справа № 991/7822/21

провадження № 11-сс/991/12/22

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року                                                                         місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі представника особи, в інтересах якої подано апеляційну скаргу – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2021 р. про повернення скарги на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

07 грудня 2021 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 08 грудня 2021 року призначено до апеляційного розгляду (а.с. 114).

1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді адвокату ОСОБА_7 повернуто скаргу, подану в інтересах ОСОБА_8 , на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали, задоволення скарги адвоката ОСОБА_7 , поданої в інтересах ОСОБА_8 , та зобов`язання уповноваженої особи НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_8 від 03.11.2021 р.

2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала ґрунтується на припущеннях слідчого судді та прямо суперечить вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, а тому підлягає скасуванню. Так, 03.11.2021 року ОСОБА_8 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення службовими особами, посади яких віднесені до категорії «А» (зокрема, державним секретарем Мінекономіки ОСОБА_9 , першим заступником міністра Мінекономіки ОСОБА_10 , заступником директора департаменту - начальником управління Мінекономіки ОСОБА_11 ) кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 2051, 385 КК України. У зв`язку з тим, що відомості за вищевказаною заявою ОСОБА_8 до ЄРДР внесені не були, 05.11.2021 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах останнього звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. За результатами розгляду, 09.11.2021 року скаргу повернуто через непідсудність останньої Солом`янському районному суду міста Києва. Слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки заявником оскаржується бездіяльність детектива НАБУ, судовий контроль у даному випадку має здійснювати слідчий суддя Вищого антикорупційного суду. З урахуванням висновків вказаної ухвали, 18.11.2021 року адвокат ОСОБА_7 подала скаргу в інтересах ОСОБА_8 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, втім, останній не взяв до уваги ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09.11.2021 р., якою скаржнику роз`яснено право повторного звернення до суду, та 22.11.2021 року повернув скаргу. При цьому, слідчий суддя встановив відсутність жодного з критеріїв, зазначених у ч. 5 ст. 216 КПК України, а також проігнорував дату отримання скаржником копії ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 09.11.2021 р., та, як наслідок, помилково констатував пропуск строку звернення з даною скаргою. Також, апелянт звертає увагу на те, що слідчим суддею не взято до уваги клопотання, викладене у скарзі, про поновлення пропущеного строку з тієї підстави, що Солом`янським районним судом міста Києва заявника із запізненням проінформовано про результати розгляду скарги. Вважає, що оскільки оскаржується бездіяльність детективів НАБУ, то судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному провадженні має здійснюватися саме слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні представник особи, в інтересах якої подано апеляційну скаргу – адвокат  ОСОБА_6 ,підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Додатково зазначив, що скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки заява ОСОБА_8 від 03.11.2021 р. до НАБУ містить відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень саме посадовими особами категорії «А».

Представник НАБУ, адвокат ОСОБА_7 та заявник ОСОБА_8 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду не зверталися. Враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, а також позицію адвоката ОСОБА_6 як представника особи, в інтересах якої подано апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вищезазначених осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, а інтереси апелянта належним чином представлені уповноваженою особою.

4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

Слідчим суддею встановлено, що 03.11.2021 року ОСОБА_8 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення службовими особами (державними службовцями, посади яких віднесені до категорії «А») ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 2051, 385 КК України. Однак, відомості до ЄРДР за нею внесені не були.

05.11.2021 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_8 від 03.11.2021 р. Втім, ухвалою слідчого судді від 09.11.2021 р. скаргу повернуто з підстав її непідсудності Солом`янському районному суду міста Києва. Слідчий суддя зазначив, що судовий контроль у даному випадку має здійснювати слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, оскільки оскаржується бездіяльність детектива НАБУ.

18.11.2021 року адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подала скаргу на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_8 від 03.11.2021 р., до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

За результатом розгляду слідчий суддя дійшов висновку, що у скарзі адвоката ОСОБА_7 , поданій в інтересах ОСОБА_8 , відсутній жоден з критеріїв, зазначених у ч. 5 ст. 216 КПК України, а отже, скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду.

