Справа № 2-а-218/11

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2011 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді Кривошеї С.  С.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, оскільки про факт порушення його прав йому повідомлено не було, та стало відомо про це після отримання від відповідача довідки про розмір виплаченого йому підвищення до пенсії дітям війни, визнання відмови відповідача у виплаті йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком незаконною, зобов’язання відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за 2010 рік та провести відповідні виплати, зобов’язання відповідача нараховувати йому підвищення до пенсії дітям війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»надалі при нарахуванні пенсії.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що йому, як дитині війни, повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач надбавку до пенсії у встановленому розмірі йому не нараховував та не виплачував. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать Конституції України та Законам України.

Позивач просить розглянути справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 12 січня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 01 січня 2010 року до 02 червня 2010 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача у справі Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області в судове засідання не з’явилася, надала суду клопотання, в якому просить розглядати справу без її присутності у порядку письмового провадження.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість решти позовних вимог позивача за період з 02 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Першотравенську. Як особі, що має статус «дитини війни», йому в 2010 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призначалося та виплачувалося частково у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, з 01 жовтня 2008 року по теперішній час по 49,8 гривень щомісячно, що підтверджено наданою до суду довідкою УПФУ в місті Першотравенську Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вирішуючи позовні вимоги позивачки по суті суд приходить до наступного:

Оскільки ухвалою суду від 12 січня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 01 січня 2010 року до 02 червня 2010 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд вирішує решту позовних вимог за період з 02 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року,  в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV, та зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV за період з 02 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав та заявлених позовних вимог, оскільки вимоги на майбутній час не розглядаються.

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених, згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також, суд вважає, що при нарахуванні позивачу щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни має застосовуватися Закон України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.

Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.

Згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із змінами і доповненнями, внесеними Декретом КМУ від 30 квітня 1993 року № 43-93, Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, тому судовий збір на користь позивача необхідно стягти з Державного бюджету України.

На  підставі викладеного,  ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV, - суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду та визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 02 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 02 червня 2010 року до 31 грудня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок, сплачений ним при пред’явленні позову до суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           С.  С.   Кривошея