Провадження № 2-а/742/6/22

Єдиний унікальний № 742/4854/21

У Х В А Л А

іменем України

               13 січня 2022 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого – судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штраф.

       Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Призначено судове засідання по даній справі на 13 січня 2022 року.

       В судове засідання позивач не з`явився, згідно письмової заяви просив розглядати справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

       Представник відповідача в судове засідання не з`явився, згідно письмової заяви, яка надійшла на адресу суду, просив відкласти розгляд даної справи на іншу дату з метою реалізації права на надання заперечень та доказів по справі.

       У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Крім того, ч.2 ст.26 КАС України передбачено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. (…) Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п.3-1 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року N 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.

Як вбачається з адміністративного позову, зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 .

Крім того, згідно довідки Управління адміністративних послуг Прилуцької міської ради Чернігівської області (Центр надання адміністративних послуг м.Прилуки) від 12 січня 2022 року, відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане свідчить, що звернувшись з даним адміністративним позовом до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, ОСОБА_1 не дотримано правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно п.3 ч.1 ст.29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При цьому суд враховує, що у відповідності до ч.1 ст.318 КАС України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Оскільки судом після відкриття провадження у справі встановлено, що справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, тому адміністративна справа підлягає передачі суду на розгляд за встановленою законом підсудністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.25,26, 29, 292-295, 318, п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу передати на розгляд до Новозаводського районного суду м.Чернігова (14000, м.Чернігів, вул.Мстиславська, буд.17).

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 цього Кодексу.

Суддя  Наталія ФЕТІСОВА