Ухвала

13 січня 2022 року

м. Київ

справа № 276/1229/17

провадження № 61-21022ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя та припинення права спільної сумісної власності на транспортний засіб,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому, з урахуванням заяви від 31 січня 2019 року, просив:

- визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб - вантажний автомобіль VOLVO, FH-12 сідловий тягач Е, зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , об`єм двигуна V-12000, напівпричіп NUOVA ОМТ 1979 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 шасі НОМЕР_3 , напівпричіп КОД ТЗ НОМЕР_5, марка KOGEL SN 24, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- поділити спільне набуте під час шлюбу майно шляхом присудження грошової компенсації ОСОБА_1 замість його 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на вказане рухоме майно, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 219 436,50 грн;

- припинити за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на спірні транспортні засоби;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб - вантажний автомобіль VOLVO, FH-12 сідловий тягач Е, зеленого кольору ДН3 НОМЕР_1 , об`єм двигуна V-12000, напівпричіп NUOVA ОМТ 1979 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 шасі НОМЕР_3 , напівпричіп КОД ТЗ НОМЕР_5, марка KOGEL SN 24, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 . Поділено спільне набуте під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно шляхом присудження грошової компенсації ОСОБА_1 замість його 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб - вантажний автомобіль VOLVO, FH-12 сідловий тягач Е, зеленого кольору ДН310144 ВВ, об`єм двигуна V-12000, напівпричіп NUOVA ОМТ 1979 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 шасі НОМЕР_3 , напівпричіп КОД ТЗ НОМЕР_5, марка KOGEL SN 24, 1998 року випуску, шасі № НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 219 436,50 грн грошової компенсації замість його 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на вказане рухоме майно та припинено за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на це майно. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 травня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб - вантажний автомобіль VOLVO, FH-12 сідловий тягач Е зеленого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , об`єм двигуна V-12000. В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості його Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб -вантажний автомобіль VOLVO, FH-12 сідловий тягач Е зеленого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , об`єм двигуна V-12000, в сумі 79 182 грн. Припинено за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на транспортний засіб - вантажний автомобіль VOLVO, FH-12 сідловий тягач Е зеленого кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , об`єм двигуна V-12000. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

18 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у справі № 276/1229/17 становить 438 873,40 грн, тому вона є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя та припинення права спільної сумісної власності на транспортний засіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук