоду відкритого викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_11 та яке мало місце 29.09.2009 року в підземному переході по проспекту 40 років Жовтня, 32 в м. Києві:     

Показаннями потерпілої ОСОБА_11 яка в ході судового та досудового слідства пояснила, що 29.09.2009 року їхала в університет, зайшла в перехід, що біля бібліотеки ім..Вернадського, ззаду підбіг не знайомий чоловік одягнений в сорочку темного кольору та кепку світлого кольору, схватив за руку, сказав віддавай телефон, гроші, вона відмовилась, тоді він вирвав телефон, зірвав ланцюжок і побіг туди звідки вибіг, а вона зателефонувала в міліцію. Крім того зазначила, що обличчя цього чоловіка не бачила. Пред’явлений позов підтримує в повному обсязі.  

         Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 11.05.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи в підземному переході по проспекту 40 років Жовтня, 32 в м. Києві, яке мало місце 29.09.2010 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 27-32).

 Заявою ОСОБА_11 від 29.09.2009 року з якою вона звернулася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно неї злочину (т.2 а.с. 1).

Явкою з повинною ОСОБА_1 від 01.04.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_11 в підземному переході по проспекту 40 років Жовтня, 32 в м. Києві, яке мало місце 29.09.2010 року (т.2 а.с.5).

         Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.2 а.с. 2, 7-8).

        По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 та яке мало місце 04.11.2009 року біля будинку 124 по вул. Червоноармійській в м. Києві:     

        Показаннями потерпілого ОСОБА_6 який в ході досудового слідства, пояснив що 04.11.2009 року приблизно о 14.15 годині він під’їхав на своєму автомобілі «Фольцваген-Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 до будинку № 124, що по вул. Червоноармійській в м. Києві. Припаркувавшись біля вказаного будинку він пішов на своє робоче місце. Повернувшись до власного автомобіля приблизно о 17.55 годин він вивив, що скло вікна лівої передньої двері розбите. Рештки скла перебували на підлозі та в салоні автомобіля. Більше автомобіль видимих пошкоджень не мав. Після чого він перевіривши салон автомобіля виявив відсутність GPS навігатора «ASUS R 700», серійний номер НОМЕР_4, вартістю 2106,35  гривень, який перебував в підліктьовому відділенні між передніми сидіннями автомобіля, зарядний пристрій та пластмасове кріплення до нього. Після вказаної події він викликав працівників міліції, яким написав заяву щодо вчинення відносно нього злочину (т.2 а.с.53-55).

        Протоколом виїмки та огляду згідно з яким у потерпілого ОСОБА_6 були вилучені та оглянуті товарний чек на придбання GPS навігатора «ASUS R 700 », серійний номер НОМЕР_4, та гарантійний талон до нього (т.2 а.с.47-48).

        Визнанням та прилученням до матеріалів кримінальної справи як речових доказів товарного чеку на придбання GPS навігатора «ASUS R 700 », серійний номер НОМЕР_4, та гарантійного талону до нього (т.2 а.с.49).

        Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 11.05.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи біля будинку 124 по вул. Червоноармійській в м. Києві, яке мало місце 04.11.2010 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 67-72).

Заявою ОСОБА_6 від 04.11.2009 року з якою він звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно нього злочину (т.2 а.с. 35).

Явкою з повинною ОСОБА_1 від 01.04.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 біля будинку 124 по вул. Червоноармійській в м. Києві, яке мало місце 04.11.2010 року (т.2 а.с.39).

       Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи.(т.2 а.с. 36, 41-45).

По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_7 та яке мало місце 18.02.2010 року в ТЦ «МегаМаркет», розташований по вул. Горького, 50 в м. Києві:     

Показаннями потерпілої ОСОБА_7 яка в ході досудового слідства пояснила що, 18.02.2010 року приблизно о 19.50 годині вона разом з донькою прийшла до ТЦ «Мегамаркет», розташований по вул. Горького, 50 в м. Києві щоб придбати продукти харчування. При ній була її жіноча сумка в якій серед особистих речей лежав мобільний телефон tu Ascent». Походивши по рядах з стелажами, на яких розташовані продукти, вона дійшла до  відділу з молочними виробами, при цьому її жіноча сумка була на візку з продуктами харчування. Приблизно о 20:00 годині вона вирішила подивитись на свій телефон, який лежав в сумці, але заглянувши в сумку виявила його відсутність. Вказаний телефон Ascent»вона купувала за 30566 гривень. В телефоні була сім-картка мобільного оператора «МТС»на рахунку якої були гроші в сумі 150 гривень. Крадіжкою вказаного телефону їй спричинена матеріальна шкода на суму 30716 гривень (т.2 а.с.92-93).

