Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8461/21

Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/27/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2022 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура.

1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з надісланою ОСОБА_6 24.12.2021 апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 24.12.2021, постановлену згідно з ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) (а. с. 112-116, 122-126).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення.

2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2021 залишено без розгляду скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення.

3. Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_6 використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження в НАБУ/САП за тими ж самими фактами, що вже були предметом досудового розслідування, а тому подана скарга має ознаки зловживання заявником процесуальними правами.

ІІI. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

4. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 24.12.2021 і постановити нову, якою зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень за його заявою.

4.1. Апеляційна скарга з доповненнями до неї мотивована тим, що: (1) ст. 307 КПК не передбачає можливості слідчого судді приймати під час досудового розслідування рішення про залишення без розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність; (2) слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, чим порушив конституційне право на звернення до суду, позбавивши його доступу до правосуддя; (3) слідчий суддя не мав права приймати до уваги пояснення від ОСОБА_7 , так як він не детектив і до його повноважень не входить встановлення відповідності відомостей, викладених у заявах; (4) суддя був упередженим, оскільки посилався на наявність в провадженні іншої скарги ОСОБА_6 без дослідження її в судовому засіданні; (5) КПК дає право подавати скаргу на бездіяльність протягом часу, відведеного для оскарження цієї бездіяльності до моменту, поки вона буде припинена; (6) слідчий суддя не дослідив, що до Солом`янського УП ГУНП в м. Києві не могли бути передані кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які підсудні Вищому антикорупційному суду; (7) згідно зі ст. 214 КПК уповноважена особа після отримання заяви про вчинення злочину була зобов`язана протягом 24 годин внести відомості до ЄРДР.

4.2. У судове засідання заявник ОСОБА_6 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за його особистої участі не звертався.

IV. Узагальнені позиції інших учасників судового провадження.

5. Прокурор та представник НАБУ, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за їх особистої участі не зверталися.

V. Межі перегляду оскаржуваного рішення.

6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване, вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1. Виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчим суддею в оскаржуваному рішенні висновків і наведених на їх спростування доводів апеляційної скарги.

6.2. Оскільки оскаржуваною ухвалою припинено розгляд скарги ОСОБА_6 без прийняття рішення по суті скарги, то в ході апеляційного розгляду перевіряється чи були у слідчого судді підстави для залишення скарги заявника без розгляду.

VI. Встановлені судами обставини.

7. Як установлено слідчим суддею в ухвалі від 24.12.2021:

7.1. 14.12.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 (вих. №VYH-20211214-02-02 від 14.12.2021) на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

7.2. Скарга ОСОБА_6 обґрунтована тим, що 10.12.2021 він направив до НАБУ заяву №VYH-20211210-02-02 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 364-1, 365-2 КК, щодо коштів українських банків із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в Meinl Bank Aktingeselschaft, Головою НБУ ОСОБА_8 , заступником Голови НБУ ОСОБА_9 , директорами-розпорядниками ФГВФО, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_10 , начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами цих державних і правоохоронних органів, які, внаслідок зловживання владою або службовим становищем, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

7.3. Заявник зазначив, що після отримання його заяви від 10.12.2021 уповноваженою особою не вжито відповідних процесуальних дій та досудове розслідування щодо зазначених ним кримінальних правопорушень не проводиться, у зв`язку з чим просить зобов`язати уповноважену особу внести зазначені у заяві відомості про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР.

7.4. Представник НАБУ надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що: (1) до НАБУ засобами електронного зв`язку надходила заява ОСОБА_6 від 10.12.2021 №VYH-20211210-02-02 щодо можливих порушень законодавства, пов`язаних з використанням кореспондентських рахунків, відкритих у Meinl Bank Aktingeselschaft за обставин, наведених у заяві, а також з інших питань та була зареєстрована за №К-16146 і приєднана до матеріалів справи відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»; (2) така заява ОСОБА_6 вже була предметом неодноразового розгляду у НАБУ, про результати розгляду чого заявника проінформовано листами від 04.10.2021 №0421-188/30533 та від 13.10.2021 №11-188/31685 із наданням необхідних роз`яснень; (3) за результатом розгляду заяви ОСОБА_6 від 18.07.2021 №VYH-20211118-01-02 щодо можливих порушень законодавства, пов`язаних з використанням кореспондентських рахунків, відкритих у Meinl Bank Aktingeselschaft, зареєстрованої за №К-15029, листом НАБУ від 25.11.2021 №02-188/36452 повідомлено заявника, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» розгляд звернень ОСОБА_6 із вищевикладених питань у НАБУ припинено.

