Справа №   1-48/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03.02.2011м.Ніжин

                                                  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

                                                  в складі : головуючого - судді Кобилецького І.Ф.,

                                                  при секретарі –Кубрак Н.М.,

                                                  за участю : прокурора –Мозгового В.Г.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілих ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки м. Ніжина Чернігівської області, гр.України, українки, освіта вища, заміжньої, не працюючої, не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1,  по ст.140 ч.1, 140 ч.2 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

З вересня 1993 року ОСОБА_4 працювала лікарем 1 категорії Ніжинського дитячого будинку-інтернату, розташованого по вул. Березанська, 44-а, в м. Ніжині Чернігівської області, який є соціальною медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років та молоді віком від 18 до 35 років, з вадами фізичного і розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг, і являлась відповідальною за життя та здоров"я підопічних інтернату, за надання їм кваліфікованої медичної допомоги згідно своїх функціональних обов"язків.

3 серпня 2010 року, в сьомому відділенні четвертого профілю цього будинку-інтернату захворіла підопічна ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5. В той же день лікарем ОСОБА_4 хворій ОСОБА_5 був поставлений діагноз - гостра респіраторна вірусна інфекція, застійний бронхіт.

5 серпня 2010 року в цьому ж відділенні будинку-інтернату захворіла неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, якій 6 серпня  2010 року лікарем ОСОБА_4 був поставлений діагноз - внутрішня гідроцефалія, гострий бронхіт, та під питанням бронхопневмонія.

06 серпня 2010 року в будинку-інтернаті захворів підопічний ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7; 7 серпня 2010 року захворів ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8; 8 серпня 2010 року захворіла ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9.

09 серпня 2010 року лікарем ОСОБА_4 хворим дітям був поставлений діагноз: ОСОБА_7 - гостра респіраторно-вірусна інфекція, внутрішня гідроцефалія; ОСОБА_9 - гостра респіраторно-вірусна інфекція, мікроцефалія, набухання мозку, та під питанням застійна бронхопневмонія; ОСОБА_8 - гостра респіраторно-вірусна інфекція, та під питанням бронхопневмонія.

Незважаючи на майже одночасне захворювання цих підопічних будинку-інтернату, які мали тяжкі супутні патології, гострий початок їх захворювань, наявність гіперемічного синдрому та катаральних проявів, ОСОБА_4, неналежно виконуючи свої професійні обов’язки медичного працівника, внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до них, не вжила заходів до термінової консультації хворих суміжними спеціалістами.

Крім того, в порушення ст. 38 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.21 своєї посадової інструкції лікаря, які зобов'язували ОСОБА_4, у разі виявлення хворого на інфекційну хворобу, вжити заходів для його тимчасової ізоляції та організувати ранню госпіталізацію хворого до відповідного закладу охорони здоров'я, такої госпіталізації до інфекційного відділення Ніжинської центральної міської лікарні нікого із вказаних осіб не здійснила, чим позбавила їх можливості, крім консультацій, також і лікування суміжними спеціалістами, стала лікувати цих хворих в умовах будинку-інтернату, який не пристосований до лікування інфекційних хворих з тяжкими патологіями, і почала їх ізоляцію лише з 6 серпня 2010 року.

Все це призвело до ускладнень протікання захворювань зазначених осіб, прогресуючого погіршення їх стану здоров"я та призвело до смерті кожного з них.

Смерть хворих наступила: ОСОБА_6 - 7 серпня 2010 року, ОСОБА_9 –10 серпня 2010 року, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - 11 серпня 2010 року.

Згідно висновків судово-медичних та комісійних судово-медичних експертиз:

- у ОСОБА_6 мала місце гостра респіраторна вірусна інфекція, котра на фоні тяжкої супутньої патології (хвороба Дауна, глибока розумова відсталість, недорозвита мова, пупкова грижа), ускладнилась серозно-геморагічною пневмонією, набряком головного мозку, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку, який виник в результаті гострої легеневої недостатності на тлі серозно-геморагічної пневмонії;

- у ОСОБА_9 мала місце гостра респіраторна вірусна інфекція, котра на фоні тяжкої супутньої патології (дитячий церебральний параліч, мікроцефалія з внутрішньою гідроцефалією, судомний синдром у формі частих поліморфних приступів, спастичний тетрапарез, контрактури, деформації кісток кінцівок, хребта, тяжка розумова відсталість, розхідна косоокість, недорозвиток мови), ускладнилась набряком головного мозку, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті став набряк-набухання головного мозку;

- у ОСОБА_7 мала місце гостра респіраторна вірусна інфекція, котра на фоні тяжкої супутньої патології (хвороба Дауна, олігофренія в стадії імбецильності, внутрішня гідроцефалія з ділянками атрофії головного мозку, недорозвиток мови, хронічний гепатит, затримка фізичного розвитку), ускладнилась двобічною тотальною серозно-геморагічною пневмонією, гострою легеневою недостатністю, інтоксикацією, набряком головного мозку і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті стала двобічна тотальна серозно-геморагічна пневмонія, спричинена гострою респіраторно-вірусною інфекцією;

