Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22-ц-208/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Гончар В.М.

47                     Доповідач Кривохижа  В. І.   

УХВАЛА

Іменем України

2 лютого 2011  року          Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                     Головуючої:        Кривохижі В.І.                      

                                                                             Суддів:       Голованя А.М.

Черниш Т.В.                                                                    при секретарі    Салабай М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського   районного суду від 22 листопада  2010 року, -

                                                  ВСТАНОВИЛА:

          У листопаді  2010 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

          Зазначала, що 7 листопада 2009 року зареєструвала з відповідачем шлюб, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Оскільки з вересня 2010 року вони разом не проживають, відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу, аліменти нікому не сплачує, тому і просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 30% від заробітку та на своє утримання  в розмірі 20% до досягнення дитиною трьох років, а, уточнивши та зменшивши вимоги, просила стягнути відповідно:  1/4 та 1/6 частини від заробітної плати.

          Рішенням Кіровоградського районного суду від 22 листопада 2010 року позов задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 3 листопада 2010 року і по 28 серпня 2028 року, тобто до повноліття сина. Також стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 3 листопада 2010 року і по 28 серпня 2013 року, тобто до досягнення сином трьох років.  В частині стягнення аліментів допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про  зміну рішення суду в частині стягнення аліментів на сина ОСОБА_5, знизивши розмір аліментів з 1/4 частини заробітку до 1/6. Зазначає, зокрема, що на його утриманні знаходиться син ОСОБА_6, мати якого участі у вихованні і утриманні не бере.

          Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач посилалась на те, що відповідач погодився з таким розміром аліментів, який зменшено нею з урахуванням вимог закону.

          Заслухавши доповідача, пояснення позивача, яка заперечувала проти доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

          Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

          Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2009 року, мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивача, оскільки відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги не надає.

          Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст.180-183, 191 СК України, вимог ч.4 ст.174 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову із стягненням з відповідача аліментів на утримання сина у  розмірі  1/4 частини заробітку, з урахуванням наданих сторонами доказів та згоди відповідача з зазначеним розміром.

          Тому безпідставними є доводи скарги, які висновків суду не спростовують. Із журналу вбачається, що у судовому засіданні відповідач визнав позов, погодившись із стягненням аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку, зазначаючи про проживання з ним малолітньої дитини (а.с.22-24), що не перешкоджає йому при наявності підстав, передбачених ст.192 СК України, звернутися з вимогами про зміну розміру аліментів.

          Рішення суду в цій частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.

          В частині стягнення аліментів на утримання дружини рішення суду не оскаржувалося.                                                            

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                      УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровоградського районного суду від  22 листопада 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

          Головуюча:

          Судді: