Єдиний унікальний номер 227/1268/21

Номер провадження 22-ц/804/218/22        

П О С Т А Н О В А

Іменем  У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача             Никифоряка Л.П.

суддів                 Гапонова А.В., Новікової Г.В.

за участі секретаря судового засідання    Ротар Я.Б.

розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м. Бахмут справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, за участі заінтересованих осіб Акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_3 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 року (головуючий у суді 1 інстанції Здоровиця О.В.),  –    

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко фінанс» - Товариство звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко фінанс». 

Заяву Товариство обґрунтовувало тим, що 12 квітня 2011 року Апеляційним судом Донецької області стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за двома кредитними договорами №11368656000 від 07 липня 2008 року та №11387121000  від 27 серпня 2008 року у розмірі 902 093,33грн.

08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» - ПАТ УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» - ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло право вимоги за договорами про надання споживчого кредиту № 11368656000 від 07 червня 2008 року та № 11387121000 від 27 серпня 2008 року.

16 вересня 2020 року, укладений договір № 2305/К/1 між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством, за яким до останнього перейшло право вимоги за договорами про надання споживчого кредиту № 11368656000 від 07 червня 2008 року та № 11387121000 від 27 серпня 2008 року, з огляду на що, відбулось правонаступництво і виникла необхідність в заміні сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 року заяву Товариства задоволено та замінено стягувача його правонаступником - Товариством.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступником Товариство позбавлено процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні заяви, вказуючи що суд порушив норми процесуального права, оскільки відсутні правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження для виконання судового рішення після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом.

Також незаконність та необґрунтованість ухвали суду, на думку заявника, полягало в тому, що суд вирішив питання про заміну сторони виконавчого провадження поза межами такого провадження, оскільки не підтвердження обставин щодо звернення рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011року до виконання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства заперечував проти апеляційної скарги, заявляв що обставини якими відповідач обґрунтовував свої апеляційні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Інше обґрунтовування відзиву полягало в тому, що відповідач ОСОБА_1 не підтвердив обставин з приводу того, що стягувачем пропущено строки пред`явлення виконавчого документу до виконання та не довів що рішення було виконано повністю чи частково.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, пояснення представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за відсутності інших учасників справи повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином, переглядаючи справу за наявними в ній доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК України/ дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити задовольнити.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011 року в цивільній справі № 2-52/2010 стягнуто з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 за договорами про надання споживчого кредиту № 11368656000 від 07 червня 2008 року та № 11387121000 від 27 серпня 2008 року укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 902093,33грн /а.с.46-50, 70-98/.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно якого право вимоги за зобов`язаннями передбаченими кредитними договором № 11368656000 від 07 червня 2008 року та № 11387121000 від 27серпня 2008 року, перейшло до ПАТ «Дельта Банк» /а.с.5-27/.

На підставі договору від 16 вересня 2020 року №2305/К/1, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством, до останнього перейшло право вимоги за договорами про надання споживчого кредиту № 11368656000 від 07червня 2008 року та № 11387121000 від 27 серпня 2008 року /а.с.28-39/.

Перевіривши оскаржуване рішення апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним його прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

У випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує та питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу.

У даній справі не заперечувались обставини щодо правомірності правочинів, договорів укладених між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» та між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством за умовами якого право вимоги перейшло до Товариства.

Наявність обставин щодо права Товариства на отримання всіх сум стягнутих рішенням заявник пов`язував із тим, що рішення набрало законної сили та підлягає виконанню.

За змістом частини першої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За змістом наведеної норми заміна стягувача відбувається в межах виконавчого провадження у разі його вибуття. У зв`язку з такою заміною стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним стягувачем проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» і статті 442 ЦПК України  якими передбачається, що за заявою заінтересованої сторони, якою є правонаступник, що отримав від попереднього стягувача всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права суд зобов`язаний замінити сторону виконавчого провадження правонаступником, якщо правонаступник існує та питання щодо обсягу прав та обов`язків які перейшли до правонаступника належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду такої справи.

Для встановлення процесуального правонаступництва суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника.

За конкретних обставин цієї справи вбачається, що заявник Товариство уклало договір з ПАТ «Дельта Банк» до якого в свою чергу перейшло право вимоги за договорами про надання споживчого кредиту № 11368656000 від 07 червня 2008 року та № 11387121000 від 27 серпня 2008 року від ПАТ «УкрСиббанк» відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, та в рішенні Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 заборгованість саме за договорами про надання споживчого кредиту № 11368656000 від 07 червня 2008 року та № 11387121000 від 27 серпня 2008 року.

Отже переконливою є та обставина що на час вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження відбулось процесуальне правонаступництво і Товариство підтвердило право вимоги до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 за договорами про надання споживчого кредиту № 11368656000 від 07 червня 2008 року та № 11387121000 від 27 серпня 2008 року укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Однак для вирішення питання відповідно до вимоги визначених Товариством в заяві про заміну сторони саме у виконавчому провадженні, суду слід було пересвідчитися що рішення суду направлялось до виконання та відкрито виконавче провадження.

Заявник беззаперечно мав можливість для надання суду відповідних доказів в підтвердження обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги щодо як правонаступництва так і виконавчого провадження в якому слід замінити сторону стягувача, однак з урахуванням пояснень самих учасників справи, Товариство не довело і не підтвердило належними доказами існування обставин щодо звернення рішення суду до виконання і наявності виконавчого провадження.

Також заявник не навів обставин які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для отримання доказів щодо звернення рішення суду до виконання та надання відповідних доказів щодо відкриття виконавчого провадження; фактично заявник не підтвердив обставини щодо переходу до правонаступника прав та обов`язків стягувача саме у виконавчому провадження. 

Суд зауважує, що хоч за змістом частини першої статті 442 ЦПК України передбачено можливість заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником та частина 5 наведеної норми регулює, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження – та у даній справі суд першої інстанції з метою забезпечення справедливого балансу між усіма відповідними конкуруючими приватними інтересами в межах вимог викладених в заяві був позбавлений можливості оцінити достовірність тверджень заявника щодо відкриття виконавчого провадження та дотримання порядку і умов для цього і виключити ризик порушення прав заінтересованих осіб та дослідити інші обставини що не можуть бути предметом перевірки апеляційного суду в даному провадженні. 

Задовольняючи заяву Товариства про заміну сторони стягувача на його правонаступника, суд першої інстанції не врахував вищевказані положення закону та не дотримався положень процесуальних норм.

При цьому апеляційний суд, виходить з того що гарантії обов`язковості виконання рішення суду проголошені статтею 129-1 Конституції України, статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною 1 статті 18 ЦПК України можуть бути реалізовані стороною у спосіб заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження та з мотивів правового захисту прав стягувача апеляційний суд вважає що існує практична доступна для Товариства можливість яка забезпечує реалізацію усіх складових права на судовий захист саме у такий спосіб.

Саме з такого розуміння вищезазначених норм матеріального та процесуального права виходить суд апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не виконав вимоги закону про законність судового рішення що відповідно до статті 376 ЦПК України має своїм наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та залишення без задоволення заяви Товариства про заміну сторони виконавчого провадження, стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на Товариство у справі №22-ц-1892/2011 з примусового виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011року.

Керуючись ст.ст. 376, 382, 384, 493-494 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2021 року скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко фінанс» з примусового виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2011року в справі №22-ц-1892/2011 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосереднього до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 19 січня 2022 року.

Судді: