18.01.2022

Справа 431/6501/21

Провадження 2-а/431/9/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

судді Олійник С.В.,

секретаря Яковенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

23 грудня 2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серія ЕАО №5150834 від 15.12.2021р., складену інспектором відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Красільніковим В.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження по адміністративній справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 15.12.2021р. постановою серія ЕАО №5150834 інспектора відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Красільнікова В.О. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 850,00 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 керував транспортним засобом LADA НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушим п.2.9.в. ПДР - керування водієм т/з з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим. З вищезазначеною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною, незаконною, винесеною з порушенням вимог чинного законодавства у відповідності з яким підлягає скасуванню. Правопорушення, про яке йдеться у постанові від 15.12.21р. не вчиняв, перед виїздом позивач перевіряв освітлення номерного знаку, а також чистоту, будь-яких несправностей виявлено не було. Крім того, його 15.12.2021р. було безпідставно зупинено працівниками Відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, при цьому причину зупинки інспектори не повідомили. На вимогу позивача надати відеозапис події вчиненого адміністративного правопорушення, інспектором сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції старшим лейтенантом поліції Красільніковим В.О. відео докази правопорушення не були надані.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - начальник СРПП відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області Решетило Є.В. в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу буз участі відповідача, з позовними вимогами не згоден, надати докази порушення ПДР ОСОБА_1 не надається можливим у зв`язку з їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАО № 5150834 від 15 грудня 2021 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області старшим лейтенантом поліції Красільніковим Володимиром Олександровичем, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. ( а.с. 8)

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 15.12.2021 року о 16 годині 08 хвилин на вул. Українська в смт. Новопсков Луганської області керував транспортним засобом LADA НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушим п.2.9.в. ПДР - керування водієм т/з з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

Згідно з п. 2.9 в ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знаку або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідальність за керування транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі доказів.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

В матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. У постанові, яка оскаржується, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 15 грудня 2021 року правил дорожнього руху.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

В силу вимог п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах «Нечипорчук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06.12.1998 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 150 та 253 рішень відповідно).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вказане, суд приймає до уваги викладені обставини справи, зазначені в позовній заяві, будь-яких відомостей, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачем надані не були.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст.268,280 КУпАП, у зв`язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин, то суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому постанова винесена необґрунтовано, без дотриманням вимог КУпАП, що є підставою для її скасування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,76,77,90,123,241- 250,286 КАС, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО 18 № 5150834 від 15.12.2021 року інспектора відділу поліції №1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області старшим лейтенантом поліції Красільнікова Володимира Олександровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. В. Олійник