415/279/22
2-н/415/69/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у видачі судового наказу
17.01.22 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу вимогою заявника є стягнення з АТ «Лисичанськвугілля» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 10090 грн. 33 коп.
Згідно довідки № 48 від 07.12.2021, виданої ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_1 , вбачається, що заборгованість по заробітній платі станом на 03.12.2021 складає 10090,33 грн., у тому числі: лікарняні за рахунок підприємства за квітень 2016 року – 126,79 грн., лікарняні за рахунок підприємства за липень 2016 року – 375,43 грн., лікарняні за рахунок підприємства за вересень 2016 року – 647 грн., лікарняні за рахунок підприємства за листопада 2016 року – 535 грн., лікарняні за рахунок підприємства за лютий 2019 року – 75,11 грн., лікарняні за рахунок підприємства за листопада 2019 року – 415 грн., лікарняні за рахунок підприємства за листопада, грудень 2018 року, червень 2020 року – 850,81 грн., лікарняні за рахунок підприємства за вересень 2020 року та лютий 2019 року – 370,74 грн., компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати за травень 2019 року – 29,45 грн., допомога у зв`язку з виходом на пенсію за вересень 2019 року – 6665 грн.
Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять:
1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати № 114/8713, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно якої виплати лікарняних за рахунок підприємства, шахтарської слави, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, допомоги при звільненні не входять до фонду оплати праці.
З вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що лікарняні за рахунок підприємства, компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати, допомога при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимоги щодо стягнення заборгованості з виплати: лікарняних за рахунок підприємства за квітень 2016 року – 126,79 грн., лікарняних за рахунок підприємства за липень 2016 року – 375,43 грн., лікарняних за рахунок підприємства за вересень 2016 року – 647 грн., лікарняних за рахунок підприємства за листопада 2016 року – 535 грн., лікарняних за рахунок підприємства за лютий 2019 року – 75,11 грн., лікарняних за рахунок підприємства за листопада 2019 року – 415 грн., лікарняних за рахунок підприємства за листопада, грудень 2018 року, червень 2020 року – 850,81 грн., лікарняних за рахунок підприємства за вересень 2020 року та лютий 2019 року – 370,74 грн., компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати за травень 2019 року – 29,45 грн., допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за вересень 2019 року – 6665 грн., заявлені заявником, не відповідають вимогам ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
У зв`язку з чим, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд вважає необхідним відмовити заявнику у видачі судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 163-165, 258-260 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання якого: АДРЕСА_1 , щодо стягнення з Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», код ЄДРПОУ 32359108, юридична адреса: вул. Малиновського, буд. 1, м. Лисичанськ Луганської області, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у зв`язку з заявленням вимоги, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя М.М. Старікова