Слідчий суддя також зауважив, що момент вчинення бездіяльності посадовою особою НАБУ обраховується після спливу 24-х годинного строку з моменту отримання НАБУ заяви, а тому, направивши скаргу до Вищого антикорупційного суду 18.11.2021 року, представник заявника пропустила встановлений законом строк. На його переконання, представництво інтересів ОСОБА_8 здійснює фаховий юрист - адвокат ОСОБА_7 , тому остання не може посилатися на необізнаність щодо встановленого КПК України порядку визначення підсудності з розгляду скарг на бездіяльність НАБУ у кримінальному провадженні як на причину пропуску строку. З цих підстав, у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали слідчий суддя зазначив, що попереднє звернення до іншого суду із порушенням правил підсудності не є поважною причиною пропуску строку на оскарження, однак у резолютивній частині ухвали питання щодо поновлення пропущеного строку він не вирішував.

5. Мотиви суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Отже, скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Постановляючи ухвалу про повернення скарги, поданої в інтересах ОСОБА_8 , на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення службовими особами, посади яких віднесені до категорії «А», кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 2051, 385 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку оскаржується бездіяльність детективів НАБУ щодо кримінальних правопорушень, склад яких не віднесено до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді.

Так, правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду закріплені ст. 331 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. ст. 2062, 209, 211, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення та скарги до слідчого судді, предметом оскарження є бездіяльність детективів НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення службовими особами, посади яких віднесені до категорії «А», зокрема: державним секретарем Мінекономіки ОСОБА_9 , першим заступником міністра Мінекономіки ОСОБА_10 , заступником директора департаменту - начальником управління Мінекономіки ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 2051 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців) та ст. 385 КК України (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків) (а.с. 1-5, 83-94).

Однак, кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 2051, ст. 385 КК України, не зазначені у примітці до ст. 45 КК України та відсутні у переліку статей, які згідно зі ст. 331 КПК України визначають предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 331 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті КПК України.

Так, дійсно, враховуючи приписи ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Втім, оскільки слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, а скарга представника ОСОБА_7 на бездіяльність детективів НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення службовими особами, посади яких віднесені до категорії «А», кримінальних правопорушень, передбачених ст. 2051, ст. 385 КК України, стосується злочинів, які не підсудні Вищому антикорупційному суду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не може здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні щодо злочинів, не віднесених до підсудності вказаного суду.

При цьому, ані факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективами НАБУ, ані факт оскарження бездіяльності останніх не є єдиною та беззаперечною умовою для віднесення розгляду скарги до підсудності Вищого антикорупційного суду, якщо відсутні інші зазначені вище умови або критерії визначення предметної підсудності цього суду.

Посилання в апеляційній скарзі на недопустимість спорів між судами про підсудність скарги не впливає на викладені вище висновки, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, ухвала слідчого судді Солом`янського районного судом міста Києва від 09.11.2021 р. про повернення скарги заявником не оскаржувалась та в апеляційному порядку не переглядалась. Водночас, за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2021 р. колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла висновку щодо непідсудності вказаної скарги та повернення її особі, якою вона подана.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Отже, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду скаргу, подану в інтересах ОСОБА_8 , повернуто з передбаченої законом підстави.

Враховуючи обґрунтованість висновку оскаржуваної ухвали про повернення скарги з підстав її непідсудності Вищому антикорупційному суду, колегія суддів не вдається до оцінки доводів апелянта про поважність причин пропуску строку на звернення зі скаргою та зазначає, що оцінку вищевказаним обставинам має бути надано належним судом при вирішенні питання щодо прийнятності скарги.

6. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2021 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя                                                                 ОСОБА_2

ОСОБА_12 ОСОБА_13

                                                                                ОСОБА_4