- відповідач: Дьоміна Катерина Іванівна
- позивач: Ломакіна Дарія Дмитрівна
- Представник відповідача: Кравцов Сергій Ігорович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 січня 2022 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 766/13977/19
Номер провадження: 22-ц/819/89/22
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого – Радченка С.В.,
суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В.
секретар: Плохотніченко А.В.
учасники справи:
представник позивача – адвокат Панчук Н.В.
представник відповідача - адвокат Кравцов С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кравцов Сергій Ігорович, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Ус О.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору нікчемним та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції
У липні 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що за договором №8021, зареєстрованим Товарною біржою "Ізумруд" 30.12.2003 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала на підставі свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 09.02.1994 року її родичам: ОСОБА_3 діду, ОСОБА_4 бабі та ОСОБА_5 дядьку. Її баба, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дід ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті яких, їх син (її дядько) ОСОБА_5 прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцями на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявив про відмову від неї. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилася спадщина на спірну квартиру. 08.01.2019 року вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька. Однак з повідомленням нотаріуса дізналася, що спірна квартира була продана відповідачці за вищезазначеним договором. Вказує, що із дублікату договору купівлі-продажу квартири вбачається, що у ньому відсутні підписи сторін та дублікат виданий 29.08.2017 року та зареєстрований відповідачкою в Херсонському бюро технічної інвентаризації тільки через 14 років - 29.08.2017 року. Зазначала, що в листопаді 2018 року ОСОБА_5 мав намір подарувати їй цю кватиру, однак, раптово помер. У зв`язку із вказаним, за її дорученням ОСОБА_6 звернувся із заявою до поліції про незаконне заволодіння майном та відкрито кримінальне провадження №12019230020000308. Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13.03.2019 року накладено арешт на спірну квартиру. На запит слідчого Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області про надання оригіналів документів, які підтверджують реєстрацію вищевказаного договору, директором товарної біржі "Ізумруд" повідомлено, що в архіві товарної біржі такі документи відсутні. Під №8021 в архіві зберігаються інші договори, укладені між іншими сторонами та за іншими адресами, що, на її думку, свідчить про фальсифікацію договору. Крім того, про фальсифікацію договору, на її думку, свідчить також і те, що відповідачка, після придбання квартири у 2003 році ніколи у ній не проживала, оскільки в квартирі до дня їх смерті проживали власники. 11.10.2018 року у спірній квартирі, через необережність ОСОБА_5 сталася пожежа, після чого у квартирі зберігається майно померлих родичів. Зазначає, що волевиявлення її родичів на відчуження квартири не було, в договорі родичі зазначені як відчужувачі, а тому такий правочин порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на порушення конституційних прав і свобод власників нерухомого майна та на заволодіння відповідачкою, всупереч закону їх приватною власністю. Посилаючись на наведене, просила визнати договір купівлі-продажу №8021, зареєстрований Товарною біржою "Ізумруд" 30 грудня 2003 року, за яким ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,66 кв.м, в тому числі житловою площею 26,9 кв.м нікчемним; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем п`ятої черги за законом, вирішити питання щодо судових витрат.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення державного реєстратора Херсонської міської ради Херсонської області Скакун Сергія Олександровича № 37201727 від 21.09.2017 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , з урахуванням ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з визнанням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, що існували до внесення рішення № 37201727 від 21.09.2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами спірного договору купівлі-продажу не було дотримано вимог закону щодо обов`язкового нотаріального посвідчення вказаного договору, внаслідок чого вказаний договір є нікчемним.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кравцов С.І., подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального законодавства. Посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки на момент укладення спірного договору купівлі-продажу діяв Закон України «Про товарну біржу», який не передбачав нотаріального посвідчення такого договору. Також посилається на те, що умовами договору було передбачено, що продавці мали право по-життєвого проживання в квартирі, а тому доводи позовної заяви про те, що вона ніколи не проживала в квартирі є безпідставними. Крім того покупцем було передано кошти за квартиру до підписання договору, що не було спростовано позивачем.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, представник позивача адвокат Панчук Н.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду, як законне та обґрунтоване, без змін.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної, спільної, сумісної власності ОСОБА_3 , та членам його сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом № НОМЕР_2 про право власності на житло від 09.02.1994 р. (а.с.14).
