Справа № 2a-1966/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Нєсвєтової Н.М.

при секретарі Чигир Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов’язання вчинити певні дії по виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, в якій просить здійснити нарахування та виплату їй пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, що відповідно розрахунку за вказаний період складає 3891 грн. 90 коп. та суму компенсації за той же період в розмірі 1220 грн. 35 коп., а також поновити їй пропущений строк для звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" їй повинна виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні представник позивача підтримав та доповнив позовні вимоги в частині визнання відмови Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування та виплати їй пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 1 січня 2006 року по даний час, незаконною і просить суд їх задовольнити, а також поновити їй строк звернення до суду, так як в травні 2008 року із засобів масової інформації вона дізналася про порушення свого права.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, просить розглянути справу у відсутність їхнього представника, надавши суду письмові заперечення. Зазначила, що позивачка знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, отримує пенсію за віком та має статус "дитини війни" відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набув чинності з 1 січня 2006р. Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006р." було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006р.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р." було зупинено на 2007р. дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007р.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення п. 12 статті 71 "Про Державний бюджет України на 2007р." були визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність з дня ухвалення цього рішення. Тому з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не були чинними, тому відсутні правові підстави для їх застосування в зазначений період.

У зв’язку з прийняттям закону України "Про Державний бюджет України на 2008р." з 1.01.2008 року набула чинності нова редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2008 p., відповідно до якої передбачено інший порядок розрахунку підвищення до пенсії для дітей війни, а саме: у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно пункту 20 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому відповідно з 01.01.2008 року надбавка до пенсії позивача, як дитини війни, становить 47 грн.; з 1.04.2008р. - 48 грн. 10 коп.; з 1.07.2008р. - 48 грн. 20 коп.

Оскільки Закон України "Про соціальний захист дітей війни" було опубліковано в офіційних виданнях "Голос України" від 28.12.2004 року та "Урядовий кур’єр" від 22.12.2004 року, то відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивачці, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії має розраховуватися з розміру мінімальної пенсії, який відповідає розміру прожиткового мінімуму.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р" зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Конституційний Суд України в рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007р. (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.

Оскільки предмет Закону про Державний бюджет України чітко визначений в Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей Закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими Законами України.

Пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 p.", яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

Законом України "Про Державний бюджет" на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007р. № 107-V1 у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" текст статті 6 викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 11, пункту 3 розділу 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмету та змісту цього Закону) від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу 11 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу 111 "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За змістом ст. 152 Конституції України врегульоване процедурне питання, у відповідності до якого, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили, тому право позивачки на нарахування за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007р., відповідно до якого положення п. 12 ст. 71 "Про державний бюджет України на 2007р." були визнані такими, що не відповідають Конституції України, та від 22.05.2008р., відповідно до якого, визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р." та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вищевказаних рішень Конституційним Судом України, тобто за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при вирішенні даного позову слід застосувати норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

На заяву позивачки до відповідача від 19.05.2009 року щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги, як дитині війни, 30 % надбавки до пенсії з 01.01.2006 року відповідач повідомив її, що вона отримує надбавку згідно чинного законодавства з 01.01.2007 року.

Враховуючи, що позивачка, як дитина війни, має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тому слід визнати відмову відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, протиправною та зобов’язати його здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, з урахуванням індексу інфляції за відповідні періоди.

Суд не приймає до уваги розрахунок невиплаченої соціальної допомоги в сумі 3891 грн. 90 коп., та розрахунок суми компенсації в розмірі 1220 грн. 35 коп. оскільки він не підтверджується відповідними доказами, тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо позовних вимог з 01.01.2006 рік по 08.07.2007 рік суд вважає, що позивачкою пропущений строк позовної давності для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, який згідно ст. 99 КАС України встановлений в один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Так як позивачкою не надано підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності, тому в задоволенні позову в даній частині слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за можливе поновити позивачці строк звернення до адміністративного суду за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 рік, враховуючи, що її доводи про те, що вона дізналася про порушення свого права із засобів масової інформації в травні 2008 року, заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99-103, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов’язання вчинити певні дії по виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», частково задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду. Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати державної соціальної допомоги з урахуванням підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік з урахуванням індексу інфляції за відповідні періоди.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.