Справа 2-3978/09

рішення

іменем України

10 липня 2009 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Нєсвєтової Н.М.

при секретарі - Чигир Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просить розірвати зареєстрований між ними шлюб, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя та несумісність характерів. У зв’язку з чим на протязі останніх шести місяців вони не ведуть спільне домашнє господарство не піклуються про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги та взаємодопомоги. Позивач вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх шлюбу стало неможливим. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Примирення позивач вважає неможливим.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, пояснивши, що сім’я фактично припинила своє існування і реальної перспективи її збереження не має, просив суд шлюб розірвати, оскільки вважає що шлюб існує формально.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, сторони знаходяться в шлюбі, зареєстрованому 08 листопада 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 962.

В судовому засіданні встановлено, що сторони подружніх відносин більше ніж пів року не підтримують. Позивач вважає, що шлюб існує формально та суперечить її інтересам.

Відповідно до ст. 112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження сім’ї суперечить інтересам подружжя.

Судом достовірно встановлено, що між сторонами втрачене взаємопорозуміння та почуття любові, примирення подружжя та збереження шлюбно-сімейних стосунків між сторонами неможливе і суперечить інтересам подружжя.

Таким чином, суд вважає встановленим факт, що збереження сім’ї є неможливим, шлюб сторін існує формально і може бути розірваний.

Суд вважає необхідним покласти витрати по сплаті державного мита на відповідача у справі ОСОБА_2 у розмірі 17 грн., а позивача у справі ОСОБА_1, звільнити від сплати мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 112, 105 СК України, ст. ст. 10, 60, 215, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08 листопада 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 962 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок, ОСОБА_1 від сплати мита звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.