Справа №2-1074/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

01 лютого 2011 року                                   Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Гречаної С.І.,

при секретарі Мусієнко М.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа Біржа нерухомості “Едвайс-Консульт” про визнання угоди дійсною, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між сторонами 14.06.2000 року на Біржі нерухомості “Едвайс-Консульт”.

Окрім цього, позивач просив суд поновити їй строк звернення до суду з даним позовом, вказуючи, що цей строк нею пропущено з поважних причин, оскільки лише у 2010 року вона довідалась, що укладений між нею і відповідачами біржовий договір підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, коли, бажаючи відчужити придбану за цим договором квартиру, звернулась до КП “ММБТІ” з метою отримання необхідних документів для відчуження квартири.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали повністю.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, рішення просив постановити на розсуд суду.

Суд ухвалив про розгляд справи у відсутність відповідача ОСОБА_5 та представника третьої особи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та правовідносини сторін.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

14 червня 2000 року на Біржі нерухомості “Едвайс-Консульт” між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з другої сторони укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначений договір 23.06.2000 року зареєстровано в КП “ММБТІ” за реєстровим №19909.

Після укладення договору сторони повністю виконали всі його умови, позивач сплатив відповідачам обумовлену вартість квартири, а відповідачі виселилися з квартири, звільнили її від своїх речей та знялися з реєстраційного обліку.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України (1963р.) та ч.2 ст. 220 ЦК України (2003р.), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

При укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 сторони досягли згоди з усіх його істотних умов, встановлених ЦК України в редакції 1963 року.

Також судом встановлено, що після вчинення сторонами цього договору відповідачі виселилися з квартири АДРЕСА_1 та передали її у власність позивачеві, який, в свою, чергу, вселився в квартиру, зареєстрував за цією адресою місце свого проживання та дотепер постійно проживає в квартирі, утримуючи її за свій рахунок.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона продала, а інша сторона придбала квартиру АДРЕСА_1.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що лише у 2010 року позивач довідався, що укладений між ним і відповідачами біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14 червня 2000 року підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, суд приходить до висновку, що, по-перше, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом з поважної причини, отже цей строк підлягає поновленню, і, по-друге, не визнане право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між сторонами 14.06.2000 року на Біржі нерухомості “Едвайс-Консульт”.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа Біржа нерухомості “Едвайс-Консульт” про визнання угоди дійсною —задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений 14.06.2000 року на Біржі нерухомості “Едвайс-Консульт” між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з другої сторони.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів після його проголошення через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                             С.І. Гречана