ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

„13” червня 2007 року                                                                                                     м. Ялта

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим як адміністративний суд

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби охорони культурної спадщини та мистецтв України про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ялтинського міського суду з зазначеним адміністративним позовом в порядку процесуальних вимог адміністративного судочинства і просить суд:

-              Визнати неправомірними дії відповідача з видачі висновку щодо неможливості відведення земельної ділянки, зобов'язавши відповідача узгодити її відведення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно висновку відповідача відмовлено в узгодженні відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що вона розташована в межах охоронюваної зони ландшафту, де будівництво не передбачено. Оскільки зазначена земельна ділянка не відноситься до охоронної зони,  відмова в узгодженні відведення земельної ділянки є неправомірною.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд вважає, що позов  ґрунтується на вимогах закону і підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Рішенням Лівадійської селищної ради № 125 від 23 липня 2004 року   позивачу було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.01 га для будівництва і обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 118 ч. 9 ЗК України позивачем були отримані відповідні узгодження.

Державна служба охорони культурної спадщини листом від 10 травня 2006 року за № 22-1198/9 відмовила в погодженні відведення земельної ділянки.

Пункт 3 статті 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини", містить заборону на здійснення містобудівних, архітектурних або ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земельних робіт на охоронних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних, ареалів населених місць, занесених до списку історичних населених місць України.

Статтею 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини” встановлено, що межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідних доказів у виді науково-проектної документації, яка затверджена органом охорони культурної спадщини, суду надано не було.

Таким чином, відмова в узгодженні відведення земельної ділянки є неправомірною, відповідачу належить повторно розглянути можливість відведення земельної ділянки позивачу та дати відповідний висновок по суті.

В разі неможливості дачі обґрунтованого висновку у зв'язку з відсутністю відповідної науково-проектної документації і невиконання вимог Постанови Ради Міністрів АРК № 330 від 16 листопада 1995 року, відповідачу належить вирішити це питання по суті одразу після виконання відповідних вимог законодавства щодо складання такої документації.

На підставі викладеного і керуючись ст. 118 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 6, 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини", Постановою Ради Міністрів АРК № 330 від 16 листопада 1995 року, ст. ст. 6, 9, 17, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби охорони культурної спадщини та мистецтв України про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної служби охорони культурної спадщини з видачі ОСОБА_1 висновку № 22-1198/9 від 10 травня 2006 року про неможливість відведення земельної ділянки площею 0.01 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування гаражу, зобов'язавши Державну службу охорони культурної спадщини виконати необхідні дії з повторного розгляду можливості узгодження ОСОБА_1  відведення зазначеної земельної ділянки з видачею відповідного висновку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд як адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також може бути подана  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скаргу  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у строки та порядку, що передбачені ст. ст. 186, 254 КАС України.

СУДДЯ -