№2-562/2011р.

                                              Р І Ш Е Н Н Я    

                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року                  

         Хустський районний суд                                            

Закарпатської області

в складі: головуючого              Волощук  О.Я.

                                                 при секретарі              Савинець Н.І.

з участю представника позивача               ОСОБА_1, ОСОБА_2                                                                         з участю представника відповідача      Волкової О.С., Покотило Р.В.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Хуст справу за позовом

ОСОБА_5

до

Карпатського інституту підприємництва ВНЗ університет «Україна»

про  

поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за  час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В :

           Позивачка ОСОБА_5  звернулася з позовом до Карпатського інституту підприємництва ВНЗ університету “Україна” про поновлення на роботі на посаді  фахівця кафедри “Соціальної роботи” Карпатського інституту підприємництва ВНЗ університету “Україна” та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Посилається на те, що 1 вересня 2009 року наказом №82-к позивачка була прийнята на роботу на посаду лаборанта кафедри «Соціальна робота» Карпатського інституту підприємництва ВНЗ університету «Україна». Наказом від 2 січня 2010 року її було  переведено на посаду фахівця кафедри «Соціальна робота».  

Дане звільнення позивач вважає незаконним з наступних підстав. За час роботи позивачки, її до дисциплінарної відповідальності не притягали, ніяких зауважень чи стягнень по роботі вона не мала. 12 лютого 2010 року вийшовши на робоче місце була повідомлена про те, що звільнена з роботи за невиконання своїх функціональних обов’язків. Позивач посилається на те, що її звільнення проведено без дотримання норм трудового законодавства.

  П.3 ст. 40 КЗпП України передбачено  звільнення працівника у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором, або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідачем не вказано конкретно коли і які обов’язки покладені на позивача ОСОБА_5 посадовою інструкцією вона не виконала, не наведено прикладів систематичності порушень функціональних обов’язків та застосування до неї заходів дисциплінарного стягнення. В трудовій книжці вказано, що позивачка звільнена з роботи 10 лютого 2010 року. Наказ,  який виданий їй на руки вказує, що позивачка звільнена 11 лютого 2010 року, тобто який день рахувати днем звільнення, за яку провину чи порушення її звільнено з роботи. Звільняючи за порушення функціональних обов’язків відповідач не витребував пояснень по суті допущених порушень

 Позивачка являється членом профспілки і її звільнення можливо було тільки з дозволу профспілкового комітету, однак питання звільнення позивача ОСОБА_5 не винесено на розгляд профспілкового комітету, так як на таке засідання її повинні були запросити та запропонувати дати пояснення по суті допущених нею порушень трудової дисципліни.

Представники позивача ОСОБА_1,ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали. Просили його задоволити.  

Представник відповідача Волкова О. С. позов не визнала. Суду пояснила, за невиконання функціональних обов”язків згідно наказу №128-к від 23.11.2009 року позивачці було оголошено догану на підставі доповідної записки начальника інформаційного центру Чекута Я. М., оскільки ОСОБА_5 не подано необхідний матеріал для виготовлення перепусток. Згідно з обліку робочого часу системи контролю ОСОБА_5  була відсутня на робочому місці 10 та 11 лютого 2010 року.12 лютого було зафіксовано прихід на роботу о 10 год. 55 хв. (запис у журналі перепусток чергового), а згідно правил трудового розпорядку КІП робочий день починається о 8 год 45 хв.  У КІП проходила акредитація спеціальності «Соціальна робота», що потребувало підготовки акредитаційної справи до Міністерства освіти і науки. ОСОБА_5 було доручено до 10.02. 2010 року підготувати матеріал до справи, як фахівцю, чого вона не виконала. Під час оформлення на роботу ОСОБА_5 було ознайомлено з функціональними обов’язками старшого лаборанта кафедри. В посадовій інструкції вказано, що лаборант підпорядковується завідувачу кафедри та його заступнику і забезпечує діловодство кафедри, створення умов організації та проведення навчально-виховного процесу та виконує інші доручення .Наказ № 17 від 10.02 10 року вважають недійсним, у зв’язку із помилковим записом у ньому.  Звільнено ОСОБА_5 з роботи 11.02.2010 року за невиконання функціональних обов’язків. На підставі доповідної записки в. о. декана факультету ОСОБА_6 начальнику відділу кадрів  Волковій О. С. було доручено відібрати  пояснення, але у зв”язку з відсутністю ОСОБА_5 на робочому місці пояснення від позивача не відібрано. Засідання профспілкового комітету відбулося 11.02.2010 року о 16 годині . Ректор Дворнікова Н. С.  10.02.2009 року особисто телефонувала ОСОБА_5, але вона не відповідала. Це зумовило ректора Дворнікову Н. С. письмово звернутись до профспілкового комітету інституту про надання згоди на звільнення ОСОБА_5 за неявку на роботу без поважних причин 10 та 11 лютого 2010 року.

