ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 03 листопада 2010 року          < Час проголошення >           № 2/639

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді –Добрівської Н.А.,

суддів: Кармазіна О.А., Кузьменка В.А.,

при секретарі – Щерблюк А.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача № 1 –Генеральної прокуратури України –Семененка В.І. (довіреність від 30.12.2009р. №30.12.2009р.),

представника відповідача № 2 –Прокуратури м. Києва –Розум С.М. (довіреність від 06.09.2010р. №05/2/2-364вих.-10)

представника відповідача № 3 –Прокуратури Шевченківського району міста Києва –Голініченко М.Ш. (довіреність від 03.11.2010р. № 420вих-10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доГенеральної прокуратури України,

Прокуратури міста Києва,

Прокуратури Шевченківського району міста Києва

провизнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2008 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Шевченківського району міста Києва щодо ненадання відповіді на його звернення від 08 жовтня 2008 року; зобов’язати Прокуратуру Шевченківського району м. Києва порушити кримінальну справу у відповідності до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2006р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року адміністративна справа № 2/639 на підставі ч.2 ст.26 та ч.3 ст.15-1 КАС України прийнята до провадження суддею Добрівською Н.А. та призначено попереднє судове засідання.

21 жовтня 2010 року у попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в редакції позовної заяви від 22 грудня 2008 року, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Прокуратури Шевченківського району міста Києва щодо ненадання відповіді на звернення від 08 жовтня 2008 року; зобов’язати Прокуратуру Шевченківського району міста Києва вчинити певні дії (порушити кримінальну справу) у відповідності до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2006 року, згідно якої експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

01 листопада 2010 року гр. ОСОБА_1 подав до суду заяву про доповнення та уточнення позовних вимог та просив суд у зв’язку з невідповідністю висновків акту № 7 фактичним обставинам справи зобов’язати відповідачів по справі –Генеральну прокуратуру України та Прокуратуру міста Києва вчинити певні дії, а саме, порушити кримінальну справу за ст.384, 385 Кримінального кодексу України у відношенні експертів, підписи яких містяться на титульному аркуші акту посмертної судово-психіатричної експертизи від 23.04.2007 року № 7.

В судовому засіданні 03 листопада 2010 року позивач підтримав свої вимоги з врахуванням уточнень та доповнень внесених 01.11.2009 року та просив їх задовольнити. Інших вимог позивачем не заявлялося, інших доводів на обґрунтування вже заявлених вимог  не наводилося.

03.11.2010 року в судовому засіданні представники Генеральної прокуратури України та Прокуратури міста Києва заперечили проти позову та просили відмовити в його задоволені.

Представник прокуратури Шевченківського району м. Києва проти позову заперечував та надав письмові заперечення, в яких зазначив про відсутність в діях прокуратури порушень вимог Закону України «Про звернення громадян», оскільки на звернення ОСОБА_1 від 08.10.2008 року йому була надана обґрунтована відповідь, надіслана позивачу з дотриманням порядку та строків, встановлених зазначеним Законом та Інструкцією про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 28 грудня 2005 року № 9гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2010 року провадження в адміністративній справі № 2/639 в частині щодо зобов’язання Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва та Прокуратури Шевченківського району міста Києва порушити кримінальну справу відносно експертів –закрито.

Розглянувши вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Прокуратури Шевченківського району м. Києва щодо ненадання відповіді на його звернення від 08 жовтня 2008 року судом встановлено наступне.

В межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання заповіту від 01.07.2003 року недійсним та про визнання недійсним договору дарування від 26.07.2003 року було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_7

За результатами проведеної Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркології експертизи було складено акт від 23.04.2007 року за № 7, копія якого була приєднана прокуратурою Шевченківського району м. Києва до матеріалів наглядового провадження № 1/344 за зверненням ОСОБА_1 щодо неправомірних дій приватного нотаріуса ОСОБА_8 під час посвідчення договору дарування та невстановлених службових осіб БТІ м. Києва під час реєстрації права власності.

08 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою, в якій просив «вказати сторінку та рядок в акті № 7 посмертної судової психіатричної експертизи від 23.04.2007 року, де був вказаний та проаналізований експертами період від 02.07.2003 року і в якій лікарем ендокринологом були зафіксовані аналізи сечі та крові на цукор, що були проведені ОСОБА_7 01.07.2003 року та 02.07.2003 року». Відповідь просив надіслати йому листом.

Генеральна прокуратура України своїм листом від 14.10.2008 року за № 19-р надіслала звернення ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва для перевірки викладених доводів та прийняття рішення.

Листом від 20.10.2008 року Прокуратура міста Києва направила звернення позивача до Прокуратури Шевченківського району для перевірки та прийняття рішення у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Посилаючись на те, що на день звернення до суду із даним позовом (22.12.2008 року) відповіді на своє звернення чи повідомлення про необхідність встановлення більшого терміну для його розгляду позивач від Прокуратури Шевченківського району м. Києва не отримав, ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень у зв’язку з порушенням ним вимог Закону України «Про звернення громадян».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, згідно ч.2 ст.3 КАС України, підлягає перевірці, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України усім гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України «Про звернення громадян»від 2 жовтня 1996 року 393/96-ВР із змінами та доповненнями. Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України, згідно ст.1 Закону України «Про звернення громадян», мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст.7 зазначеного Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. 

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Терміни розгляду звернення визначаються статтею 20 цього Закону, відповідно до якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, –невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. 

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 28 грудня 2005 року № 9гн із змінами і доповненнями, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 14 липня 2010 року № 9гн-1 (далі по тексту –Інструкція), по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.

Звернення громадян, службових та інших осіб у 5-денний строк направляються за належністю з одночасним повідомленням про це заявників оперативними працівниками управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України, галузевих відділів обласних і прирівняних до них прокуратур, міськими, районними, міжрайонними прокурорами та їх заступниками. У цей же термін повідомляється автор про долучення звернення до матеріалів кримінальної справи для перевірки під час досудового слідства (пункт 3.3 Інструкції).

Наявні у справі докази свідчать, що Генеральною прокуратурою України та Прокуратурою міста Києва з дотриманням вимог ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян»та положень Інструкції про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України звернення ОСОБА_1 було направлено за належністю до прокуратури Шевченківського району м. Києва.

Згідно із пунктом 4.14 Інструкції, за підсумками вирішення звернень може бути прийнято одне з таких рішень:

- задоволено –вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника;

- частково задоволене звернення –звернення, в якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими;

- повторно задоволене –звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення;

- відхилено –вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими;

- роз’яснено –за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз’яснення з питань правового характеру.

Відповідно до п.5.1 Інструкції звернення громадян, службових та інших осіб вирішуються протягом 30 днів від дня надходження в прокуратуру, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, –не пізніше 15 днів, якщо інший строк не встановлено законодавством.

Строк розгляду звернення обчислюється з наступного дня після реєстрації звернення в прокуратурі. Закінченням строку розгляду та вирішення звернень вважається дата направлення письмової відповіді. По задоволених зверненнях строк вирішення закінчується датою внесення документа прокурорського реагування та надання відповіді автору звернення (пункт 5.7 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_1 від 08.10.2008 року (надійшло до прокуратури у Шевченківському районі міста Києва 21.10.2008 року), в якому позивач просив «вказати сторінку та рядок в акті № 7 посмертної судової психіатричної експертизи від 23.04.2007 року»прокуратурою у Шевченківському районі міста Києва надано відповідь (лист від 24.10.2008 року за № 1/548-6) –повідомлено про можливість ознайомитись з матеріалами перевірки в приміщенні прокуратури.  

Лист від 24.10.2008 року за № 1/548-6 за підписом заступника прокурора Шевченківського району м. Києва (т.1 а.с.32) було направлено позивачу 29 жовтня 2008 року за адресою, яка зазначалась ним у зверненні, що підтверджується витягом з реєстру №156 на відправлення простих листів прокуратури у Шевченківському районі міста Києва, засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи (т. 1 а.с.56). Копія листа від 24.10.2008 року за № 1/548-6 була приєднана до матеріалів справи за клопотанням позивача від 13 квітня 2009 року.

Отже, твердження позивача про неотримання відповіді по суті на його звернення від 08.10.2008 року, а також щодо бездіяльності прокуратури Шевченківського району міста Києва, спростовується матеріалами справи та встановленими у справі обставинами.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачами вимог законодавства при розгляді звернення ОСОБА_1 від 08.10.2008 року та при направлені відповіді на нього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ст.ст.158-163, ст.167, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Головуючий суддя:Н.А. Добрівська

Судді:О.А. Кармазін

В.А. Кузьменко

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –09 листопада 2010 року.