        Протоколом виїмки та огляду згідно з яким у потерпілої ОСОБА_7 були вилучені сертифікат власника на мобільний телефон «Vertu Ascent»та два чеки на оплату мобільного телефону «Vertu Ascent»(т.2 а.с.87).

        Визнанням та прилученням до матеріалів кримінальної справи як речових доказів сертифіката власника на мобільний телефон «Vertu Ascent»та двох чеків на оплату мобільного телефону «Vertu Ascent»(т.2 а.с.88).

        Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 26.04.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи в ТЦ «Мега Маркет», що по вул. Горького, 50 в м. Києві, яке мало місце 18.02.2010 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 101-107)

Заявою ОСОБА_7 від 19.02.2010 року з якою вона звернулася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно неї злочину (т.2 а.с. 76).

Явкою з повинною ОСОБА_1 від 19.04.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_7 в ТЦ «Мега Маркет», що по вул. Горького, 50 в м. Києві, яке мало місце 18.02.2010 року (т.2 а.с.78).

       Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (а.с. 77, 82-85).

По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_8 та яке мало місце 01.03.2010 року в магазині «Серія А», розташований по вул. Горького, 32 в м. Києві:     

Показаннями потерпілої ОСОБА_8 яка в ході досудового слідства пояснила що, 01.03.2010 року о 10.00 годині вона прийшла на роботу до магазину «Серія А», який розташований по вул. Горького, 32, в м. Києві, де працює продавцем-консультантом. Свій мобільний телефон «Nokia Е-71»вона поклала на стіл адміністратора і протягом дня ходила по магазину консультувала покупців, при цьому періодично перевіряла наявність свого мобільного телефону на столі. Близько 17.00 годин цього дня вона в черговий раз підійшла до столу адміністратора та виявила відсутність свого телефону «Nokia Е-71», який вона купувала в 2009 році за 3500 гривень. В телефоні знаходилась сім-картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 50 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 15 гривень. Загальна шкода викраденням мобільного телефону їй спричинена на суму 3565 гривень (т.2  а.с.125-127).

        Протоколом виїмки та огляду згідно з яким у потерпілої ОСОБА_8 був вилучений гарантійний талон на мобільний телефон «Nokia Е-71»(т.2 а.с.120).

        Визнанням та прилученням до матеріалів кримінальної справи як речового доказу гарантійного талону на мобільний телефон «Nokia Е-71»(т.2 а.с.122)

        Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 26.04.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи в магазині «Серія А», який розташований по вул. Горького, 32, в м. Києві, який мав місце 01.03.2010 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с.135-139).

Заявою ОСОБА_8 від 02.03.2010 року з якою вона звернулася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно неї злочину (т.2 а.с. 112).

Явкою з повинною ОСОБА_1 від 19.04.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_8 в магазині «Серія А», який розташований по вул. Горького, 32, яке мало місце 01.03.2010 року (т.2 а.с.115).

       Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.2 а.с. 113, 118).

По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_9 та яке мало місце 01.03.2010 року в кафе «Бір-Бар», розташованого по вул. Горького, 165 в м. Києві:     

Показаннями потерпілої ОСОБА_9 яка в ході судового та досудового слідства пояснила що, 01.03.2010 року, вона сиділа з подругою у кафе, орендованим моїм чоловіком, десь в кінці робочого дня я пішла за стіл, за цим столом сидить керівництво, там лежав ноутбук, та вона поклала свій телефон та пішла в туалет, повернувшись телефону вже не було. Зазначила, що не може стверджувати чи бачила підсудного в цей день у кафе. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі.

         Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 26.04.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи в кафе «Бір-Бар»яке розташоване по вул. Горького, 165 в м. Києві, який мав місце 01.03.2010 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 163-168).

Заявою ОСОБА_9 від 01.03.2010 року з якою вона звернулася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно неї злочину (т.2 а.с. 144).

 Явкою з повинною ОСОБА_1 від 19.04.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_9 в кафе «Бір-Бар»яке розташоване по вул. Горького, 165 в м. Києві, яке мало місце 01.03.2010 року та фототаблицею до нього (т.2 а.с.163-168).

         Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.2 а.с. 150-153).