Представники позивача Волкова О.С., Покотило Р.В. просили відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що в Карпатському інституті підприємництва на той момент проходила акредитація, всім було розділено певний обсяг роботи. Позивачка ОСОБА_5 свій обсяг роботи не виконала,  на робочому місці не з”явилась.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупностісуд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_5 виходячи із наступних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи позивачка ОСОБА_5 1 вересня 2009 року наказом №82-кп була прийнята на роботу на посаду лаборанта кафедри «Соціальна робота» Карпатського інституту підприємництва ВНЗ університету «Україна». Наказом від 2 січня 2010 року її було  переведено на посаду фахівця кафедри «Соціальна робота».

 12 лютого 2010 року вийшовши на робоче місце була повідомлена про те, що звільнена з роботи за невиконання своїх функціональних обов’язків за наказом №17-к від 10.02.2010року відповідно до п.3 ст.40 КзпПУкраїни.

 У відповідності до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов”язків ,покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

В судовому засіданні оглянуті копії наказів №17-к виданий 10 лютого 2010 року про звільнення позивачки за невиконання функціональних обов”язків на підставі п.3 ст.40 КзпП України, копію наказу №17-к від 11 лютого 2010 року про відміну наказу №17 виданого 10.02.2010 року та копія наказу №17-к від 11 лютого 2010 року про звільнення ОСОБА_5 з посади фахівця кафедри ”Соціальної роботи” з 11.02.2010 року за п.3 ст.40 КЗпП України за невиконання функціональних обов”зків.

При цьому приймаючи накази щодо звільнення позивачки керівником Карпатського інституту підприємництва жодного не зазначається обов”язкова умова застосування- п.3 ст.40 КзпП України систематичне  невиконання працівником без поважних причин обов”язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

В наказі про звільнення не тільки не вказується на систематичність невиконання обов”язків, а також не зазначено в чому полягає систематиність порушень трудової дисципліни, без зазначення попередніх стягнень щодо позивачки.

Звільняючи за порушення функціональних обов’язків відповідач не витребував пояснень по суті допущених порушень.

Позивачка являється членом профспілки і її звільнення можливо було тільки з дозволу профспілкового комітету. Питання звільнення позивача ОСОБА_5  розглядається профспілковим комітету у її відсутності без письмового запрошення  на  засідання без її пояснення  пояснення по суті допущених нею порушень трудової дисципліни.

Судом досліджено в судовому засіданні посадову інструкцію старшого лаборанта (фахівця )кафедри,правила внутрішнього розпорядку для працівників і студентів у Карпатському інституті підприємництва ВНЗ “ Відкритий міжнародний університет розвитку людини “ Україна”. Суд константує ,що в коло службових обов”язків позивача не входило  підготовка акредитаційної справи до Міністерства освіти .Не було покладено такмй обов”язок і наказами по навчальному закладі.

За таких обставин позов ОСОБА_5  про  поновлення на роботі  та стягнення  середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає  до задоволення .

 У відповідності до ст.235 КЗпП України  при винесенні рішення про поновлення на роботі орган,який розглядає трудовий спір,одночасно приймає рішення про виплату прцівникові середньогозаробітку за час вимушеного прогулу .

Середній заробіток ОСОБА_5 складав 977 гривень. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.02.2010 року по 04.02.2011 року в складає 10747 грн.В частині поновлення на роботі та виплатити одномісячної середньої заробітної плати в розмірі 977 грн. слід допустити негайне виконання рішення суду.

Адвокатом ОСОБА_2 представлено довідку щодо оплати праці адвоката у розмірі 2000 гривень і заявлено  вимогу відшкодування оплати праці адвоката відповідачем. Враховуючи те, що адвокатом не представлено квитанції про оплату її послуг, слід відмовити у задоволенні даних вимог.

    Керуючись ст. ст. 10, 60, 209 ЦПК України, ст.40, 235 КЗпП України,

                Суд,  -

                                              Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 задоволити.

Поновити ОСОБА_5 на посаді фахівця кафедри соціальної роботи Карпатського інституту підприємництва ВНЗ університет «Україна».

Зобов»язати Карпатський інститут підприємництва ВНЗ університет «Україна» виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.02.2010 року по 04.02.2011 року в розмірі 10747 грн.

В частині поновлення на роботі та виплатити одномісячного середньої заробітної плати в розмірі 977 грн. допустити негайне виконання рішення суду.

У стягненні витрат по оплаті праці адвоката – відмовити.

Стягнути із Карпатського інституту підприємництва ВНЗ університет «Україна» 107 грн. судового збору на користь держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Хустському районному суді 22050000 №31214259700318 код 22108130 МФО812016 банк ГУДКУ в Закарпатській області.

Сторонами може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

  Головуючий                                              підпис                           Волощук О.Я.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду                                                                                 Волощук О.Я.