7.5. В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація щодо неодноразових звернень ОСОБА_6 до суду, за результатами вивчення якої слідчий суддя приходить до висновку, що вона підтверджує відомості щодо численних звернень ОСОБА_6 із заявами до НАБУ і САП про вчинення кримінальних правопорушень за одних і тих самих обставин, про що свідчать ухвали слідчих суддів, зокрема, від 24.03.2020 (справа № 991/2353/20); від 29.07.2020 (справа №991/6072/20); від 30.09.2020 (справа №991/7984/20); від 24.11.2020 (справа №991/9521/20); від 27.11.2020 (справа №991/9656/20); від 27.11.2020 (справа №991/9622/20); від 29.03.2021 (справа №991/1870/21); від 31.05.2021 (справа №991/3400/21); від 23.06.2021 (справа №991/4202/21); від 23.06.2021 (справа №991/4203/21). У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне надати аналіз діям ОСОБА_6 на наявність в них ознак зловживання процесуальними правами.

7.6. Наведені ОСОБА_6 у заяві від 10.12.2021 №VYH-20211210-02-02 обставини вже є предметом досудового розслідування у ряді кримінальних проваджень, розпочатих НАБУ та САП на виконання ухвал слідчих суддів за відповідними заявами ОСОБА_6 .

7.7. В провадження слідчого судді через день після надходження цієї скарги (вих. №VYH-20211214-02-02 від 14.12.2021) надійшла інша скарга, яка є повністю аналогічною за своїм змістом по відношенню до першої (вих. №VYH-20211216-01-02-02 від 16.12.2021). Зазначена обставина повторного надсилання такої ж скарги ще навіть до прийняття слідчим суддею рішення за результатами розгляду першої підтверджує висновки про неналежність мети подання таких скарг заявником ОСОБА_6 .

8. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, виходячи із наявних у матеріалах провадження у справі №991/8461/21 скарги (а. с. 1-9), заяви (а. с. 41-45), пояснення НАБУ від 17.12.2021 з додатками (а. с. 71-74), копій ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду (а. с. 207-230), оскаржуваної ухвали (а. с. 112-116), колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно установив обставини, зазначені у підп. 7.1.-7.7. п. 7 цієї ухвали.

VІI. Мотиви і висновки колегії суддів.

9. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 , а також зробленим слідчим суддею висновкам, колегія суддів виходить із такого.

10. Одними із загальних засад, яким за своїм змістом та формою має відповідати будь-яке кримінальне провадження, є доступ до правосуддя (п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК) та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК).

11. Так, ч. 1 ст. 24 КПК гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

11.1. Зокрема, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про злочин (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

11.2. Метою наведеної вище норми є забезпечення судом початку досудового розслідування за кожною подією ймовірного вчинення злочину, про яку особа (потерпілий чи заявник) повідомила уповноваженого суб`єкта, але останній допустив бездіяльність щодо початку досудового розслідування за цими обставинами. Зазначена мета є досягнутою, зокрема, в разі постановлення за скаргою особи ухвали про зобов`язання уповноваженого суб`єкта внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою особи. При цьому реалізація положень цієї норми забезпечує досягнення завдань кримінального провадження.

11.3. Реалізація особою права на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженого суб`єкта щодо невнесення відомостей до ЄРДР має здійснюватися в межах та в порядку, передбачених КПК, відповідно до мети норми п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, ураховуючи, що: (1) ухвала, яка набрала законної сили в порядку, визначеному КПК, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України (ч. 2 ст. 21 КПК); (2) прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення (ст. 25 КПК); (3) кожному гарантується право на оскарження бездіяльності прокурора та слідчого в порядку, передбаченому КПК (ч. 1 ст. 24 КПК); (4) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК (ч. 1 ст. 26 КПК).

11.4. При цьому кримінальний процесуальний закон не передбачає багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення у зв`язку чим в разі самостійного припинення уповноваженою особою бездіяльності, яка оскаржується, провадження за скаргою підлягає закриттю (абз. 2 ч. 2 ст.305 КПК).

12. Поруч із наведеним КПК не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації, коли має місце багаторазове (повторне) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одне й те саме кримінальне правопорушення, за наслідками чого (1) суд неодноразово виносив рішення про зобов`язання уповноваженого суб`єкта розпочати досудове розслідування та (2) ці судові рішення були виконані таким суб`єктом.

12.1. Разом із тим у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).

12.2. Тому, в разі надходження до суду повторної скарги на невнесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення, питання щодо невнесення яких вже було предметом судового контролю з боку слідчого судді, суду належить її вирішити на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та обов`язковість судових рішень (п. п. 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).

13. Зокрема, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)(ст. 8 КПК).

13.1. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95; п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» / Khristov v. Ukraine, заява №24465/04).

13.2. Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і саме лише існування двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).

13.3. Крім того, захист від дублювання кримінального провадження є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду у кримінальному провадженні згідно зі ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 09.03.2006 щодо прийнятності заяви у справі «Братякін проти Росії» / Bratyakin v. Russia, заява №72776/01).

13.4. Принцип правової визначеності також гарантує певну стабільність у правових ситуаціях і сприяє довірі суспільства до судів. Така довіра, безперечно, є однією з найважливіших складових існування держави, заснованій на верховенстві права (п. 107 рішення ЄСПЛ від 12.01.2016 у справі «Борг проти Мальти» / Borg v. Malta, заява №37537/13).

14. Водночас відхід від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, заява №52854/39).

14.1. Так, відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли є необхідність забезпечити відшкодування (у контексті виконання рішень ЄСПЛ) у цілому свідчить на користь поновлення провадження (п. 62 рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії» / Moreira Ferreira v. Portugal, заява №19867/12).

14.2. Отже, за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог тієї ж особи уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.

15. Як вбачається із підп. 7.1.-7.2. п. 7 цієї ухвали ОСОБА_6 оскаржив бездіяльність детектива НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою №VYH-20211210-02-02 від 10.12.2021.

15.1. Разом із тим, слідчі судді Вищого антикорупційного суду вже неодноразово здійснювали судовий контроль за дотриманням прав заявника за його скаргами на бездіяльність НАБУ та САП щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за аналогічними заявами ОСОБА_6 (див. підп. 7.4., 7.5. п. 7 цієї ухвали).

15.2. З цієї підстави наведені ним у заяві №VYH-20211210-02-02 від 10.12.2021 обставини вже є предметом досудового розслідування у ряді кримінальних проваджень, розпочатих НАБУ та САП на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду за відповідними заявами ОСОБА_6 (див. підп. 7.5.-7.6. п. 7 цієї ухвали).

15.3. Тому враховуючи вищевказане та ненаведення ОСОБА_6 жодних вагомих й непереборних обставин, які б надавали суду повноваження відступити від застосування у цій справі принципу res judicata (поваги до остаточного судового рішення), колегія суддів вважає, що розгляд по суті скарги ОСОБА_6 суперечитиме принципу юридичної визначеності в частині поваги до остаточного судового рішення, так як призведе до повторної оцінки обставин, оцінку яких слідчими суддями вже неодноразово було здійснено.

16. Також із доводів апеляційної скарги вбачається, що дійсною метою поданої скарги є зміна в неналежний процесуальний спосіб органу досудового розслідування зі слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві на НАБУ, хоча зміна органу досудового розслідування здійснюється виключно уповноваженим прокурором в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 36, ч. ч. 10 ст. 216, ст. 218 КПК.

17. Оскільки у цій справі, обставини якої відповідають випадку, наведеному у п. 12 даної ухвали, враховуючи мету п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, то чергове звернення ОСОБА_6 до суду з тим самим питанням, яке вже було предметом судового контролю з боку слідчого судді, свідчить про зловживання цим заявником процесуальними правами, тобто їх реалізацію не за призначенням. Такий висновок узгоджується із положеннями ч. 6 ст. 9, ч. 4 ст. 81, абз. 5 ч. 1 ст. 349 КПК.

17.1. Так, Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання ними є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к).

17.2. Водночас процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №306/1602/16-к).

17.3. При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №755/10138/16-к та від 19.02.2019 у справі №236/1798/16-к, ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к).

17.4. Виходячи із загальних засад кримінального провадження суд касаційної інстанції зазначав, що у разі наведення у скарзі нецензурної лексики чи образливих висловлювань суд має постановити рішення про залишення скарги особи, яка зловживає, без розгляду (постанова Верховного Суду у справі №937/1056/20 від 24.03.2021).

17.5. Отже, наслідком встановлення судом факту зловживанням заявником процесуальним правом на звернення до суду зі скаргою має бути залишення такої скарги, яка містить ознаки зловживання, без розгляду.

18. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що: (1) права ОСОБА_6 вже були захищені судом в порядку, передбаченому КПК, а тому залишення слідчим суддею скарги заявника без розгляду не є порушенням його права на доступ до суду; (2) дії ОСОБА_6 мають ознаки зловживання правом на подання скарги в порядку, визначеному п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК та призводять до штучного навантаження суду.

19. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

19.1. Зокрема, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК).

19.2. Із огляду на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 117,. 303, 304, 310, 369, 370, 376, 392, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2021 року без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2  

Судді:ОСОБА_3

ОСОБА_4