По епізоду таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_10 та яке мало місце 20.03.2010 року з автомобіля «Фольцваген Джета»д.н.з. (НОМЕР_2, який стояв по вул. Лебедєва, 19 в м. Києві:     

Показаннями потерпілої ОСОБА_10 яка в ході досудового слідства пояснила, що 20.04.2010 року близько 17.00 годині вона разом з знайомою ОСОБА_14 та матір’ю ОСОБА_15 на її службовому автомобілі «Фольцваген Джета», д.н.з. (НОМЕР_2 приїхали до жіночого монастиря, який розташований по вул. Лебедєва, 19 в м. Києві. ЇЇ мати залишила автомобіль неподалік від входу в монастир при цьому закривши її. Вона залишила на задньому сидінні автомобіля свою сумку та пакети з особистими речами. Приблизно через 30 хвилин вона разом з матір’ю та знайомою ОСОБА_14  повернулась до автомобіля та виявила розбите скло задніх лівих дверей. Оглянувши салон автомобіля, вона виявила відсутність свого пакету в якому знаходився комплект жіночої білизни вартістю 200 гривен, іншого пакету в якому знаходилася сукня чорно-білого кольору вартістю 200 доларів США, чотири блузки синього, зеленого, сірого та світлого кольору, вартістю 100 доларів кожна. Також вона виявила відсутність своєї сумочки «Луї Вітон»вартістю 1000 доларів США , в якій знаходився тональний крем «Шанель», вартістю 50 євро, матерчаті рукавички вартістю 25 доларів США, шкіряне портмоне вартістю 250 доларів США та банківська картка, на якій були гроші в сумі 655 доларів США. Коли вона подзвонила до банку з метою заблокувати банківську картку, то від оператора дізналась що з картки були зняті гроші в сумі 655 доларів США. Всього їй був спричинений збиток на суму 200 гривень, 2530 доларів США та 50 євро, що по курсу НБУ становить 20924,04 гривень (т.3 а.с. 28-30).

Показаннями свідка ОСОБА_15, яка в ході досудового слідства пояснила, що 20.03.2010 року приблизно о 16.00 годині вона разом з дочкою ОСОБА_10 та знайомою ОСОБА_14 на службовому автомобілі «Фольцваген Джета», д.н.з. (НОМЕР_2 приїхали до жіночого монастиря, який розташований по вул. Лебедєва, 19 в м. Києві. Вона залишила автомобіль неподалік від входу в монастир при цьому закрила його. ЇЇ дочка залишила на задньому сидінні автомобіля свою сумку та пакети з особистими речами. Приблизно через 30 хвилин вона разом з дочкою та знайомою ОСОБА_14  повернулась до автомобіля та виявила розбите скло задніх лівих дверей. Оглянувши салон автомобіля, вона від дочки дізналася що у неї зникли наступні речі: пакет в якому знаходився комплект жіночої білизни вартістю 200 гривен, другий пакет в якому знаходилася сукня чорно-білого кольору вартістю 200 доларів США, чотири блузки синього, зеленого, сірого та світлого кольору, вартістю 100 доларів кожна, жіноча сумочка «Луї Вітон»вартістю 1000 доларів США , в якій знаходився тональний крем «Шанель», вартістю 50 євро, матерчаті рукавички вартістю 25 доларів США, шкіряне портмоне вартістю 250 доларів США та банківська картка, на якій були гроші в сумі 655 доларів США. Коли вона разом з дочкою додзвонилися до банку з метою заблокувати банківську картку, то від оператора дізнались що з картки були зняті гроші в сумі 655 доларів США. Всього її дочці був спричинений збиток на суму 200 гривень, 2530 доларів США та 50 євро, що по курсу НБУ становить 20924,04 гривень (т.3 а.с.36-37).

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_14 в ході досудового слідства (т.3 а.с. 40-41).

        Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 30.03.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи біля жіночого монастиря що по вул. Лебедєва, 19 в м. Києві яке мало місце 20.03.2010 року та фототаблицею до нього (т.3 а.с. 53-63).

Заявою ОСОБА_10 від 20.03.2010 року з якою вона звернулася до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно неї злочину (т.3 а.с.1).

 Явкою з повинною ОСОБА_1 від 24.03.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_10 біля жіночого монастиря що по вул. Лебедєва, 19 в м. Києві яке мало місце 20.03.2010 року (т.3 а.с.2).

         Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.3 а.с. 9-14).

По епізоду відкритого викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_12, та яке мало місце біля кафе, розташованого по вул. Заболотного, 48-А в м. Києві, крім показів підсудного підтверджується сукупністю доказів повно досліджених в судовому засіданні:

Так, оголошеними показами потерпілого ОСОБА_12, який в ході судового слідства підтримав покази надані в ході досудового слідства, а саме, що 21.03.2010 року близько 17:30 годин він разом із знайомим ОСОБА_16 знаходився в кафе, розташованому на території ринку «Феофаніївський»що по вул. Заболотного 48-А в м. Києві та вживав пиво. Приблизно о 18:30 годин до них підійшли два чоловіка, як пізніше було встановлено ОСОБА_1 та чоловік на ім'я ОСОБА_22, які сіли до них за столик та почали спілкуватись та вживати спиртні напої. Через нетривалий час він із ОСОБА_16, ОСОБА_1 та чоловіком на ім'я ОСОБА_22 вийшли  на вулицю перекурити. В цей час ОСОБА_1 попросив його дати свій мобільний телефон зателефонувати до свого знайомого, на що він погодився. Зателефонувавши, ОСОБА_1 віддав телефон йому після чого вони всі разом зайшли знову до приміщення кафе, де сиділи та розпивали спиртні напої. Приблизно о 18:30 годин він, ОСОБА_16, ОСОБА_1 та чоловік на ім'я ОСОБА_22 знову вийшли на вулицю і в цей час ОСОБА_1 знову попросив його мобільний телефон «Motorola»L-7 зателефонувати знайомому, на що він йому відповів що телефон  розрядився і він не зможе з нього зателефонувати, при цьому тримав свій мобільний телефон «Motorola»L-7 чорного кольору в правій руці. В цей час ОСОБА_1 підійшов до нього ближче та своєю правою рукою вихватив у нього з рук його мобільний телефон  «Motorola»L-7 вартістю 350 гривень, в якому була сім-картка оператора мобільного зв’язку «Діджус»вартістю 30 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 4 гривні. Вихвативши телефон з його руки ОСОБА_1 поклав його собі в кишеню куртки, після чого разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_22 побіг в сторону ТЦ «Магеллан», розташований по проспекту Глушкова, 13-Б в м. Києві. Наздоганяти він їх не став а образу зателефонував до міліції. Крадіжкою телефону йому спричинений збиток на загальну суму 384 гривні (т.1 а.с.104-106).

Оголошеними показами свідка ОСОБА_16, який в ході судового слідства підтримав покази надані в ході досудового слідства, а саме, що 21.03.2010 року близько 17:30 годин він разом із знайомим ОСОБА_12 знаходився в кафе, розташованому на території ринку «Феофаніївський»що по вул. Заболотного 48-А в м. Києві та вживав пиво. Приблизно о 18:30 годин до нього та до ОСОБА_12 підійшли два чоловіка, як пізніше було встановлено ОСОБА_1 та чоловік на ім'я ОСОБА_22, які сіли до них за столик та почали спілкуватись та вживати спиртні напої. Через нетривалий час він із ОСОБА_12, ОСОБА_1 та чоловіком на ім'я ОСОБА_22 вийшли  на вулицю перекурити. В цей час ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_12 дати йому мобільний телефон зателефонувати до свого знайомого, на що ОСОБА_12 погодився. Зателефонувавши, ОСОБА_1 віддав телефон ОСОБА_12 після чого вони всі разом зайшли знову до приміщення кафе, де сиділи та розпивали спиртні напої. Приблизно о 18:30 годин він, ОСОБА_12, ОСОБА_1 та чоловік на ім'я ОСОБА_22 знову вийшли на вулицю і в цей час ОСОБА_1 знову попросив у ОСОБА_12 мобільний телефон «Motorola»L-7 зателефонувати знайомому, на що ОСОБА_12 йому відповів що телефон  розрядився і він не зможе з нього зателефонувати, при цьому останній тримав свій мобільний телефон «Motorola»L-7 чорного кольору в правій руці. В цей час ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_12 ближче та своєю правою рукою вихватив у нього з рук його мобільний телефон  «Motorola»L-7 після чого поклав його собі в кишеню куртки, та разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_22 побіг в сторону ТЦ «Магеллан», розташований по проспекту Глушкова, 13-Б в м. Києві. Наздоганяти ОСОБА_12 їх не став а одразу зателефонував до міліції (т.1 а.с.110-111).

        Протоколом відтворенням обстановки та обставин події, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 22.04.2010 року в ході якого останній підтвердив свої покази та вказав де та при яких обставинах він вчинив злочин, перебуваючи біля кафе, що по вул. Заболотного, 48-А в м. Києві яке мало місце 21.03.2010 року та фототаблицею до нього (т.1 а.с.143-147).

Заявою ОСОБА_12 від 21.03.2010 року з якою він звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вчинення відносно нього злочину (т.1 а.с.94).

Явкою з повинною ОСОБА_1 від 22.03.2010 року в якій він добровільно зізнався у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_12 біля кафе, що по вул. Заболотного, 48-А в м. Києві яке мало місце 21.03.2010 року (т.1 а.с.101).

Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.1 а.с.95-100).

Показами свідка ОСОБА_17, який в ході судового слідства показав, що явки, протоколи відтворення та допит відбувався без тиску і примусу, без фізичного тиску. У продовж всього досудового слідства скарг не надходило, право на захист не порушувалося підсудному було надано адвоката.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, які в ході судового слідства  дали аналогічні покази.  

Аналізуючи досліджені докази в сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненими повторно, а також за ч.2 ст. 186 КК України, грабіж, - тобто відкрите викрадення чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.   

При обранні міри покарання підсудному, суд враховує обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, на утриманні має двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5.   

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_1 за вчинення злочинів передбачених ст. 185 ч.2, ст. 186 ч.2 КК України, судом визнається щире каяття, часткове відшкодування шкоди, вчинення злочину в наслідок збігу тяжких сімейних обставин.   

Обставиною, що обтяжує  покарання підсудного за вчинення злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, згідно ст. 67  КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

 Обставиною, що обтяжує  покарання підсудного за вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, згідно ст. 67  КК України, судом не встановлено.   

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення винного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 185 ч.2, ст.. 186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі, але при призначенні покарання за ст. 186 ч.2 КК України слід застосувати правила ст. 69 КК України  - призначити більш м’яке покарання, ніж це передбачено законом –нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даної статті, з урахуванням особи винного та обставин, що пом’якшують покарання винного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, згідно вимог ст. 70 КК України остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Саме таке покарання, на погляд суду, буде достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів.   

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з  23.03.2010 року, зарахувавши в даний строк попереднього його ув’язнення, відповідно до правил ст. 72 КК України.   

Потерпілими по справі було заявлено цивільні позови: ОСОБА_4 на суму 1690 гривень; ОСОБА_5 на суму 2260 гривень; ОСОБА_11 на суму 2435 гривень; ОСОБА_6 на суму 2899,35 гривень; ОСОБА_7 на суму 30716 гривень; ОСОБА_20 на суму 1375 гривень; ОСОБА_8 на суму 3565 гривень; ОСОБА_10 на суму 20924 гривень, які підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки знайшли своє ствердження в матеріалах справи.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та ст. 286 ч. 2  КК України, та призначити йому покарання  :   

- за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 місяців;   

- за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,  із застосуванням ст. 69 КК України;

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 строк його попереднього ув’язнення - починаючи з 23 березня 2010 року.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_4 на суму 1690 гривень, задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_5 на суму 2260 гривень, задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_11 на суму 2435 гривень, задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 на суму 2899,35 гривень, задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_7 на суму 30716 гривень, задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_20 на суму 1375 гривень, задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_8 на суму 3565 гривень, задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_10 на суму 20924 гривень, задовольнити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму 1690 гривень; ОСОБА_5 суму 2260 гривень; ОСОБА_11 суму 2435 гривень; ОСОБА_6 суму 2899,35 гривень; ОСОБА_7 суму 30716 гривень; ОСОБА_20 суму 1375 гривень; ОСОБА_8 суму 3565 гривень; ОСОБА_10 суму 20924 гривень.

Речові докази, а саме:

- фіскальний чек на придбання мобільного телефону «Нокія-6120»вилучений у потерпілої ОСОБА_4 прилучений до матеріалів кримінальної справи та зберігається при матеріалах кримінальної справи, - залишити при матеріалах справи (т.1 а.с 159-160).

- гарантійний талон № 13386 на ремонт мобільного телефону «Самсунг D-840»вилучений у потерпілого ОСОБА_5 прилучений до матеріалів кримінальної справи і зберігається при матеріалах кримінальної справи, - залишити при матеріалах справи (т.1 а.с.193-194).

- товарний чек та гарантійний талон на придбання GPS навігатора  R 700»вилучений у потерпілого ОСОБА_6 прилучені до матеріалів кримінальної справи і зберігаються при матеріалах кримінальної справи, - залишити при матеріалах справи (т.2 а.с.49-51).

         - сертифікат власника на мобільний телефон «Vertu Ascent»та два чеки на мобільний телефон «Vertu Ascent»прилучені до матеріалів кримінальної справи і передані на зберігання  під відповідальну розписку ОСОБА_7, - залишити її же за належністю (т.2 а.с. 88,90).

- гарантійний талон на мобільний телефон «Nokia Е-71»прилучений до матеріалів кримінальної справи і переданий на зберігання під відповідальну розписку потерпілій ОСОБА_8, - залишити йому ж за належністю.

Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13.   

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим який перебуває під вартою, –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.   

Суддя   Н. Ю. Дмитрук