ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 грудня 2010 року < Час проголошення > № 2а-14914/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді –Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судових засідань – Щерблюк А.І.,
та представників сторін:
від позивача –Алавердян Т.О. (довіреність від 08.04.2010р. № Д07/2010/04/08-2),
Жекової Г.І. (довіреність від 03.08.2010р. №Д07/2010/08/03-1),
від відповідача –Розум С.М. (довіреність від 06.09.2010р. № 05/2/2-364вих-10),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
доПрокуратури у місті Києві
третя особа без самостійних вимог:Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві
провизнання незаконним та скасування протесту, -
В С Т А Н О В И В:
20 жовтня 2010 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»з позовом до Прокуратури у місті Києві, третя особа без самостійних вимог: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання незаконним та скасування протесту.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що при примусовому виконанні наказу №42/660, виданого 27.05.2010 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ДП «Укржитлосервіс» на користь АЕК «Київенерго»7 708 313,74 гр. Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві 25 серпня 2010 року було винесено постанову № 467/2 про арешт коштів боржника.
30 вересня 2010 року на постанову Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві від 25.08.2010 року Прокуратурою м. Києва принесено протест із вимогою скасувати постанову виконавця з підстав порушення вимог Закону України «Про оплату праці», оскільки за повідомленням ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»від 16.09.2010р. із поточного рахунку ДП «Укржитлосервіс»№ 26001012825376 (МФО 322313) здійснюються виплати на: заробітну плату, вихідну допомогу у разі звільнення, компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, лікарняні, допомогу на оздоровлення, допомогу на поховання та інші соціальні виплати. Про зазначений протест прокурора позивач дізнався 06.10.2010 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.
Посилаючись на те, що протест прокурора порушує законні права та інтереси АК «Київенерго», позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протест від 30.09.2010р. №05/3-575вих-10 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Свою позицію представники позивача обґрунтовують відсутністю повноважень прокурора на втручання у виконавче провадження та безпідставністю оскаржуваного протесту, оскільки останній не містить посилань на порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача в судових засіданнях заперечив проти позову та 08.12.2010 року подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що прокурор приносячи оскаржуваний протест діяв в інтересах осіб, яким з поточного рахунку ДП «Укржитлосервіс»в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»здійснювались виплати на заробітну плату, вихідну допомогу у разі звільнення та інші соціальні виплати.
Представник третьої особи у судові засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Представник третьої особи 30.11.2010 року направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Предметом судового розгляду в даній справі є правомірність протесту Заступника прокурора міста Києва від 25.08.2010 року як рішення суб’єкта владних повноважень.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту –КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі»означає, що суб’єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії одночасно є вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускається бездіяльності.
Статтею 1 Закону України від 05.11.1991 р. № 1789-XII «Про прокуратуру»встановлено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення (п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»).
Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів –також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству (стаття 19 Закону України «Про прокуратуру»).
Одним із видів прокурорського реагування, у разі виявлення порушень, є принесення протесту на акт, що суперечить закону.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що 18 червня 2010 року постановою головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання наказу №42/660, виданого 27.05.2010 року Господарським судом м. Києва про стягнення з ДП «Укржитлосервіс»на користь АЕК «Київенерго»заборгованість у сумі 7 708 313,74 гр.
29 липня 2010 року АЕК «Київенерго»звернулась до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою про накладення арешту та виставлення платіжних вимог на банківські рахунки боржника.
Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві 25 серпня 2010 року винесено постанову № 467/2 про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках 26001012825376, 26043092825376 та на всіх відкритих боржником рахунках в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313; 35234007000249, 35233008000249, 37127004000249 та на всіх відкритих боржником рахунках в ГУДК України у м. Києві, код 820019.
30 вересня 2010 року на постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві від 25 серпня 2010 року Заступником прокурора м. Києва принесено протест із вимогою скасувати постанову виконавця з підстав порушення вимог Закону України «Про оплату праці», оскільки за повідомленням ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»від 16.09.2010р. із поточного рахунку ДП «Укржитлосервіс»№ 26001012825376 (МФО 322313) здійснюються виплати на: заробітну плату, вихідну допомогу у разі звільнення, компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, лікарняні, допомогу на оздоровлення, допомогу на поховання та інші соціальні виплати.
Зазначений протест було принесено прокурором за наслідками перевірки за зверненням генерального директора ДП «Укржитлосервіс»щодо правомірності арешту на рахунок підприємства. Матеріали перевірки оглянуто судом у судовому засіданні.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, в тому числі, опротестувати акти Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також рішення і дії посадових осіб (пункт 1 частини другої статті 20 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до ст.21 Закону України «Про прокуратуру»протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Статтею 25 Закону України «Про прокуратуру»встановлено вимоги до документів прокурорського реагування. Так, у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Таким чином, законодавством прокурора наділено повноваженнями у протесті ставити питання про скасування акта або приведення його у відповідність до закону.
За результатами проведеної перевірки за зверненням генерального директора ДП «Укржитлосервіс»прокуратурою зроблено висновок про порушення державним виконавцем при винесенні постанови про накладення арешту на рахунки вимог Закону України «Про оплату праці», оскільки з рахунку № 26001012825376 (МФО 322313) в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» здійснюються виплати на заробітну плату, вихідну допомогу у разі звільнення, компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, лікарняні, допомогу на оздоровлення, допомогу на поховання та інші соціальні виплати.
В протесті заступник прокурора міста Києва зазначив, що накладений арешт на вказаний рахунок боржника унеможливлює виплату заробітної плати працівникам ДП «Укржитлосервіс»та інших обов’язкових платежів, що призводить до порушення Конституційних прав громадян.
Отже, вказаний протест був принесений прокурором з метою захисту гарантованих Конституцією України прав фізичних осіб на отримання заробітної плати та інших соціальних виплат, що спростовує доводи позивача про те, що шляхом принесення протесту прокуратура міста Києва надала перевагу ДП «Укржитлосервіс»порівняно з іншими суб’єктами господарювання, майно яких перебувають також під арештом за постановами органів державної виконавчої служби.
Доводи представників позивача щодо відсутності у оскаржуваному протесті посилань на порушення Закону України «Про виконавче провадження»не приймаються судом до уваги, оскільки підставою для принесення протесту був висновок прокурора про порушення саме Закону України «Про оплату праці».
Отже, суд визнає дії заступника прокурора міста Києва по принесенню протесту від 30.09.2010 року такими, що вчинені відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру»та не суперечать статті 19 цього Закону, а також такими, що не порушують прав та законних інтересів АЕК «Київенерго», оскільки протест підлягає подальшому вирішенню органом, якому він внесений, а також передбачає прийняття цим органом відповідного рішення. Питання ж відповідності постанови головного державного виконавця від 25.08.2010 року про арешт коштів боржника вимогам чинного законодавства під час розгляду даної справи не вирішується.
При постановленні рішення судом також враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010 року у справі за № 42/660 визнано незаконними постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень підрозділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 07 жовтня 2010 року про скасування постанови про арешт коштів ДП «Укржитлосервіс»та постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державною виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві № 467/2 від 07 жовтня 2010 року про звільнення коштів боржника з-під арешту.
Разом з тим суд вважає за доцільне зазначити, що предметом дослідження у справі за № 42/660 не було встановлення правомірності принесення прокурором протесту на постанову державного виконавця.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позову, адже відповідач як суб’єкт владних повноважень приносячи спірний протести діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України та відповідно як орган нагляду, дійшовши висновку про порушення державним виконавцем при винесенні постанови про накладення арешту на рахунки боржника конституційних прав фізичних осіб, вірно відреагував на порушення вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст викладеної норми, перевіривши відповідність оскаржуваного протесту усім зазначеним вимогам, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування пПротесту.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.69-71, 94, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська
Повний текст постанови складений та підписаний 13 грудня 2010 року.