-у  ОСОБА_5 мала місце гостра респіраторна вірусна інфекція, котра на фоні тяжких супутніх захворювань (дитячий церебральний параліч зі спастичним тетрапарезом, контрактурами суглобів, верхніх, нижніх кінцівок, тяжка розумова відсталість, недорозвиток мови, внутрішня гідроцефалія з ділянками атрофії головного мозку, затримка фізичного розвитку), ускладнилась двобічною серозно-геморагічною пневмонією, інтоксикацією, гострою легеневою недостатністю, набряком головного мозку з вклиненням стовбуру мозку в великий потиличний отвір і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку з вклиненням стовбуру мозку в великий потиличний отвір, який виник в результаті гострої легеневої недостатності та інтоксикації, що розвинулись на тлі двобічної серозно-геморагічної пневмонії, спричиненої гострою респіраторно-вірусною інфекцією;

- у ОСОБА_8 мала місце гостра респіраторна вірусна інфекція, котра на фоні тяжкої супутньої патології (дитячий церебральний параліч атонічно-астатична форма, амавроз центрального генезу, внутрішня вроджена гідроцефалія, диплація кульшових суглобів, глибока розумова відсталість, недорозвинутість мови, гіпотрофія 3 ступеня, хвороба Гірпшрунда ободової кишки), ускладнилась двобічною тотальною серозно-геморагічною пневмонією, гострою легеневою недостатністю, набряком головного мозку і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку, який виник в результаті гострої легеневої недостатності та інтоксикації, що розвинулись на тлі двобічної серозно-геморагічної пневмонії, з переважним ураженням верхніх долей, спричиненої гострою респіраторно-вірусною інфекцією.

          Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 повністю визнала себе винною в пред’явленому їй обвинуваченні по ст. 140 ч.1, 140 ч.2 КК України, у вчиненому щиро розкаялась і показала, що до її звільнення з роботи вона працювала на посаді лікаря Ніжинського дитячого будинку-інтернату, де утримуються діти з вадами фізичного та розумового розвитку, з психічними розладами. 3 серпня 2010 року в сьомому відділенні будинку-інтернату захворіла ОСОБА_5, котрій вона поставила діагноз та призначила лікування. 5 серпня 2010 року захворіла ОСОБА_6, котрій вона також поставила діагноз та призначила відповідне лікування. Хворі проходили лікування в будинку-інтернаті, і на це була письмова згода з Міністерства праці та соціального захисту населення. В період з 5 по 7 серпня 2010 року захворіли       інші діти, яких вона обстежила, поставила їм діагноз та призначила лікування, здійснюючи за ними безпосередній догляд. Оскільки стан здоров"я дітей не покращувався, вона пішла на консультацію до лікаря-інфекціоніста, після чого дітям були зроблені відповідні аналізи і вона стала готувати дітей до госпіталізації. Проте самі слабкі діти невдовзі померли. Все так сталося тому, що всі діти були дуже ослаблені, у них було дуже багато супутніх хвороб. При цьому вона не врахувала вплив на дітей високої температури, оскільки в той період денна температура становила до 37 градусів тепла, що спричинило набряк головного мозку в дітей.  

          Після допиту підсудної суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового розгляду справи не оспорюються, і обмежив судове слідство допитом підсудної, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду справи.

          При цьому судом було з"ясовано, чи правильно розуміють підсудна та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, і чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз"яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

          За вчинені злочини ОСОБА_4 повинна нести кримінальну відповідальність:

- по ст.140 ч.1 КК України, за неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов"язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого,

- по ст.140 ч.2 КК України, за неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов"язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.

          Вирішуючи питання про покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів.

          Враховує суд обставини, що пом"якшують покарання підсудної: що засуджується вона вперше, що у вчиненому вона  щиро розкаялась, що до адміністративної відповідальності вона не притягувалась.

          Враховує суд обставину, що обтяжує покарання підсудної, в саме вчинення щодо злочину щодо малолітньої та особи, що перебувала в безпорадному стані.

          Враховує суд особу винної: що за попереднім місцем роботи вона характеризується з позитивної сторони, що вона неодноразово нагороджувалась за сумлінну працю, що за місцем проживання вона також характеризується з позитивної сторони, має на утриманні батька 1928 року народження, котрий через похилий вік та стан здоров"я потребує сторонньої допомоги.

          Враховує суд також і те, що настанню тяжких наслідків посприяли і погодні умови, а саме висока денна температура повітря, яка негативно вплинула на здоров"я потерпілих, що самі потерпілі мали дуже багато супутніх хвороб з народження, мали слабкий імунітет, що також негативно відобразилось на перебігу їх хвороби.

          З урахуванням вищенаведеного суд вважає необхідним призначити підсудній покарання у виді позбавлення волі.

          Враховуючи тяжкість злочину, обставини справи та особу винної, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування призначеного покарання, і вважає необхідним застосувати у відношенні неї ст.75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням.

          Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

          ОСОБА_4 визнати винною і призначити покарання:

- по ст.140 ч.1 КК України - один рік позбавлення волі,

- по ст.140 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду лікаря строком на три роки.

          На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_4 призначити 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду лікаря строком на три роки.

          На підставі ст.75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування основної міри призначеного покарання, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов"язки.

          На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену такі обов"язки:

1)          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2)          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

3)          періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Міру запобіжного заходу засудженій, до дня набрання вироком законної сили, залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази у справі: 5 історій хвороб, 5 особових справ ОСОБА_6,       ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, журнал прийому та передачі зміни санітарок палатних, журнал чергувань медичних працівників,  папка-скорозшивач 7 відділення 4 профілю, журнал з протоколами виробничих нарад, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, повернути в Ніжинський дитячий будинок-інтернат.

          На вирок суду може бути подана апеляція учасниками судового розгляду на протязі 15-ти діб з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд.

Суддя                                        Кобилецький І.Ф.