АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

    У Х В А Л А

                І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    02 лютого 2010 року                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :  

                  головуючого             Сегеди С.М.,

суддів:                 Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря         Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 грудня 2005 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до фінансового управління державної адміністрації Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

                    встановила:

20 листопада 2005 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із  позовом,  в якому ставила питання про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку в розмірі 0,023 га із житловим будинком та господарчими будівлями, які розташовані на АДРЕСА_1.

Мотивувала свої вимоги тим, що зазначена вище земельна ділянка із житловим будинком  належала її чоловіку ОСОБА_5 на підставі Державного акту, зареєстрованого в Книзі записів актів на право приватної власності на землю за № 133 від 26 вересня 1996 року, та на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок за № 319 від 06 вересня 1996 року, виданого виконкомом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Зазначила, що після смерті її чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вона стала спадкоємницею першої черги, оскільки робила поточний ремонт у будинку та обробляла земельну ділянку, а тому  вважала, що фактично прийняла спадщину.

Посилаючись на те, що після відкриття спадщини вона в установлений строк через хворобу не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття, просила її вимоги задовольнити у повному обсязі.

Справа розглянута у відсутність представника відповідача.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 грудня 2005 року у попередньому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені в повному обсязі.

Зазначене рішення оскаржується ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вважають, що рішенням порушені їх права як власників спірної земельної ділянки, але вони не були залучені до участі у справі.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2010 року строк на апеляційне оскарження судового рішення апелянтам був поновлений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування зазначеного судового рішення із направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Громік Р.Д.                         Справа № 22 ц- 630/10

    Доповідач: Сегеда С.М.                                 Категорія: ЦП:   37    

2.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку про необхідність  задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1, судом не було враховано, що зазначена земельна ділянка на час розгляду справи перебувала у власності  апелянта ОСОБА_2 на підставі рішення Х сесії XXIV скликання Крижанівської сільської ради від 25 грудня 2003 року, про що існував відповідний державний акт про право власності на цю земельну ділянку, серії ОД № 002192 (а.с. 36).

Згідно довідки Крижанівської сільської ради від 02 лютого 2009 року № 221 апелянт ОСОБА_2 постійно мешкає в будинку АДРЕСА_1 (а.с.38).

Згідно договору дарування, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 07 липня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, та на підставі державного акту на право власності зазначена земельна ділянка площею 0,035га знаходиться у власності апелянта ОСОБА_3 (а.с.39, 40).  

Разом з тим, судом не було враховано, що у відповідності до державного акту на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю ОСОБА_5, номер цієї ділянки не був зазначений (а.с.4).

 Крім того, згідно виписки із рішення Х111 сесії ХХ1 скликання Крижанівської ради народних депутатів за  № 8 від 20.04.1993 року та акту відводу земельної ділянки в натурі, спадкодавцю ОСОБА_5 було виділено  в користування земельну ділянку АДРЕСА_2 (а.с.13, 14).

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, не встановив, хто саме є власником земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_1 на час розгляду справи та безпідставно не залучив до участі у справі апелянтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вирішивши таким чином питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до п. 4  ч. 1 ст. 311 ЦПК України  вирішення питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

З цих підстав судова колегія зазначає наступне.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки на час смерті проживала разом зі спадкодавцем.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що позивачка мешкала в іншому місці і суд зазначених обставин не перевірив і не з'ясував дійсного місця проживання позивачки на час відкриття спадщини.

Посилання позивачки на те, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки після смерті її чоловіка обробляла земельну ділянку та робила поточний ремонт будинку, не можуть прийматись судом до уваги, виходячи із того, що у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановленню підлягає факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не факт прийняття спадщини.

Із позовної заяви слідує, що позивачка через хворобу у встановлений законом строк не подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з чим пропустила строк на її прийняття.

Однак суд не звернув уваги на те, що у разі пропуску строку на прийняття спадщини з поважної причини, відповідно до ст. 1272 ЦК України суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи не вбачається, що позивачка зверталась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадкове майно.

3.

При таких обставинах, вона мала право звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, а не з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Колегія суддів також зазначає, що суд допустив ряд інших порушень цивільно-процесуального законодавства, які дають підстави для скасування судового рішення.

Так, відповідач взагалі не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, оскільки у справі відсутні повідомлення про вручення йому судової повістки та копій позовних матеріалів (а.с.2-16).

Крім того судом першої інстанції було помилково залучено до участі у справі в якості відповідача фінансове управління державної адміністрації Комінтернівського району Одеської області, оскільки за змістом ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців, належними відповідачами у справі про визнання права власності на спадкове майно є територіальна громада, в даному випадку - в особі Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Суд зазначених обставин не врахував та не залучив до участі у справі належного відповідача.

Також із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення було ухвалене у попередньому судовому засіданні.

Однак, у відповідності до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд може ухвалити судове рішення про задоволення позовних вимог у попередньому судовому засіданні лише у разі визнання позову відповідачем.

Виходячи з викладеного, у суду не було правових підстав для розгляду справи у попередньому судовому засіданні.

Більш того, суд у рішенні  зазначив про його заочний розгляд, в порядку ст. 224 ЦПК України, у попередньому судовому засіданні, що не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.  

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи слід врахувати наведене, у відповідності до вимог чинного законодавства встановити коло осіб, які повинні бути залучені до участі у справі, вжити заходів до виклику їх в судове засідання належним чином, встановити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, виконати інші вимоги, передбачені ст. 214 ЦПК України,  після чого ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів

                            ухвалила:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 грудня 2005 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді апеляційного суду Одеської області:     \підпис     С.М. Сегеда

                                \підпис     С.П. Гайворонський

                                \підпис     Н.А. Кононенко

    Вірність копії посвідчую, суддя                     С.М. Сегеда