УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-20458/11 Головуючий в першій
Категорія № 26 ( 1 ) інстанції – Ан О. В.
Доповідач – Соколан Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Соколан Н.О.
суддів - Митрофанової Л. В., Михайлів Л. В.
при секретарі – Бондарі Ю. А.
В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі – ВАТ «Суха Балка») про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 125 000 грн.
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 31 000 грн. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь держави судові витрати по справі – судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та
ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права; судом не зазначено правового обгрутнування ухваленого рішення; не враховано, що шкідливі умови праці законодавчо дозволені; помилково застосовані положення ст. ст. 153 та 237' КЗпП України, які не поширюються на спірні правовідносини; не враховано, що на теперішній час немає правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди; не з’ясовано, що позивач добровільно погодився працювати у шкідливих умовах, і така робота законодавчо дозволена; не обгрунтовано розмір моральної шкоди; по справі не було проведено медико-соціальної експертизи для встановлення акту отримання позивачем моральної шкоди; не була застосована позовна давність.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішеннясуду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 13.10.1986 року працював підземним гірничим робітником, підземним бурильником, прохідником на шахтах «Ювілейна» та «ім. Фрунзе», яка належить ВАТ «Суха Балка» в умовах негативного впливу шкідливих виробничих факторів, у 2009 році звільнений з роботи у звзяку з виходом на пенсію. Згідно висновку МСЕК від 30.09.2009 року, позивачеві було вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що п. 19 Акту розслідування хронічного професійного захворювання №67 від 02.09.2009 року встановлено, що винним у виникненні професійного захворювання позивача є адміністрація ВАТ «Суха Балка» у зв’язку з порушенням ст. 153 КзПП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». П. 17 цього ж Акту встановлено, що професійне завхорювання виникло внаслідок перебільшення рівня допустимого фізичного навантаження та вологості повітря під час виконання позивачем трудових обов’язків.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв’язку з професійним захворюванням підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання, пов’язані з постійним лікуванням та неможливістю вести повноцінний спосіб життя.
Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про відшкодування моральної шкоди ВАТ «Суха Балка» відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
На думку колегії суддів розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз’яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань,з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при постановлені рішення врахував характер професійного захворювання позивача, пов’язаних з ним фізичних і моральних страждань, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов’язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать вищевказаному «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 30.09.2009 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Щодо строку позовної давності, слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Таким чином, виходячи з положень п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» відхилити.
Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: