РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-7278/11

Провадження № 2/2027/1863/2012

08.02.2012                 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сиротникова Р.Є.

при секретарі Хмельковій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 492 кв.м., посилаючись на те, що він з батьками мешкав та виріс у приватному будинку, який розташований у АДРЕСА_1 .

1/3 частини цього будинку належала його батькові на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Третьою Харківською державною нотаріальною конторою 17.02.1978 року по реєстру № 2-1165, зареєстрованого у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 03.01.1979 року за № 1377, та яку його мати - ОСОБА_2 , його сестра ОСОБА_3 та він успадкували після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у рівних долях по 1/9 частині будинку.

30.06.2006 року його мати та сестра подарували йому свої частки будинку, згідно договору дарування житлового будинку, який зареєстровано в реєстрі за № 1511 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 .

При цьому 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями належала його дядькові - ОСОБА_5 та 1/3 частини належала його тітці – ОСОБА_6 , на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

Зазначені 2\6 частини житлового будинку позивач придбав у своїх тітки та дядька у 2004 році, відповідно договорів купівлі-продажу. Однак, у зв`язку з тим, що не були виготовлені відповідні технічні витяги на їх частини будинку, у зв`язку з нелегким матеріальним становищем, договори купівлі-продажу були вчинені у простій письмовій формі та не були зареєстровані належним чином у нотаріуса та в КП «МіскБТІ». І дядько, і тітка позивача померли, після їх смерті спадок ніхто не приймав, у будинку крім Позивача ніхто не зареєстрований та не проживає, він один веде господарство у будинку, утримує його та вважає його своїм майном, яке набуте у власність у спосіб, передбаченим законом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направив заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглянути у його відсутність. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача –Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутність не надала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, ознайомившись з заявою позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу – ОСОБА_1 , 1965 року народження, на праві приватної власності, згідно з договором дарування житлового будинку від 30.06.2006 року належить 1/3 частини будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . По 1/3 частині того ж будинку належали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , згідно відповіді КП «Харківське міське БТІ»,на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. 16 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були укладені в простій письмовій формі договори купівлі-продажу, відповідно яких ОСОБА_1 придбав у власність по 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 за суму 10 000 грн (двадцять тисяч) грн.. за кожну 1/3 частину будинку, про що свідчать договори купівлі-продажу від 16.03.2004 року, підписані продавцями, з викладеними паспортними даними. Тоді ж продавці і передали у власність свої частини будинку АДРЕСА_1 . Договори були укладені в простій письмовій формі у зв`язку з відсутністю витягу на частини будинку, які відчужувалися. В житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстрований та мешкає лише позивач, який утримує будинок з моменту його купівлі.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що сторони договорів купівлі-продажу частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , досягли згоди відносно всіх істотних умов договору купівлі-продажу вищезазначеного майна (предмет договору, кількість), отже договір є укладеним. З боку набувача та продавців відбулося виконання договору.

Згідно положень ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У такому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди у всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що і мало місце у даному випадку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є згода двох або більше сторін, яка направлена на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов`язку.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття не встановлена судом.

Судом встановлено, що позивач на законних підставах набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права фізичних осіб на нерухоме майно, що знаходиться на території України.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідно до п.10 додатку № 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 15, 220, 328, 626,638, 657 ЦК України, ст.ст. 3, 118-120, 224-226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 1\3 частини житлового будинку, укладений 16.03.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 16.03.2004 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 1\3 частини житлового будинку, укладений 16.03.2004 року укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 16.03.2004 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду протягом 10 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.

       Суддя:                                        Сиротников Р.Є.