ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа №500/9287/21

06 січня 2022 рокум. Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., , перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Приватного підприємства "Холдер Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області,  Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Холдер Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області,  Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№2780156/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3/2 від 31.05.2021; №2775832/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №6/2 від 30.04.2021; №2775835/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 27.04.2021; №2780150/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2/2 від 12.04.2021; №2780155/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №5/2 від 12.04.2021; №2775837/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №6/2 від 31.03.2021; №2780149/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №5/2 від 29.03.2021; №2775838/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 23.03.2021; №2775829/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3/2 від 19.03.2021; №2775839/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2/2 від 18.03.2021; №2775836/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №1/2 від 17.03.2021; №2775833/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №11/2 від 28.02.2021; №2780154/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №8/2 від 18.02.2021; №2780153/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №7/2 від 17.02.2021; №2780151/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4/2 від 10.02.2021; №2780152/37938319 від 18.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №5/2 від 10.02.2021; №2775831/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №3/2 від 04.02.2021; №2463903/37938319 від 11.03.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №15/2 від 31.01.2021; №2775828/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №14/2 від 26.01.2021; №2775827/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №12/2 від 25.01.2021; №2775826/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №13/2 від 25.01.2021; №2775840/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 12.01.2021; № 2775834/37938319 від 17.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №15/2 від 12.01.2021; №2790001/37938319 від 23.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №80 від 31.10.2020;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Приватним підприємством "Холдер Агро" (код ЄДРПОУ - 37938319) податкові накладні датою їх фактичного отримання а саме: №15/2 від 31.01.2021; №4 від 23.03.2021; №3 від 27.04.2021; №1/2 від 17.03.2021; №2/2 від 18.03.2021; №3/2 від 19.03.2021; №15/2 від 12.01.2021; №16 від 12.01.2021; №12/2 від 25.01.2021; №13/2 від 25.01.2021; №14/2 від 26.01.2021; №3/2 від 04.02.2021; №11/2 від 28.02.2021; №6/2 від 31.03.2021; №6/2 від 30.04.2021; №5/2 від 10.02.2021; №4/2 від 10.02.2021; №7/2 від 17.02.2021; №8/2 від 18.02.2021; №5/2 від 29.03.2021; №2/2 від 12.04.2021; №5/2 від 12.04.2021; №3/2 від 31.05.2021; №80 від 31.10.2020..

Ухвалою від 20 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що вказані у заяві, поданій з позовом, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску..

30 грудня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2021 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, в якій на поважність пропуску строку вказано наступне:

- на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" у відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", яким передбачається вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв`язку із поширенням коронавірусу СОVID-19" строк дії карантину продовжено до 31 грудня 2021 року, а тому строк подачі позовної заяви продовжується на строк дії карантину,

- невідкладне та дуже важливим для продовження діяльності підприємства - тривалим відрядженням директора ПП "Холдер Агро" з приводу дослідження ринку збуту на території України та пошуку нових контрагентів, був пропущений строк звернення до суду, про що свідчить Наказ про відрядження в межах України №1-В від 03.09.2021 з 06 вересня 2021 року по 16 вересня 2021 року з метою вирішення виробничих питань,

- перебування директора підприємства ОСОБА_1 в період часу з 17.09.2021 по 01.10.2021 на амбулаторному лікуванні з діагнозом "Гемартроз правого колінного суглобу", про що свідчить Заключення №376 видане Комунальним некомерційним підприємством "Гусятинська комунальна лікарня" Гусятинської районної ради від 10.12.2021. В період лікування, директор Приватного підприємства перебував весь час вдома та майже не міг рухатись, що призвело до пропуску строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів.

Оскільки суд вважає зазначені вище підстави для поновлення строку звернення до суду не поважними, вважають за необхідне зазначити, що також однією з поважних причин пропуску строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів, є те, що співробітник ПП "Холдер Агро" ОСОБА_2 15.09.2021 захворіла на коронавірус (СОVID-19), про що свідчить довідка видана Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Чортківської районної ради від 29.09.2021, у зв`язку з чим в період з 17.09.2021 по 02.10.2021 всі контакти між співробітниками та іншими особами були припинені. На час перебування на самоізоляції, позивач не мав уповноваженого представника задля представництва підприємства в суді. Довіреність в суд від підприємства на ОСОБА_3 було видане лише 22.11.2021.

Причинами пропуску є обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що подає позовну заяву до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При розгляді поданої заяви судом враховано наступне.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа №813/4921/17), та сформулював такий правовий висновок:

"Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення."

Згідно позовної заяви та доданих до неї документів, за результатами господарської діяльності Приватного підприємства "Холдер Агро" та ТзОВ "Агро-Парк", ТзОВ "Агро-Продукт", ФГ "Волова гора" позивачем було сформовано та надіслано на реєстрацію до контролюючого органу ряд податкових накладних: №15/2 від 31.01.2021; №4 від 23.03.2021; №3 від 27.04.2021; №1/2 від 17.03.2021; №2/2 від 18.03.2021; №3/2 від 19.03.2021; №16 від 12.01.2021; №12/2 від 25.01.2021; №13/2 від 25.01.2021; №14/2 від 26.01.2021; №3/2 від 04.02.2021; №11/2 від 28.02.2021; №6/2 від 31.03.2021; №6/2 від 30.04.2021; №5/2 від 10.02.2021; №4/2 від 10.02.2021; №7/2 від 17.02.2021; №8/2 від 18.02.2021; №5/2 від 29.03.2021; №2/2 від 12.04.2021; №5/2 від 12.04.2021; №3/2 від 31.05.2021; №80 від 31.10.2020.

Однак, рішеннями №2780156/37938319 від 18.06.2021; №2775832/37938319 від 17.06.2021; №2775835/37938319 від 17.06.2021; №2780150/37938319 від 18.06.2021; №2780155/37938319 від 18.06.2021; №2775837/37938319 від 17.06.2021; №2780149/37938319 від 18.06.2021; №2775838/37938319 від 17.06.2021; №2775829/37938319 від 17.06.2021; №2775839/37938319 від 17.06.2021; №2775836/37938319 від 17.06.2021; №2775833/37938319 від 17.06.2021; №2780154/37938319 від 18.06.2021; №2780153/37938319 від 18.06.2021; №2780151/37938319 від 18.06.2021; №2780152/37938319 від 18.06.2021; №2775831/37938319 від 17.06.2021; №2463903/37938319 від 11.03.2021; №2775828/37938319 від 17.06.2021; №2775827/37938319 від 17.06.2021; №2775826/37938319 від 17.06.2021; №2775840/37938319 від 17.06.2021; №2775834/37938319 від 17.06.2021; №2790001/37938319 від 23.06.2021 в їх реєстрації було відмовлено.

Не погодившись із наведеним, позивач скориставшись правом на адміністративне оскарження, та подав до контролюючого органу вищого рівня скарги на дані рішення, за результатами розгляду яких рішеннями - №29881/37938319/2; №29880/37938319/2; №29879/37938319/2 від 29.06.2021; №30236/37938319/2; №30234/37938319/2; №30235/37938319/2; №30386/37938319/2; №30379/37938319/2; №30232/37938319/2; №30382/37938319/2; №30231/37938319/2; №30389/37938319/2; №30380/37938319/2; №30381/37938319/2; №30230/37938319/2; №30383/37938319/2; №30385/37938319/2; №30388/37938319/2; №30378/37938319/2; №30233/37938319/2; №30390/37938319/2; №30384/37938319/2; №30391/37938319/2; №30387/37938319/2 від 01.07.2021 вони були залишенні без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

З позовом про визнання протиправними та скасування рішень Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні до суду позивач звернувся 15.12.2021.

Щодо посилання позивача на продовження строку подачі позовної заяви на строк дії карантину до 31.12.2021, то суд зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з урахуванням змін, внесених наступними постановами) на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався, в тому числі до 31.12.2021.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)" (далі Закон №540-ІХ), яким розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон №731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої - через процедуру поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв`язку з карантинними обмеженнями. При цьому, можливість поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.

Вказаний закон набрав чинності 17.07.2020, тому перебіг процесуальних строків, що були продовжені на час дії карантину, закінчився 06.08.2020. Тобто 06.08.2020 останній день, коли особа могла скористатись правовою підставою для продовження строку для подання позову до адміністративного суду з пропущенням строку в зв`язку з запровадження Урядом України карантинних заходів.

Суд вказує, що позивачем не доведено, яким чином карантинні обмеження вплинули на організацію роботи товариства і перешкодили звернутися із позовом, а саме покликання про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення.

На підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду, позивач вказує також на тривале відрядження директора ПП "Холдер Агро" згідно наказу №1-В від 03.09.2021 з 06 вересня 2021 року по 16 вересня 2021 року з метою вирішення виробничих питань та перебування директора підприємства Машталяр С.Р. в період часу з 17.09.2021 по 01.10.2021 на амбулаторному лікуванні, а також перебування на самоізоляції з 17.09.2021 по 02.10.2021 у зв`язку з захворюванням співробітника ПП "Холдер Агро" ОСОБА_2 15.09.2021 на коронавірус (СОVID-19).

Суд зазначає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20.12.2021 суд звертав увагу позивача, що перебування керівника (підписанта) у відрядженні у іншому місті тієї ж країни та на амбулаторному лікуванні на думку суду не створює безумовних перешкод для підписання позовної заяви, чи уповноваження інших осіб на такі дії, чи укладення відповідної угоди на представництво інтересів товариства з іншою особою. Також, керівник з метою захисту інтересів товариства міг відкликати себе з відрядження.

Так відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, позивач не позбавлений був права звернутися до суду із даним позовом через представника, уповноваженого за довіреністю або через адвоката.

Крім того, згідно даних автоматизованої системи Тернопільського окружного адміністративного суду "Діловодство спеціалізованого суду", позивач Приватне підприємство "Холдер Агро" 22.11.2021 зверталось до суду з аналогічним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 09.12.2021 у справі №500/8276/21 позовну заяву Приватного підприємства "Холдер Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

За результатами дослідження суддею матеріалів зазначеного позову встановлено факт пропуску строку звернення до суду з позовом, причини пропуску строку звернення до суду, обґрунтовані перебуванням директора ПП "Холдер Агро" у відрядження та запровадженням карантину.

Крім того в ухвалі суду від 09.12.2021 у справі №500/8276/21 зазначено, що до позовної заяви було додано довіреність, згідно якої ПП "Холдер Агро", в особі директора, доручає Слободян Аліні Русланівні представляти інтереси підприємства, в тому числі бути представником у судах, з правом підписання та подачі позову. Отже наведене свідчить, що своє представництво підприємство здійснює через уповноваженого представника.

Ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №500/8276/21 позивачем не оскаржувалася, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позивач погодився з висновками, викладеними в цій ухвалі суду.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На переконання суду позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду позивача упродовж встановленого законом строку, а наведені позивачем у заяві обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, носять суб`єктивний характер, а отже не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Тому суд дійшов до висновку, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, не є поважними.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачеві.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Холдер Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області,  Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                    Мартиць О.І.