Згідно дублікату договору №8021 купівлі-продажу виданого 29.08.2017 року, 30 грудня 2003 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за п. 1 якого продавець продав, а покупець придбав квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,66 кв.м, в тому числі житловою площею 26,9 кв.м, кількість кімнат дві. Відчужувана квартира належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 09.02.1994 року виданого Фондом комунального майна, зареєстрованого Бюро технічної інвентаризації у книзі 37 за реєстр. №14693 від 22.06.1994 р. (п. 2 договору) (а.с.13).
За п. 3 договору, квартира продана за 23 000 грн, сплачених покупцем продавцю повністю до підписання вказаного договору. Відповідно до п. 10 договору, договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. Пунктом 11 договору передбачені додаткові умови: продавці мають право пожиттєвого проживання у проданій квартирі. Продавці не мають права без згоди покупця будь-кого реєструвати у проданій квартирі.
Вищевказаний договір зареєстровано на товарній біржі в Журналі реєстрації біржових угод, реєстраційний №8021, тридцятого грудня 2003 року.
Вказаний дублікат договору купівлі-продажу не містить оригінальних підписів сторін, дата народження ОСОБА_5 вказана невірно, оскільки останній народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16), ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17).
За витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00023064674 від 06.06.2019 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.18).
ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00021689194 від 14.12.2018 року (а.с.21).
Тобто, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є рідними братами.
ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , (а.с.20).
ОСОБА_9 є онукою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та, відповідно, племінницею ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13.03.2019 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною будь-яким уповноваженим особам на внесення інформації про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження по вищевказаному нерухомому майну (а.с.23).
Згідно листа директора ТБ "Ізумруд" Боянжу Ю.М. від 27.03.2019 року слідчому СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області в архіві товарної біржі "Ізумруд", який знаходиться за адресою: м.Херсон, вул. Соборна (Леніна), буд. 2 оригіналу договору купвлі-продажу між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відсутній. У разі укладення вищезазначеного договору, один екземпляр оригіналу договору повинен зберігатися в архіві Херсонського ХБТІ, а другий у покупця ОСОБА_1 . Під номером №8021 в архіві товарної біржі зберігаються інші договори, укладені між іншими сторонами та за іншими адресами. До вказаного листа додано дві копії договорів купівлі-продажу за номерами №8021, укладені 30.08.2004 року та 22.06.2004 року (а.с.24-26).
За матеріалами спадкової справи №1/2019 заведеної приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Левчуком В.Ю. до майна померлого ОСОБА_5 встановлено, що 08.01.2019 року із заявою про прийняття спадщини звернулася племінниця (донька рідного брата ОСОБА_7 ) ОСОБА_10 (а.с. 68-88).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №254540208 від 27.04.2021 року за критерієм пошуку: АДРЕСА_2 , 21.09.2017 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищеказане нерухоме майно на підставі дублікату договору купівлі-продажу, серія та номер 8021, виданий 29.08.2017 року Херсонською товарною біржою "Ізумруд". Крім того, наявне обтяження за ухвалою Херсонського міського суду Херсонського міського суду від 13.03.2019 року (а.с.143-144).
Згідно ксерокопії (а.с.149-150), засвідчених начальником реєстраційного відділу ТБ "Ізумруд" Вірличем М.А., журналу реєстрації договорів купівлі-продажу Товарної біржі "Ізумруд", наявний запис щодо ймовірно номеру договору 8021, дата укладення 30.12.2003 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (із вказівкою паспортних даних), наявні підписи осіб, однак, порівняно із іншими наявними записами, не містить ціну продажу квартири, є останнім записом журналу.
З дослідженої в судовому засіданні інвентарної справи на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 судом першої інстанції встановлено, що у 1994 році зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09.02.1994 року; 22.12.2003 року ОСОБА_3 звертався до КП "ХБТІ" із заявою про виготовлення довідки-характеристики для продажу квартири (підпис відсутній, матеріали інвентарної справи не містять копії паспортів власників).
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що спірні правовідносини регулюються нормами права чинними на час їх виникнення (2003 рік), а саме ЦК Української РСР редакції 1963 року, Закону Української РСР «Про власність», Закону України «Про товарну біржу».
Згідност.1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій, за ст. 15 цього Закону не підлягали нотаріальному посвідченню угоди щодо купівлі-продажу, поставки та обміну товарів, допущених до обігу на товарній біржі, учасниками якої є члени біржі, якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня, угода вважалася укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
За змістом статей 128, 153 ЦК Української РСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 227 ЦК Української РСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
У період укладання оспорюваного договору купівлі-продажу існувала колізія у чинному законодавстві, оскільки згідно зі статтями 224, 227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу житлових квартир повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору. Проте, згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» біржі мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.
