Суддя        Глібко О. В.

Справа № 644/10118/20

Провадження № 2/644/269/22

10.01.2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді Глібко О.В., за участю секретаря – Книшенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9119225 дата реєстрації 05.10.2009 рік, підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА № 758745 від 05.10.2009 року Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 05.10.2009 року за № 9119225 про арешт майна та заборони на його відчуження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час оформлення спадщини після смерті сина  –  ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , позивачу стало відомо, що на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт згідно постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА № 758745 від 05.10.2009 року Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ.

На даний час позивач має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту, позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт, накладений на майно порушує право власності позивача.

Права позивача порушуються через те, що позивач не має можливості належним чином оформити спадщину після смерті сина, через наявність арешту на спадкове майно, за відсутності підстав для арешту, позивач вимушена звернутись до суду з цим позовом для захисту своїх прав шляхом зняття арешту з майна.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року було відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.04.2021 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

       Представник позивача- адвокат Полторапавлов М.Г. через канцелярію суду подав заяву з проханням розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

       Представник відповідача- Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . ( а. с. 8)

ОСОБА_1 , є спадкоємцем частини нерухомого майна, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , а саме квартири, яка є спільною сумісною власністю та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ( а. с. 11)

Під час оформлення спадщини позивачу стало відомо, що на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА № 758745 від 05.10.2009 року Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ. ( а. с. 10, 37)

Як вказує представник, ним було направлено клопотання № 47/20 від 02.11.2020 року до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з проханням зняти арешт з нерухомого майна.

Представник позивача також звертався із адвокатським запитом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

З листа № 30080/74527/17/20/04.4 від 09.11.2020 року встановлено, що 30.06.2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на час прийняття рішення). Оскільки, згідно акту державного виконавця майно, яке підлягає опису й арешту, належне боржнику, відсутнє. Також Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вказало, що надання більш детальної інформації не виявляється можливим, у зв`язку зі знищенням вказаного виконавчого провадження, оскільки відповідно до п. 9.9 розділу 9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Міністерство юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 (в редакції, чинній до 19.07.2017), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки. ( а. с. 16)

Згідно із відповіддю № 146514 Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04.12.2020 року, під час перевірки даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії, виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_2 та межах якого винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення зборони його відчуження, серія та номер АА № 755745 від 05.10.2009, на виконанні у відділі не перебуває, відомості відсутні. Додатково повідомлено, що відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом МЮУ № 2274/5 від 25.12.2008 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки. Таким чином, вищезазначене виконавче провадження знищене. ( а. с. 14)

Крім того, з відповіді Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.11.2020 року встановлено, що 07.09.2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

30.06.2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Більш детальну інформації надати не виявляється можливим, оскільки строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить три роки. ( а. с. 38)

На час звернення позивача із позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право успадкування позивачем нерухомого майна, внаслідок чого спадкоємець позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, враховуючи той факт, що у спадкоємця немає ніяких заборгованостей та інших правових підстав для перебування її майна під арештом, підстав для продовження обтяження на майно немає, тому позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження за реєстраційним номером 9119225 від 05.10.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право : вернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом, чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Нормою статті 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист праві основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року -У 606-ХІУ, який був чинний на час виконавчих проваджень №343/11 від 15.03.201 1 та №25115258 від 15.03.2011, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні положення закріплені у відповідності до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІП, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та частини другої статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту накладеного на майно порушується право власності позивача, внаслідок чого вона позбавленаможливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, тому право позивача підлягає судовому захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.

З вищевикладеного вбачається, оскільки позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права, зважаючи на викладені обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно спадкодавця, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку в іншій спосіб, є необхідність захисту прав шляхом скасування такого арешту та виключення запису про арешт нерухомого майна з Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 2, 4, 5,12, 13, 76-82, 89, 211, 223, 247, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 386, 1218, 1268 ЦК України, суд, -

                                                                    В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9119225 дата реєстрації 05.10.2009 рік, підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА № 758745 від 05.10.2009 року Орджонікідзевський ВДВС Харківського МУЮ та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 05.10.2009 року за № 9119225 про арешт майна та заборони на його відчуження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 13.01.2022 року.

Суддя:                                                                        О.В. Глібко