ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 січня 2011 рокум. Київ№ 2а-14472/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді –Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання –Щерблюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Управління пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області

доАкціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

простягнення заборгованості у розмірі 32 347,25 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2010 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області з позовом до АБ «Банк регіонального розвитку»про стягнення заборгованості у розмірі 32 347,25 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при проведені перевірки документів по нарахуванню та перерахуванню збору до Пенсійного фонду на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів було виявлено, що із перерахованих в реєстрі за період з 10.02.2009 року по 10.04.2010 року коштів у розмірі 32 666,59 грн., які були сплачені фізичними особами за придбання автомобіля через АБ «Банк регіонального розвитку»до Пенсійного фонду не були перераховані кошти в розмірі 32 347,25 грн.

13 вересня 2010 року позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог на суму 1887,00 грн., яка помилково була врахована при звірці як сума збору, а насправді є податком на транспорт за вантажний автомобіль та на суму 439,41 грн. яка сплачена гр. ОСОБА_1 і надійшла на рахунок УДК у Володарському районі Київської області. Загальна сума, що заявлена позивачем станом на день розгляду справи складає 30 020,84 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2010 року справу                    № 2а-586410/1070 на підставі п.3 ч.1 ст.22 КАС України передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва, який своєю ухвалою від 14.10.2010 року прийняв адміністративну справу до свого провадження та призначив до судового розгляду.

У судовому засіданні 15.11.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги на суму 30 020,84 грн. та просив стягнути з відповідача зазначену суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами при здійсненні операцій з відчуження легкових автомобілів, але не перерахованих банком на відповідний рахунок Пенсійного фонду.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.2010 року визнав вину банку у нездійсненні перерахування сум збору, але при цьому зазначив, що кошти не були перераховані Управлінню Пенсійного фонду у зв’язку із введенням тимчасової адміністрації на початку 2009 року. На сьогоднішній день банк знаходиться в процедурі ліквідації.

У судове засідання 13 січня 2010 року представники сторін не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені у відповідності до положень ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України.

11 січня 2011 року через відділ документального обігу та контролю суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутність. В зазначеному клопотанні представник підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з урахуванням уточнень, що були внесені.

Враховуючи неявку у судове засідання повноважних представників сторін у справі, а також заявлене представником позивача клопотання, суд розглядає справу у відсутність сторін за наявними у справі матеріалами.

Під час судового розгляду судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області (далі по тексту –УПФУ у Володарському районі Київської області) було проведено звірку правильності, повноти нарахування та своєчасності перерахування збору з операцій відчуження легкових автомобілів відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»за результатами якої було складено акт № 6 від 21 липня 2009 року.

Під час перевірки було виявлено, що за період, що перевірявся (з 25.11.2008 року по 21.07.2009 року) суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 32 666,59 грн. не надійшли на рахунок ВДК у Київській області від Ставищанського відділення Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку».

При перевірці документів по нарахуванню та перерахуванню збору до органів Пенсійного фонду з операцій відчуження автомобілів виявлено, що за період з 10.02.2009 року по 10.04.2009 року суми коштів у розмірі 32 666,59 грн. були сплачені фізичними особами через Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»не надійшли на рахунок ВДК у Володарському районі Київської області. Із перерахованих в реєстрі коштів надійшла лише сума у розмірі 319,34 грн., сплачена ОСОБА_2 за придбання автомобіля. Загальна сума недоотриманих коштів станом на день звернення УПФУ у Володарському районі Київської області до суду із позовом становила 32 347,25 грн.

Зазначена сума майнових вимог була зменшена позивачем на суму 1887,00 грн., яка помилково була врахована при звірці як сума збору, а насправді є податком на транспорт за вантажний автомобіль та суму 439,41 грн. яка сплачена гр. ОСОБА_1 та надійшла на рахунок УДК у Володарському районі Київської області. Загальна сума, що заявлена позивачем станом на день розгляду справи складає 30 020,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2009 року була оприлюднена Постанова Правління Національного банку України № 157 від 23 березня 2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»якою призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 24.03.2009р. до 23.03.2010р. Тимчасовим адміністратором АБ «Банк регіонального розвитку»призначено фізичну особу –незалежного експерта ОСОБА_3 З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 24.03.2009р. до 23.09.2009р. («Урядовий кур’єр», 26.03.2009р. № 54).

Наказом по Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»від 24.03.2009 року за № 123 у зв’язку з призначенням тимчасової адміністрації в АБ «БРР»та винесенням Постанови Правління Національного банку України № 157 від 23 березня 2009 року з 24 березня 2009 року розпочав роботу Тимчасовий адміністратор Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку».

У відповідності до Постанови Правління Національного банку України № 713 від 02 грудня 2009 року в АБ «Банк регіонального розвитку»відкликано банківську ліцензію, призначено ліквідатора –незалежного експерта (за договором) Євсієнка І.С. та запроваджено процедуру ліквідації банку. Даним оголошенням повідомлено, що задоволення претензій клієнтів Банку (в т.ч. вкладників), що відбуватиметься у відповідності до Законів України «Про банки та банківську діяльність»та «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб». Вимоги кредиторів приймалися протягом 1 місяця з моменту публікації цього оголошення (09.12.2009р.) до 9 січня («Голос України», № 233 (4733), 09.12.2009).

Порядок справляння та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»(далі по тексту –Закон), пунктом 7 статті 1 якого (в редакції на момент спірних правовідносин) встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону є вартість легкового автомобіля (п.6 ст.2 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.3 цього ж Закону платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Пунктом 7.1 розділу 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004 року за № 64/8663, яка розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме, операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв’язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (із змінами).

В підпункті 7 пункту 12.2 розділу 12 вищезазначеної Інструкції передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

В п.12 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі –Порядок), який регулює питання сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом:

- купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); 

- міни;

- дарування (безоплатної передачі);

- успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

- з інших підстав, передбачених законодавством.

Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору (п.14 Порядку).

Відповідно до п.15 Порядку суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України. У разі неповної або несвоєчасної сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування несплачені суми стягуються з платників із застосуванням фінансових санкцій, передбачених законодавством (п. 17 Порядку).

В даному випадку платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування –фізичними особами дотримано вимог законодавства щодо вказаного збору, що підтверджується належними доказами (відповідними квитанціями) та не заперечується сторонами.

Нормативно-правовим актом, що визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків є Закон України «Про банки і банківську діяльність»№ 2121-III від 07.12.2000р. (далі по тексту –Закон № 2121-III).

Юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань, згідно положень статті 2 Закону № 2121-III є кредитором банку.

Постановою Правління Національного банку України № 157 від 23 березня 2009 року призначено тимчасову адміністрацію в Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»строком на один рік з 24.03.2009р. до 23.03.2010р. та призначено Тимчасового адміністратора, який відповідно до положень ст.80 Закону № 2121-III з дня свого призначення має повне і виняткове право управляти банком та зобов’язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів.

Банк та/або кредитори, яким діями або бездіяльністю тимчасового адміністратора завдано збитки мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування (ст.76 Закону № 2121-III).

При цьому, статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач –це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно з ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 4 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

В даному випадку обставини справи свідчать про наявність ознак спору, що виник між кредитором (УПФУ у Володарському районі Київської області) та боржником (АБ «Банк регіонального розвитку») з приводу виконання останнім зобов’язань по перерахуванню до органів Пенсійного фонду коштів, сплачених третіми особами (платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). Процедура пред’явлення, розгляду та вирішення відповідних вимог визначаються норми Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність»та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зазначений спір не містить ознак публічно-правового спору, розгляд якого відноситься до компетенції адміністративного суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у адміністративній справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з характеру та змісту спірних правовідносин, особливостей ліквідації банків, встановлених спеціальним Законом України «Про банки і банківську діяльність», за умови належного складу осіб, даний спір повинен розглядатись господарським судом в порядку господарського судочинства.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, яка не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.158-160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про стягнення заборгованості у розмірі 32 347,25 грн.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.

3. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                      Н.А. Добрівська