ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

 про повернення позовної заяви

10 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8629/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації з своєчасної видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 – незаконною;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551.

Ухвалою суду від 30 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою разом з відповідними доказами поважності причин його пропуску.

04 січня 2022 року від позивача на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Позивач вважає, що ним пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою з поважних причин, оскільки він неодноразово, з 18.10.2019 по 24.11.2021 звертався до Обласної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з питання заміни зіпсованого посвідчення, але за допомогою Мінсоцполітики та Національної соціальної сервісної служби України отримав відповідь Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про те, який саме орган є належним відповідачем у спірних правовідносинах.

Окрім того, позивач зазначив, що у вказаний період часу він був вимушений звертатися до суду за захистом його прав та інтересів і щодо встановлення як військового статусу та категорії позивача, так і встановлення виду його пенсії.

Позивач зазначив, що шестимісячний строк звернення до суду по цій справі не сплинув, оскільки він отримав відмову відповідача у заміні зіпсованого посвідчення 18.12.2021, а кінцеве рішення по справі № 415/7858/17 – 04.12.2021.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 121 КАС України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Позивач у своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначає, що неодноразово звертався до різних органів, в тому числі до відповідача, з питання заміни зіпсованого посвідчення у проміжок часу з 18.10.2019 по 24.11.2021.

Тобто, позивач дізнався про порушення своїх прав ще у жовтні 2019 року. При цьому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою лише 28.12.2021, тобто більш ніж через два роки після того, як дізнався про порушення прав.

Щодо посилань позивача на те, що він дізнався який саме орган є належним відповідачем у спірних правовідносинах лише з відповіді Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації від 07.12.2021, суд зазначає наступне.

Як вже вказувалось судом вище, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом.

          Необізнаність позивача стосовно того, хто повинен відповідати у спірних правовідносинах не є непереборною обставиною, тобто такою, що унеможливлювала позивачу своєчасно звернутись до суду з даним позовом.

Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з даною позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежало виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності інших осіб, в тому числі посадових осіб відповідача.

Посилання позивача, що він отримав відмову відповідача у заміні зіпсованого посвідчення 18.12.2021, також не заслуговують на увагу, оскільки отримання позивачем листа відповідача № 679-к-0254 від 07.12.2021 у відповідь на його заяву від 08.11.2021 не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач вчинив дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти ще з жовтня 2019 року.

Також посилання позивача на те, що він отримав кінцеве рішення у справі № 415/7858/17 04.12.2021, суд вважає недоречним, оскільки предметом позовних вимог у вказаній справі є перерахунок пенсії позивача, який внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби став особою з інвалідністю, та який жодним чином не стосується, та не взаємопов`язаний з предметом спору у даній справі. Таким чином, розгляд справи № 415/7858/17 не перешкоджав зверненню позивача до суду з даною позовною заявою про видачу нового посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Отже суд вважає, що підстави вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на те, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтею 122, 123, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.М. Качанок