Справа № 265/9930/21

Провадження № 3/265/133/22

П О С Т А Н О В А

05 січня 2022 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з ОГ СіЗ ДВРК СБУ при ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Краснопільським РВ УМВС України в Сумській області 27.06.1995, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого  п. 6 ч. 1  ст.  212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2019 року о 01.55 годині начальник штабу – перший заступник командира самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 майор ОСОБА_1 виїздив до Угорської Республіки через пункт пропуску «Лужанка», будучи секретоносієм А1556 (наказ УСБУ у Закрапатській області про допуск до державної таємниці №84дск від 29.04.14), письмово не повідомив про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також режимно-секретний орган в/ч НОМЕР_3 . Станом на 01.12.2021, перебуваючи в зоні проведення ООС в м. Маріуполь, даний факт ОСОБА_1 від командування в/ч НОМЕР_3 приховав, не пройшов відповідний інструктаж перед виїздом та після повернення з іноземної держави по теперішній час. Своїми діями порушив вимоги ЗУ «Про державну таємницю» від 21.10.1994 №3855-XII, Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою КМУ від 18.12.2013 №939, за що передбачена відповідальність за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду не з`явився. До протоколу долучено заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі у зв`язку із завантаженістю по службі, в якій останній свою провину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав повністю, просив суд його суворо не карати.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 28 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що громадянин, якому надано допуск  до  державної  таємниці, серед іншого зобов`язаний повідомляти посадових   осіб,  які  надали  йому  доступ до державної таємниці,   та відповідні  режимно-секретні  органи про свій виїзд  з  України.

Відповідно пункту 696 Порядку організації ти забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 №939, перед виїздом до іноземної держави у приватних справах громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний письмово повідомити про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком 6. У такому разі інструктаж громадянина з питань охорони державної таємниці проводить начальник РСО.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП  орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст.  212-2 КУпАП, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- Протоколом про адміністративне правопорушення №6/345/35-23 від 01.12.2021, складеним у присутності ОСОБА_1

- Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01.06.2018 №123 та роздруківкою функціональних обов`язків начальника штабу, з яких вбачається що ОСОБА_1 виконує службові обов`язки на посаді начальника штабу – першого заступника командира самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 ;

- Витягом з облікової картки ОСОБА_1 про надання допуску та доступу до державної таємниці у 2014 році;

- Письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 13.05.2014 у зв`язку з доступом до державної таємниці, відповідно до якого він серед іншого взяв на себе зобов`язання: повідомляти посадовим особам, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідним режимно-секретним органам про свій виїзд з України. При цьому останній був письмово проінформований про відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці;

- Письмовими пояснення ОСОБА_1 від 01.12.2021, в яких останній пояснив, що він проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 на посаді начальника штабу – першого заступника командира самохідного артилерійського дивізіону військової частини. З приводу обставин, викладених у протоколі, зазначив, що під час вихідних, а саме 23 лютого 2019 року, він дійсно здійснив виїзд до Угорської республіки, про що не повідомив РСО військової частини та не пройшов відповідний інструктаж перед виїздом та після повернення 24 лютого 2019 року. Вказане порушення пояснив службовою завантаженістю, в подальшому зобов`язався дотримуватись вимог законодавства в сфері охорони державної таємниці;

- Копією закордонного паспорту ОСОБА_2 зі штампом про перетин угорського кордону (в`їзд та виїзд) в пункті пропуску «Берегшурань» 23 лютого 2019 року;

- Копією Журналу обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці в/ч НОМЕР_3 , в якому відсутні відомості про виїзд ОСОБА_1 до Угорської Республіки 23 лютого 2019 року;

Оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Частина 2 ст. 38 КУпАП  передбачає, що адміністративне стягнення  може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно листа Міністерства юстиції України №6802-0-4-13/11 від 02.08.2013 триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності здійснюються потім безперервно шляхом невиконання покладеного обов`язку та припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту вчинення правопорушення, тобто з 23 лютого 2019 року, до моменту його виявлення - 01 грудня 2021 року, ОСОБА_1 , маючи доступ до державної таємниці, всупереч покладених на нього обов`язків, не повідомив про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також режимно-секретний орган, не пройшов відповідний інструктаж перед виїздом та після повернення з іноземної держави.

З огляду на викладене, суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є триваючим, оскільки воно пов`язане з довгостроковим і безперервним невиконанням покладених на нього обов`язків як особи, яка має доступ до державної таємниці.

Враховуючи особу правопорушника, визнання ним своєї провини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в межах санкції частини 1 статті 212-2 КУпАП у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з порушника також підлягає стягненню судовий збір в сумі 496, 20 гривень.

Керуючись ст.ст. 40-1, 251, 252, 245, 278, 280, п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, суддя, -  

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яноста шість) гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районних суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                                        І. Міхєєва