За загальним правилом, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором (частина перша статті 128 ЦК Української РСР), а відповідно до статті 153 ЦК Української РСР договір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
Отже, положення статті 227 ЦК Української РСР спрямовані безпосередньо на встановлення форми договору купівлі-продажу житлового будинку. Тобто, правові норми, закріплені цією статтею, мають спеціальний характер по відношенню до відповідних договорів, тоді як стаття 15 Закону України «Про товарну біржу» закріплює умови, за наявності яких угоду можна вважати біржовою. З цього випливає, що положення статті 15 Закону України «Про товарну біржу» по відношенню до угод про відчуження нерухомого майна житлового призначення мають загальний характер. Тобто, закон спеціальний переважає закон загальний.
Таким чином, договір купівлі-продажу (міни) житлового будинку ( в нашому випадку квартири), укладений на біржі в простій письмовій формі, може бути визнаний недійсним.
Згідно зі статтею 47 ЦК Української РСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 48 ЦК Української РСР по недійсній угоді кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Частиною першою статті 59 ЦК УРСР передбачено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» обов`язок суду при визнанні угоди недійсною, зобов`язати своїм рішенням кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни та ін.) - повернути його вартість у грошах.
Отже виходячи з аналізу вказаних норм законодавства за недійсною угодою кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначений правовий висновок було викладено Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2018 року в справі № 205/8493/16-ц та від 01 квітня 2020 року у справі № 754/1466/15-ц.
Сторони спірної угоди у розумінні ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» не виступали фізичними особами, які б здійснювали виробничу і комерційну діяльність, у даній угоді іде мова про відчуження житла, яке в силу цих своїх якостей не можна вважати об`єктом, допущеним до обігу на товарній біржі, за вище наведеними правовими ознаками на вказану угоду поширює свою дію ст. 227 ЦК України щодо її обов`язкової нотаріальної форми, оскільки лише у такому випадку державою, з дотриманням встановленого законом порядку відповідною уповноваженою особою, може бути забезпечено законний перехід права власності на житловий об`єкт нерухомості з дотриманням ст. 47 Конституції України.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки сторонами спірної угоди не було дотримано зазначених вище положень закону щодо її обов`язкової нотаріальної форми, тому вона у відповідності до ст. 47 ЦК Української РСР є недійсною.
Частиною першою статті 59 ЦК УРСР передбачено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Новий ЦК України недодержання нотаріальної форми договору визначає як нікчемний правочин (ч.1 ст. 220 ЦПК України).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до спірної угоди купівлі-продажу наслідків недійсності правочину, оскільки сторони вказаного договору, уклавши його на товарній біржі, нотаріально його не засвідчили та не зверталися до суду з вимогами про визнання договору дійсним.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу діяв Закон України «Про товарну біржу», який не передбачав нотаріального посвідчення такого договору, який є спеціальним по відношенню до ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки положення статті 227 ЦК Української РСР спрямовані безпосередньо на встановлення форми договору купівлі-продажу житлового будинку, тобто, правові норми, закріплені цією статтею, мають спеціальний характер по відношенню до відповідних договорів, тоді як стаття 15 Закону України «Про товарну біржу» закріплює умови, за наявності яких угоду можна вважати біржовою. З цього випливає, що положення статті 15 Закону України «Про товарну біржу» по відношенню до угод про відчуження нерухомого майна житлового призначення мають загальний характер.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається апелянтка, були предметом дослідження суду попередньої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.
Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом на предмет його законності та обгрунтованості.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Кравцов Сергій Ігорович, залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 жовтня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 січня 2022 року.
Головуючий С.В. Радченко
Судді І.В. Вейтас
Г.В. Семиженко
- Номер: 2/766/413/20
- Опис: визнання договору купівлі-продажу нікчемним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 766/13977/19
- Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
- Суддя: Радченко С.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.07.2019
- Дата етапу: 03.09.2020
- Номер: 22-ц/819/2328/21
- Опис: Ломакіної Дарії Дмитрівни до Дьоміної Катерини Іванівни про визнання договору купівлі-продажу нікчемним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 766/13977/19
- Суд: Херсонський апеляційний суд
- Суддя: Радченко С.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.11.2021
- Дата етапу: 24.11.2021
- Номер: 2/766/3468/21
- Опис: визнання договору купівлі-продажу нікчемним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 766/13977/19
- Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
- Суддя: Радченко С.В.
- Результати справи: залишено без змін
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.07.2019
- Дата етапу: 12.01.2022