№ 2-2693/2007

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

     28  листопада  2007 року                                місто Маріуполь

      Іллічівський районний суд міста Маріуполя під головуванням судді Харитонової Г.Л., при секретарі Пасюрі І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Сартанської селищної ради,

      про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі,

                                ВСТАНОВИВ:

      У жовтні 2007 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею ОСОБА_1, право власності на самочинно збудовані будівлі, а саме:  сараї літ. Ж-1, літ. З-1, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

            В обґрунтування своєї вимоги позивачка у судовому засіданні пояснила, що їй ОСОБА_1 належить на підставі рішення Іллічівського районного суду  м. Маріуполя від 10.04.1996 року 51/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 і на підставі договору дарування від 13.12.2000 р., засвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2, реєстр № 4250 належить 49/100 частини вказаного житлового будинку, тобто позивачці належить вся будівля в цілому. Земельна ділянка, була відведена на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистій власності, з числом кімнат від одної до п'яти включно,  від 09.09.1071 р. ОСОБА_3, чоловіку позивачки. У період експлуатації вказаної частини будинку, позивачка з ціллю його благоустрою без відповідного дозволу та узгодження, самочинно збудувала будівлі, а саме:  сараї літ. Ж-1, літ. З-1, які значаться на генеральному плані. Вказані будівлі не були прийняті в експлуатацію і правовстановлюючого документа на них не було. В даний час у позивачки виникла необхідність одержати на ці будівлі право власності на підставі цього вона прохає визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на  вказані самочинно збудовані будівлі.

     Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява від його імені, у якій він просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

     Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

     На підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 10.04.1996 року, ОСОБА_1 належить 51/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

     Згідно із договором дарування від 13.12.2000 р. засвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2, реєстр № 4250, ОСОБА_1, належить 49/100 частини вище зазначеного житлового будинку.

Згідно з довідкою з БТІ м. Маріуполя від 13.12.2000 р. за № 1717, 49/100 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, на підставі договору дарування від 13.12.2000 р.

Згідно із договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистій власності, з числом кімнат від одної до п'яти включно, від 09.09.1071 р., земельна ділянка була відведена ОСОБА_3.

Згідно із виписки з протоколу № 16 засідання виконкому Приморської селищної ради депутатів трудящих від 18.08.1971 р. про відвід земельної ділянки, яка розташована  по АДРЕСА_1, ОСОБА_3, було вирішено відвести йому для будівництва житлового будинку вказану земельну ділянку, площею 500 кв.м.

У період експлуатації вказаного будинку, з ціллю його благоустрою без відповідного дозволу та узгодження, самочинно були збудовані  будівлі, а саме  згідно довідки з БТІ м. Маріуполя, по АДРЕСА_1, громадянкою ОСОБА_1, самочинно збудовані будівлі: сараї літ.Ж-1, літ. З-1. Вказані будови не були прийняті в експлуатацію і правовстановлюючого документа на них отримано не було.

Згідно висновку технічного спеціаліста про технічний стан під № 1041 від 04.09.2007 року  самочинно збудовані будівлі: сараї літ. Ж-1, літ. З-1, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, знаходяться у задовільному технічному стані і можуть експлуатуватись надалі, але при їх будівництві маються порушення діючих будівельних норм і правил-вимог по розміщенню будівель на ділянці  п. 3.25 ДБН 360 - 92** «Планування і забудівля міських та сільських поселень» (стіни будівель знаходяться на межі суміжної земельної ділянки). Вказані порушення  норм розміщення споруди, створюють умови сумісного користування конструкціями стін з власником суміжної дільниці, що зобов'язує сторони к взаємним домовленостям.  

            Домовленість між позивачем та сусідом ОСОБА_4, який мешкає за адресою АДРЕСА_2 досягнута, про що свідчить заява від 02.09.2007 р. та сусідом ОСОБА_5, який мешкає за адресою АДРЕСА_3, про що свідчить заява від 09.11.2007 р.

     Згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі права власності згідно рішення  Іллічівського райсуду м. Маріуполя (2-131) від 10.04.1996 р. належить 51/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Вивчивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню і за нею ОСОБА_1 слід визнати право власності на самочинно збудовані будівлі: сараї літ. Ж-1, літ.З-1, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, які є закінченими будівлями, також судом встановлено, що права інших осіб при цьому не порушуються.

Керуючись ст.ст. 10, 57,  60,  212, 213, 215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд -

                             В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Сартанської селищної ради, про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі -  задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1, право власності на самочинно збудовані будівлі: сараї літ. Ж-1, літ. З-1, та включити їх до складу домоволодіння, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

     На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя з одночасним надісланням копії апеляційної скарги, особою, яка її подає, в суд апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя: