ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

“31” травня 2007 року                                                                                                          м. Ялта

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим як адміністративний суд

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Заступника прокурора м. Ялта Геращенко Олега Борисовича про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом в порядку процесуальних вимог адміністративного судочинства і просить суд:

-              Дії та бездіяльність Заступника прокурора м. Ялта Геращенко О.Б. визнати неправомірними і такими, що вчинені в порушення ст. ст. 7, 19 Закону України «Про звернення громадян», п. 2 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про інформацію»;

-              Зобов'язати відповідача розглянути заяву від 14 квітня 2007 року з виконанням обов'язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»;

-              Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 12 600 гривень у відшкодування моральної шкоди. 

Адміністративний позов обґрунтовується тим, що 16 квітня 2007 року Прокуратурою м. Ялта була одержана заява про притягнення до  відповідальності за ст. 186-2 ч. 1 КпАП України за публічні заклики до бойкотуваня позачергових виборів народних депутатів України, про перевірку законності Рішення Ялтинської міської ради № 1 від 10 квітня 2007 року «Про політичне становище в Україні» щодо відповідності вимогам ст. 140 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про статус депутата місцевих рад», ст. ст. 25, 26 «Про місцеве самоврядування в Україні», про перевірку обставин публічних закликів до бойкотування позачергових виборів, наслідком яких була організація та проведення позачергових сесій селищних рад Форосу, Сімеїзу, Кореїзу, Гаспри, Лівадії, Масандри та міста Алупки, на яких були розглянути аналогічні заяви невідомих депутатів місцевих рад, а також про проведення перевірки в порядку статті 97 КПК України і порушення кримінальної справи за ст. 157 ч. 2 КК України щодо осадових осіб, які вчинили активні дії по перешкоджанню заявнику обирати на позачергових виборах народних депутатів України.

Листом Заступника прокурора м. Ялта Геращенко О.Б. від 23 квітня 2007 року за № 66/10 позивача було повідомлено про те, що зазначене звернення було розглянуте, підстави для опротестування рішення Ялтинської міської ради № 1 від 10 квітня 2007 року «Про політичне становище в Україні» відсутні, позивачу роз'яснене його право на звернення до суду за захистом своїх прав згідно встановленої юрисдикції за ст. 17 КАС України, а відповідно саме звернення відправлено до Ялтинського міського управління МВС України в АРК за належністю.

Позивач вважає, що Заступник прокурора м. Ялта Геращенко О.Б. всупереч вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» об'єктивно, всебічно і вчасно не перевірив викладені у зверненні обставини, не забезпечив поновлення порушеного права позивача за ст. 6 ч. 2  Закону України «Про вибори народних депутатів України», не забезпечив умов вільного формування волі заявника як виборця, не роз'яснив порядок оскарження прийнятого за наслідками розгляду його заяви рішення, допустив безпідставну передачу звернення іншому органу.

Також відповідач в порушення статті 18 Закону України «Про звернення громадян» позбавив позивача права особисто викладати аргументи особі, що здійснювала перевірку звернення.

Крім того, позивач стверджує, що всупереч вимог статті 47 ч. 2 Закону України «Про інформацію» відповідач, зазначивши у листі  23 квітня 2007 року за № 66/10 на право на звернення до суду адміністративної юрисдикції за захистом порушеного права згідно статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, надав йому недостовірну інформацію, оскільки зазначена стаття процесуального закону не визначає права фізичних осіб на звернення до суду.

Такі протиправні дії та бездіяльність відповідача завдали йому душевних страждань, отже позивач просить задовольнити позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, наголошуючи на його безпідставності, оскільки звернення позивача до прокуратури м. Ялта щодо незгоди з рішенням Ялтинської міської ради № 1 від 10 квітня 2007 року було розглянуте заступником прокурора вчасно і об'єктивно в порядку нагляду за додержанням законів. Підстав для опротестування зазначеного рішення прокурор не знайшов, а звернення в частині складання протоколу про адміністративні правопорушення за ст. 186-2 КпАП України направлене за належністю про що позивача було вчасно повідомлено.

Заявник не просив у своєму зверненні порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 157 ч. 2 КК України,  за змістом його звернення не є заявою про порушення кримінальної справи, зважаючи на те, що воно не містить посилань на вчинений злочин.

Також представник відповідача наголосив, що способи здійснення нагляду за додержанням законів, його конкретні форми обирає сам прокурор.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд вважає, що позов не ґрунтується на вимогах закону і не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до статті 2 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо, добросовісно, розсудливо, своєчасно та з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації тощо.

16 квітня 2007 року Прокуратурою м. Ялта була одержана заява ОСОБА_1, в якій він просив прокурора м. Ялта невідкладно забезпечити перевірку законності  Рішення Ялтинської міської ради № 1 від 10 квітня 2007 року «Про політичне становище в Україні» щодо відповідності вимогам ст. 140 Конституції України, ст. 21 Закону України «Про статус депутата місцевих рад», ст. ст. 25, 26 «Про місцеве самоврядування в Україні», порушити питання відповідальності посадових осіб органу місцевого самоврядування за ст. 186-2 КпАП України за публічні заклики бойкотування позачергових виборів народних депутатів України, які вчиняють активні дії по перешкоджанню позивачу обирати на позачергових виборах народних депутатів України.

Зазначене звернення було розглянуто Заступником прокурора м. Ялта Геращенко О.Б., який повідомив про це позивача у листі від 23 квітня 2007 року за № 66/10.

Так прокурор, в порядку здійснення нагляду за додержанням законів встановив, що підстав для опротестування рішення Ялтинської міської ради № 1 від 10 квітня 2007 року «Про політичне становище в Україні» не вбачається,  заявника було повідомлено, що звернення в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 186-2 КпАП України - надіслано до Ялтинського міського управління Головного управління МВС України в АРК. Також позивачу роз'яснено право у відповідності до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення юрисдикції в адміністративних справах на звернення за судовим захистом свої прав, свобод чи інтересів. 

У відповідності до статті 3 Закону України «Про прокуратуру» повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим законом, іншими законодавчими актами.

Порядок здійснення прокурором нагляду за додержанням законів встановлений статтями 19-28 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до статті 19 Закону України „Про прокуратуру” перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування.

Закон України «Про звернення громадян» регламентує питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади,  об'єднання громадян  відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових  осіб,  державних і громадських органів. Тобто норми Закону України «Про прокуратуру» в частині визначення процедури розгляду обґрунтованості звернень громадян в порядку нагляду за додержанням законів, повноважень прокурора при здійсненні прокурорського нагляду є спеціальними по відношенню до норм Закону «Про звернення громадян».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач помилково не поділяє правовідносин нагляду за додержанням законів і правовідносин, що пов'язані з розглядом заяв, зауважень та скарг громадян в порядку вимог норм Закону України «Про звернення громадян». Отже, його твердження про порушення прокурором при здійсненні нагляду за додержанням законів права заявника на особисте викладення аргументів особі, що перевіряла заяву чи скаргу, на участь у перевірці поданої скарги чи заяви, а також порушення процедури розгляду звернення щодо фактичного забезпечення публічності згідно вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», і яка не передбачаються Законом України „Про прокуратуру”, прямо суперечить сутності прокурорського нагляду за додержанням законів - безпідставні.

Водночас суд зауважує, що терміни повідомлення заявника про результати здійсненої перевірки відповідають вимогам статті 20 Закону України «Про звернення громадян».

Здійснюючи нагляд за додержанням законів за зверненням ОСОБА_1, заступник прокурора м. Ялта правомірно дійшов висновку, що підстави для опротестування рішення Ялтинської міської ради за № 1 від 10 квітня 2007 року «Про політичне становище в Україні» відсутні.

Погоджуючись з юридичною вивіреністю цього висновку прокурора, суд також зауважує, що за сенсом статті 21 Закону України «Про  прокуратуру» протест приноситься прокурором на правовий акт. Правовий акт - це акт-волевиявлення уповноваженого суб'єкта права, який регулює суспільні відносини шляхом встановлення (зміни, скасування) правових норм, а також визначення на підставі цих норм прав та обов'язків учасників конкретних правовідносин. Аналіз змісту Рішення Ялтинської міської ради від 10 квітня 2007 року дає підстави стверджувати, що таке не є правовим актом, оскільки ним затверджено заяву депутатів Ялтинської міської ради щодо оцінки політичного становища в Україні, тобто є вираженням ставлення Ялтинської міської ради до загальновідомих політичних подій, пов'язаних з призначенням позачергових виборів до Верховної Ради України, жодної правової норми воно не містить і не встановлює, не змінює і не припиняє прав та обов'язків учасників суспільних правовідносин прийняттям індивідуальних норм.

Юридично хибними є доводи позивача і стосовно порушення бездіяльністю відповідача його прав як виборця тому, що Указ Президента України від 2 квітня 2007 року «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України» на підставі  Указу Президента України від 26 квітня 2007 року втратив чинність.

Дії заступника прокурора м. Ялта, що пов'язані з направленням до Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК звернення ОСОБА_1 в частині складання протоколу про адміністративні правопорушення за статтею 186-2 КпАП України, з огляду на вимоги статті 255 ч. 1 п. 1 КпАП України, також не можуть викликати сумніву в їх правомірності.

Оскільки перевіривши зміст звернення позивача, суд встановив, що таке не містить викладення конкретних обставин перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, що поєднано з підкупом, обманом або примушуванням згідно з диспозицією статті 157 КК України, не містить відомостей про вчинення злочину, воно за жодних умов не може сприйматися як повідомлення про вчинення злочину і за статтею 94 КПК України не є таким.

Недобросовісність особи, яка звертається з такими заявами до органу влади, незважаючи на гарантії, встановлені у ст. ст. 40, 55 Конституції України, не може бути безмежною, повинна існувати і визначатися в кожному окремому випадку розумна співмірність між обов'язками органів публічної влади по забезпеченню ефективного захисту прав та свобод людини і  обов'язками заявника викладати свої доводи зрозуміло, тобто таким чином, щоб однозначно ідентифікувався характер звернення, а тому позивач не вправі був розраховувати на розгляд такого його звернення у відповідності до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Крім того, позовної вимоги про зобов'язання розглянути заяву про порушення кримінальної справи згідно норм кримінального судочинства позивачем не заявлялося, проте позивач не позбавлений права у будь-який час, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, повідомити органи прокуратури про вчинення дій, пов'язаних з перешкоджанням вільному здійсненню виборчого права із застосуванням підкупу, обману або примушування.

Також судом не встановлено факту надання позивачу недостовірної інформації, адже відповідне роз'яснення про право на оскарження рішення органу місцевого самоврядування у відповідності до ст. 17 КАС України слід розуміти як роз'яснення права, що реалізується згідно встановленої компетенції адміністративних судів. 

За відсутності неправомірності в діях або бездіяльності відповідача є необґрунтованими і вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1167, 1174  ЦК України, ст. ст. 3, 7, 19 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 7, 18, 19, 20 Закону України „Про звернення громадян”, ст. 47 Закону України „Про інформацію”, ст. ст. 2, 7, 17, 71, 72, 94, 99, 100, 122, 138, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Заступника прокурора м. Ялта Геращенко Олега Борисовича про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд як адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також може бути подана  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скаргу  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у строки та порядку, що передбачені ст. ст. 186, 254 ЦПК України.

СУДДЯ -